
Тюльпаноманія, яку ще називають Тюльпановою лихоманкою, вважається першою задокументованою фінансовою бульбашкою, що, ймовірно, виникла на початку XVII століття. Цей винятковий випадок відбувся у Нідерландах у період Золотої доби, коли спостерігалося значне економічне зростання та розширення комерції.
У той час Нідерланди мали найвищий у світі дохід на душу населення, що забезпечувався динамічною зовнішньою торгівлею та широкими міжнародними комерційними зв’язками. Такий економічний підйом дав змогу багатьом досягти добробуту, стимулювавши розвиток ринку предметів розкоші. Серед найбажаніших товарів були тюльпани, особливо з рідкісними генетичними мутаціями, які надавали їм виняткової краси.
Ці рідкісні квіти вирізнялися на тлі інших, і їхня унікальна краса перетворила їх на символ статусу. Вартість тюльпанів залежно від сорту могла перевищувати річну зарплату працівника або навіть ціну житла. Ф'ючерсні ринки ще більше роздували ціни, адже для укладання угод трейдерам вже не потрібно було мати квіти у власності.
Коли все більше фермерів бралися за вирощування тюльпанів, пропозиція різко зросла, а ринок досягнув піку в лютому 1637 року. Раптово покупці зникли. Після невдалого аукціону в Гарлемі ринок охопили страх і паніка, що спричинило стрімкий обвал. Історики не мають впевненості, чи банкрутства того часу були прямим наслідком тюльпаноманії, оскільки фінансових записів збереглося дуже мало. Водночас інвестори, що володіли тюльпановими контрактами, понесли значні збитки.
Тюльпаноманію часто називають класичною фінансовою бульбашкою, яка демонструє руйнівний ефект її розриву. Поширений наратив описує період жадібності та ейфорії, коли ціни значно перевищували раціональні межі. Досвідчені інвестори виходили з ринку раніше, а ті, хто приєднався пізніше, у паніці продавали активи на початку спаду, що призводило до значних втрат капіталу для інвесторів і учасників ринку.
Порівняння Bitcoin, інших криптовалют і тюльпаноманії є доволі поширеними. Однак сучасна фінансова система значно складніша й різноманітніша, ніж у XVII столітті, тому прямі аналогії з Bitcoin є необґрунтованими. Окрім того, криптовалюти і традиційні ринки мають суттєві відмінності.
Фундаментальна різниця між тюльпанами та Bitcoin полягає у потенціалі як засобу збереження вартості. Тюльпани мали обмежений життєвий цикл, а визначити сорт або вигляд квітки лише за насінням було майже неможливо. Трейдери змушені були висаджувати насіння та чекати, чи відповідатиме цвіт очікуванням, особливо коли рідкісні кольори коштували значно дорожче.
Передача тюльпанів також була складною: потрібне надійне транспортування та додаткові витрати. Тюльпани не підходили як платіжний засіб — їх не можна було розділити на дрібні частини без знищення. Вони піддавалися крадіжкам з полів чи ринків, що робило питання безпеки особливо важливим.
Натомість Bitcoin — це цифровий актив, що передається через глобальну однорангову мережу. Як форма грошей, захищена криптографічними доказами, Bitcoin має високу стійкість до шахрайства. Його не можна скопіювати чи знищити, а також легко ділити на дрібніші одиниці. Крім того, його загальна кількість обмежена максимумом 21 мільйон одиниць, що зумовлює відносний дефіцит.
У 2006 році економіст Ерл А. Томпсон опублікував дослідження “Tulipmania: Fact or Artifact?”, у якому стверджував, що тюльпаноманія була наслідком урядового рішення про конвертацію ф'ючерсних контрактів в опціонні, а не ринкової істерії. На думку Томпсона, тюльпаноманія не є бульбашкою, оскільки “бульбашки вимагають узгоджених цін, що перевищують фундаментальні вартості”, чого в цьому випадку не було.
У 2007 році Енн Голдгар опублікувала “Tulipmania: Money, Honor, and Knowledge in the Dutch Golden Age”, де використала архівні матеріали для спростування міфів про тюльпаноманію. Вона довела, що зростання й крах ринку тюльпанів були значно менш драматичними, ніж це прийнято вважати. На її думку, економічний вплив був мінімальним, а участь у ринку — обмеженою.
Незалежно від того, чи була тюльпаноманія фінансовою бульбашкою, порівнювати квіти з Bitcoin або іншою криптовалютою — концептуально неправильно. Подія відбулася майже чотири століття тому в іншому історичному контексті. Квіти не можна ототожнювати з цифровою валютою, захищеною сучасною криптографією, яка має зовсім інші властивості — довговічність, подільність, передаваність і безпеку.
Тюльпаноманія стала першою глобальною економічною бульбашкою, що виникла у 1637 році в Нідерландах. Цибулини тюльпанів, завезені з Османської Туреччини, зросли у ціні до астрономічних показників, після чого ринок зазнав різкого краху.
Тюльпани досягали надзвичайних цін через обмежену пропозицію, високий попит серед європейської знаті та масову спекуляцію. Трейдери скуповували цибулини, ціни стрімко зростали, торгівля ф'ючерсами підживлювала бульбашку. Спекулятивна лихоманка досягла піку у 1637 році, коли рідкісний тюльпан коштував дорожче за маєток в Амстердамі — до краху в лютому.
Тюльпаноманія закінчилася, коли покупці зникли, а ціни різко впали. Вплив на економіку Нідерландів був обмеженим, оскільки ринок був невеликим. Цей випадок ознаменував появу перших у світі ф'ючерсних ринків.
Обидва явища характеризуються надмірною спекуляцією та розривом між реальною вартістю й ринковою ціною. Інвестори прагнуть швидкого прибутку, що спричиняє екстремальну волатильність і неминучі обвали. “Herd mentality” (ефект натовпу) та “FOMO” (страх упустити можливість) визначають розвиток обох процесів і призводять до серйозних ринкових корекцій.
Історики часто визначають тюльпаноманію як серйозну економічну бульбашку, посилаючись на значні фінансові втрати, масові банкрутства та економічну нестабільність у Нідерландах XVII століття, коли ціни на тюльпани впали до 90%.











