Раніше здавалося, що гроші потрібні для того, щоб можна було впевнено зайти до магазину люксових товарів і не дивитися на цінники. Та після кількох ударів від життя я зрозумів: гроші — це, по суті, «консервована свобода».

Справжнє багатство — «тихе»: ти бачиш чужі дорогі авто й годинники, але не бачиш залишок на рахунку у великої людини в одязі з Uniqlo. Гроші, витрачені на те, щоб похизуватися у соцмережах, — саме те, що робить тебе біднішим. Багатство — це ті речі, які ти не купив.

Найбільший сенс заощаджень — це «Fuck You Money»: це не лайка, а впевненість. Коли у тебе є запас на два роки життя, стикаючись із безглуздими вимогами дурного боса чи стосунками, що тебе виснажують, ти можеш не терпіти, а просто піти. Гроші не вирішують усіх проблем, але вони вирішують проблему «доводиться миритися».

Процес збагачення — надзвичайно нудний: у фільмах про Уолл-стріт усі кричать, п’ють шампанське й оточені красунями. У реальності накопичення багатства схоже на споглядання, як сохне фарба чи повільно росте трава. Якщо тобі здається, що інвестування — це азарт, швидше за все, ти граєш у азартні ігри. Лише витримавши цю монотонність, ти заслуговуєш на справжню свободу.