Ви можете спробувати згадати найранішу та найяскравішу подію свого дитинства, яка, можливо, охоплює увесь життєвий шлях. Насправді це і є техніка ранніх спогадів в адлеріанській психології, адже Адлер вважав, що найяскравіші фрагменти ранніх спогадів людини зберігаються не випадково, а завдяки свідомому вибору підсвідомості. Ранні спогади можуть відображати те, як людина сприймає стосунки між собою та світом. Тому він говорив: розкажи мені один спогад із твого дитинства — і я зможу сказати, як ти ставишся до свого життя. Якщо ваші спогади про ігнорування, відсутність відгуку, то ваша прихована віра — "мене не помічають", а схильність у дорослому житті — це надмірне догоджання, тривожна прив’язаність. Якщо ваші спогади про докори, порівняння, то ваша віра — "я недостатньо хороший", а у дорослому віці схильність може проявлятися як перфекціонізм, самосумнів, надмірні зусилля. Якщо ваші спогади про турботу про братів і сестер, допомогу іншим, то ваша прихована віра — "моя цінність у самопожертві, у тому, що мене потребують", а у дорослому віці це може проявлятись як бажання догоджати іншим, ігноруючи власні потреби. Техніка ранніх спогадів створена для того, щоб допомогти нам краще усвідомлювати себе, вивести підсвідоме на поверхню, і тоді з’являється можливість розірвати старі кола, переосмислити, обрати і сформувати новий спосіб взаємодії зі світом.