
Шортинг — це продаж активу з наміром викупити його пізніше за нижчою ціною.
Шортинг зазвичай потребує позики коштів, що вимагає початкової маржі (застави), підтримуючої маржі та сплати відсотків.
Трейдери та інвестори активно застосовують шортинг для спекуляцій на ринкових змінах або як стратегію хеджування для зменшення потенційних збитків за іншими активами.
Шортинг пов’язаний із ризиком необмежених збитків за зростання цін, примусовими ліквідаціями, ймовірністю “short squeeze” (штучне підвищення ціни для тиску на шортистів), а також додатковими витратами, як-от комісії за позики.
Фінансові ринки пропонують безліч шляхів до отримання прибутку. Частина трейдерів покладається на технічний аналіз, інші інвестують у компанії чи проєкти, спираючись на фундаментальний аналіз.
Зазвичай трейдери прагнуть купити активи за низькою ціною, а потім продати їх дорожче, коли ринок зростає. Але як діяти під час тривалого ведмежого ринку, коли ціни падають?
Шортинг дозволяє трейдерам отримувати прибуток на падінні цін. Відкриття короткої позиції — це також ефективний спосіб керування ризиком і хеджування чинних активів від коливань ринку.
Шортинг бере початок із нідерландських бірж XVII століття, але отримав ширше визнання під час фінансової кризи 2008 року та “short squeeze” GameStop у 2021 році, коли роздрібні інвестори штучно підвищили ціни, створюючи тиск на шортистів.
Шортинг — це продаж активу з очікуванням викупу його пізніше за нижчою ціною. Трейдер відкриває коротку позицію, якщо прогнозує падіння ціни активу — тобто має “ведмежий” настрій щодо цього активу.
Деякі трейдери застосовують шортинг для отримання прибутку на зниженні вартості активу. Завдяки цьому шортинг допомагає захищати капітал під час ринкових спадів.
Шортинг поширений на всіх основних фінансових ринках — акціях, сировинних товарах, валюті та криптовалютах. Його використовують як роздрібні інвестори, так і професійні трейдинг-компанії, зокрема хедж-фонди.
Протилежна стратегія — “long”, коли трейдер купує актив із наміром продати його дорожче.
Головні цілі шортингу:
Спекуляція: отримання прибутку від зниження ціни.
Хеджування: зменшення потенційних збитків за іншими інвестиціями, наприклад, довгою позицією у суміжному активі.
Найчастіше шортинг застосовують до акцій, але стратегія також діє для криптовалют, облігацій чи сировини.
Припустимо, ви прогнозуєте зниження ціни певного активу. Ви розміщуєте заставу, позичаєте актив і продаєте його на ринку. Ваша коротка позиція відкрита. Якщо ціна справді знижується, ви викуповуєте такий самий обсяг активу, повертаєте кредитору разом із відсотками. Ваш прибуток складає різницю між ціною продажу та викупу.
Ви позичаєте 1 BTC і продаєте його за $100 000. Тепер ви маєте коротку позицію на 1 BTC і сплачуєте відсотки. Якщо ринкова ціна Bitcoin знижується до $95 000, ви купуєте 1 BTC і повертаєте його кредитору (зазвичай біржі). Ваш прибуток — $5 000 (за вирахуванням відсотків і комісій). Якщо ж ціна виросте до $105 000, викуп 1 BTC призведе до збитку $5 000 плюс комісії й відсотки.
Інвестор вважає, що акції XYZ Corp за поточної ціни $50 за штуку подешевшають. Він позичає 100 акцій і продає їх за $5 000. Якщо ціна падає до $40, інвестор викуповує акції за $4 000, повертає їх і заробляє $1 000 (мінус комісії). Якщо ціна зростає до $60, викуп коштує $6 000 — це призводить до збитку $1 000 плюс додаткові витрати (комісії, відсотки).
Виділяють два основних типи шортингу:
Покритий шортинг: передбачає позичення й продаж реальних акцій — це стандарт.
Голий шортинг: продаж акцій без попереднього позичення, що є значно ризикованішим і зазвичай обмежується або забороняється через ризик маніпуляцій ринком.
