Виконуючий обов’язки голови Федеральної корпорації зі страхування депозитів (FDIC) Тревіс Гілл нещодавно повідомив Комітет Палати представників з фінансових послуг, що агентство планує оприлюднити перший пакет правил впровадження Закону GENIUS до кінця грудня 2025 року. Цей майбутній регуляторний проєкт встановить чітку процедуру подання заявок для емітентів стейблкоїнів, які прагнуть отримати федеральне регуляторне схвалення.
Гілл також зазначив, що FDIC вже розпочала розробку конкретних правил для впровадження Закону GENIUS і має намір на початку наступного року запровадити пруденційні вимоги для емітентів платіжних стейблкоїнів, які перебувають під її наглядом. Цей історичний закон, підписаний 18 липня 2025 року, знаменує перше створення у США національної правової бази для криптоактивів.
01 Суть Закону GENIUS: Встановлення стандартів для стейблкоїнів
Повна назва Закону GENIUS — «Закон про настанови та встановлення національних інновацій для стейблкоїнів США» (Guidance and Establishment of the National Innovation for United States Stablecoins Act). Це перший національний закон у США, що спеціально регулює криптоактиви. У своїй основі Закон створює комплексну регуляторну базу для платіжних стейблкоїнів, забезпечених доларом США.
Закон вимагає від емітентів стейблкоїнів підтримувати резерви активів у співвідношенні 1:1, обмежуючи їх лише готівкою, банкнотами Федеральної резервної системи або короткостроковими державними облігаціями — тобто виключно низькоризиковими активами. Емітенти також зобов’язані щомісяця розкривати структуру своїх резервів із підтвердженням незалежними сторонніми аудиторами.
Важливо, що Закон визначає: стейблкоїни не класифікуються як цінні папери чи товари, а ліцензовані емітенти платіжних стейблкоїнів не вважаються інвестиційними компаніями. Така правова визначеність усуває головну перешкоду для розвитку стейблкоїнів у відповідності до законодавства.
Ще однією ключовою особливістю Закону є те, що він дозволяє випускати стейблкоїни як банківським, так і небанківським установам. Регулятори визначатимуть, який федеральний чи штатний орган здійснюватиме нагляд за кожним емітентом залежно від його типу та належності.
02 Три ключові напрями регуляторного проєкту
Майбутній регуляторний проєкт FDIC буде зосереджений на трьох основних напрямах: процедурі подання заявок, пруденційних стандартах і настановах щодо новітніх технологій.
Згідно зі свідченнями виконуючого обов’язки голови Гілла, проєкт, який буде оприлюднено у грудні, передусім встановить чітку процедуру для емітентів стейблкоїнів щодо подання заявок на федеральний нагляд. Це забезпечить визначений шлях для інституцій, які прагнуть увійти в цей сектор.
На початку наступного року FDIC додатково запропонує пруденційні вимоги для емітентів платіжних стейблкоїнів під своїм наглядом. До таких вимог можуть входити нормативи достатності капіталу, управління ліквідністю та інші заходи, спрямовані на забезпечення фінансової стійкості емітентів до потенційних ризиків.
FDIC також повідомила, що розробляє настанови щодо регуляторного статусу токенізованих депозитів. Це сигналізує, що регулятори активно відстежують і готуються до регулювання інноваційних блокчейн-рішень у межах традиційних фінансів.
03 Глобальний регуляторний ландшафт: різні підходи у США, Гонконзі та материковому Китаї
Поки США формують федеральну регуляторну базу для стейблкоїнів через Закон GENIUS, ключові юрисдикції світу обирають різні підходи. Ці відмінності відображають баланс між фінансовими інноваціями та управлінням ризиками в кожному регіоні.
Гонконг обрав централізований режим ліцензування. Згідно із Законом про стейблкоїни, що набирає чинності 1 серпня 2025 року, всі операції зі стейблкоїнами перебуватимуть під наглядом Грошово-кредитного управління, яке впроваджує систему ліцензування. Закон також вимагає резервування в співвідношенні 1:1, але приділяє ще більшу увагу високій ліквідності та незалежному зберіганню активів.
