
Технологія блокчейн постійно розвивається. Сьогодні вирішення трьох головних викликів — масштабованість, сумісність між мережами та зручність використання — має вирішальне значення. Avalanche застосовує новаторську стратегію, розгортаючи три окремі блокчейни у своїй базовій платформі. Система працює на власному токені AVAX та впроваджує кілька передових механізмів консенсусу. Avalanche позиціонує себе як "найшвидша платформа смартконтрактів у блокчейн-індустрії, якщо враховувати час фіналізації."
Платформа об'єднує три сумісні блокчейни: Exchange Chain (X-Chain) для створення та торгівлі активами, Contract Chain (C-Chain) для виконання смартконтрактів, а також Platform Chain (P-Chain), що координує валідаторів та Subnets. Така модульна архітектура дозволяє Avalanche забезпечувати значно більшу швидкість і масштабованість, ніж системи, де всі процеси виконуються в одному ланцюгу.
Avalanche запустили у вересні 2020 року. Платформу розробила компанія Ava Labs, що базується у Нью-Йорку та залучила команду спеціалістів з блокчейну. Засновники — Kevin Sekniqi, Maofan "Ted" Yin і Emin Gün Sirer — очолили концепцію і розробку платформи. Їхній спільний академічний та професійний досвід у криптографії та розподілених системах став рушієм створення інноваційного рішення для проблем масштабування блокчейн-екосистем того періоду.
На початковому етапі фінансування Ava Labs залучила приблизно $300 мільйонів інвестицій. Фонд Avalanche додатково підтримав проект приватними та публічними продажами токенів загальною сумою $48 мільйонів. Це демонструє високий інтерес і довіру інвесторів на старті.
Avalanche створили для подолання трьох основних обмежень технології блокчейн: масштабованість, високі транзакційні комісії та обмежену сумісність між системами.
Традиційно блокчейни мають труднощі з балансом між масштабованістю і децентралізацією. При зростанні активності мережі перевантаження швидко знижує пропускну здатність. Bitcoin є показовим прикладом: у періоди високого навантаження обробка транзакцій може тривати години або навіть дні.
Централізація мережі — скорочення кількості валідаторів — призводить до