Оскільки шортинг базується на позиченні коштів, трейдери здебільшого надають заставу через маржинальний або ф'ючерсний рахунок. Якщо ви шортите через брокера або біржу з маржинальною торгівлею, зверніть увагу на такі моменти:
Початкова маржа: зазвичай на традиційних ринках це 50% вартості коротких акцій. У криптовалютах умови залежать від платформи та левериджу. Наприклад, при левериджі 5x для позиції в $1 000 потрібно $200 застави.
Підтримуюча маржа: забезпечує достатньо коштів на рахунку для покриття можливих збитків. Розраховується за маржинальним рівнем (загальні активи ÷ загальні зобов’язання).
Ризик ліквідації: якщо маржинальний рівень падає надто низько, брокер або біржа робить маржин-кол — вимагає внести кошти або ліквідувати позиції для погашення боргу, що може призвести до суттєвих втрат.
Шортинг пропонує трейдерам й інвесторам такі переваги:
Прибуток на падаючому ринку: трейдери отримують дохід навіть при зниженні цін, на відміну від традиційних “long-only” стратегій.
Хеджування: дає змогу захищати портфель, компенсуючи втрати за довгими позиціями, особливо на волатильних ринках.
Встановлення ринкової ціни: на думку деяких учасників, шортисти допомагають виправляти переоцінені активи, розкриваючи негативну інформацію й підвищуючи ефективність ринку.
Ліквідність: підвищує торгову активність і спрощує угоди для покупців і продавців.
Шортинг несе низку ризиків. Головний: потенційні збитки теоретично необмежені.
Багато професійних трейдерів втрачали капітал, шортячи акції. Якщо ціна несподівано зростає, стрибок може “захопити” шортистів (“short squeeze”).
Інші мінуси шортингу:
Витрати на позики: комісії й відсотки різняться, особливо для акцій із високим попитом.
Дивідендні виплати: у фондових ринках шортисти мають сплачувати дивіденди, якщо вони нараховуються під час короткої позиції, що підвищує витрати.
Регуляторні ризики: тимчасові заборони чи обмеження під час ринкових криз можуть змусити шортистів закрити позиції за невигідними цінами.
Шортинг — суперечлива практика. Критики вважають, що він може поглиблювати ринкові спади або несправедливо впливати на компанії, завдаючи шкоди працівникам і акціонерам. Наприклад, агресивний шортинг під час фінансової кризи 2008 року спричинив тимчасові заборони у ряді країн. Прихильники зазначають, що шортинг підвищує прозорість, виявляючи переоцінені чи шахрайські компанії.
Регулятори врівноважують ці питання такими правилами, як uptick rule (обмеження шортингу під час різких падінь) і вимоги щодо розкриття великих коротких позицій. У США короткі продажі регулюються SEC Regulation SHO, що запобігає маніпуляціям, у тому числі “голому” шортингу.
Отже, шортинг — це поширена стратегія, яка дозволяє трейдерам отримувати прибуток на спадах ринку. Незалежно від мети — спекуляція чи хеджування — шортинг залишається ключовою опцією і на традиційних, і на криптовалютних ринках. Водночас важливо усвідомлювати ризики шортингу: необмежені збитки, short squeeze і витрати на транзакції.
Шортинг дозволяє отримати прибуток у разі падіння ціни. Трейдер позичає актив, продає його за поточною ціною, а потім купує дешевше для повернення боргу, залишаючи різницю як прибуток.
Головні ризики: необмежені збитки при зростанні ціни, обмежена ліквідність активу, висока волатильність ринку. Є ризик примусової ліквідації у леверидж-угодах.
Довга позиція: ви купуєте актив, очікуючи зростання ціни. Коротка позиція: ви продаєте позичений актив, розраховуючи викупити його дешевше та отримати прибуток на падінні.
Кваліфіковані інвестори можуть шортити на регульованих ринках, зокрема ф'ючерсах, форекс і криптовалютах. Для цього потрібно відповідати вимогам регуляторів і використовувати авторизовані платформи.
Наприклад, якщо Bitcoin коштує $40 000, ви позичаєте 1 BTC і продаєте його. Ціна падає до $35 000 — ви викуповуєте 1 BTC і повертаєте, заробляючи $5 000 прибутку.
Шортинг дозволено у багатьох країнах, але регулюється відповідно до юрисдикції. Основні обмеження: ліміти на обсяги коротких позицій, обов’язкове інформування регуляторів, заборони у періоди екстремальної волатильності, правила проти маніпуляцій. Кожна країна встановлює власні вимоги.