Натомість материковий Китай дотримується суворої заборони на стейблкоїни. На початку грудня 2025 року Народний банк Китаю провів нараду, на якій підтвердив, що стейблкоїни підпадають під регулювання віртуальних валют, а пов’язані з ними бізнес-операції вважаються незаконною фінансовою діяльністю.
У цій нараді взяли участь тринадцять національних регуляторних органів, а з 2021 року до них приєдналися Центральне фінансове управління, Державний комітет з розвитку та реформ і Міністерство юстиції. Це свідчить про комплексне підвищення рівня та координації регулювання віртуальних валют.
04 Миттєва реакція ринку та вплив на індустрію
На тлі появи новин про регулювання криптовалютний ринок зазнав помітної волатильності та корекції. Станом на 2 грудня біткоїн короткочасно опускався нижче $84 000, після чого відновився трохи вище $86 000.
У той самий період Ethereum знизився на 1,88%, опустившись нижче $2 800. Незважаючи на загальне падіння ринку, сектор SocialFi залишався відносно стійким, піднявшись на 0,83%.
Аналітики вважають, що ухвалення Закону GENIUS і впровадження його правил можуть докорінно змінити ринковий ландшафт. Завдяки регуляторному визнанню стейблкоїнів традиційні фінансові установи зіткнуться з меншими бар’єрами для входу в криптоекосистему, що потенційно може сприяти залученню нового капіталу.
Кріс Райн, керівник напряму Liquid Active Strategies у Galaxy Asset Management, зазначив: «Більшість регуляторних органів здійснили розворот на 180 градусів у порівнянні з позицією попередньої адміністрації». Підхід змінився з регулювання, орієнтованого на примус, на чітке нормотворення, а Комісія з цінних паперів і бірж нині активно співпрацює з криптокомпаніями.
05 Розширення сфер застосування стейблкоїнів
Наразі понад 90% обсягу транзакцій зі стейблкоїнами припадає на криптотрейдинг і децентралізовані фінанси. Однак правова визначеність, яку забезпечує Закон GENIUS, може суттєво розширити сфери використання стейблкоїнів.
Серед найбільш перспективних напрямів — міжнародні платежі та корпоративний казначейський менеджмент. На відміну від традиційних міжнародних переказів, які можуть тривати декілька днів і передбачають участь численних посередників, стейблкоїни забезпечують майже миттєве завершення розрахунків і суттєво знижують витрати.
В країнах, що розвиваються, стейблкоїни дають місцевим мешканцям доступ до стабільного долара США. Їхнє впровадження прискорюється в регіонах Африки та Латинської Америки, де місцеві валюти нестабільні, а банківська інфраструктура обмежена.
Традиційні платіжні сервіси також починають інтегрувати стейблкоїни у свої платформи для швидших і дешевших транзакцій. Очікується, що деякі великі платформи електронної комерції оголосять про підтримку платежів стейблкоїнами за товари та послуги.
Банки та фінансові установи тепер можуть впевненіше використовувати стейблкоїни для прискорення розрахунків як за традиційними, так і за токенізованими цінними паперами. Оскільки стейблкоїни повинні бути забезпечені активами, подібними до готівки, їхня надійність і рівень прийняття й надалі зростатимуть.
Перспективи
За останні п’ять років ринок стейблкоїнів зростав із середньорічним темпом 77%, а загальна ринкова капіталізація вже перевищила $250 мільярдів. Лише у 2024 році обсяг переказів стейблкоїнів сягнув $27,6 трильйона, перевищивши сукупні показники Visa та Mastercard.
Оскільки FDIC готується оприлюднити свій регуляторний проєкт цього місяця, США впевнено рухаються до повного впровадження нових правил 18 січня 2027 року. Від ліцензійної моделі Гонконгу до федеральної бази США — провідні фінансові ринки світу встановлюють операційні правила для приватно випущених цифрових доларів.
Тим часом материковий Китай продовжує дотримуватися принципово іншого підходу, чітко відносячи стейблкоїни до віртуальних валют і наголошуючи на відсутності у них статусу законного платіжного засобу. У цьому глобальному протистоянні фінансових інновацій і регулювання вибір кожної юрисдикції формує майбутній ландшафт цифрових валют.
