Велика депресія: як найглибша економічна криза в історії переписала фінансові правила

Чому ми повинні знати про Велику депресію

Велика депресія - це не лише стара новина з підручників історії, а й обов'язковий курс для розуміння в脆кість сучасної фінансової системи. Протягом десятиліття з 1929 по 1939 рік світова економіка опинилася в безпрецедентному стані паралічу. Мільйони людей втратили роботу, підприємства закривалися, банки банкрутували — ця криза глибоко змінила спосіб, яким уряди країн вирішують економічні проблеми, і безпосередньо призвела до створення сучасної системи фінансового регулювання.

Для будь-кого, хто бере участь у фінансових ринках, розуміння причин та еволюції Великої депресії може допомогти нам виявити ризикові сигнали та уникнути повторення помилок.

Як усе почалося: ідеальний шторм багатьох факторів

Велика депресія не була спричинена якоюсь однією подією, а стала наслідком поєднання кількох факторів, які врешті-решт призвели до ланцюгової реакції.

Божевілля та крах фондового ринку 1929 року

У 1920-х роках фондовий ринок США пережив найбожевільнішу спекулятивну бульбашку в історії. Інвестори, не зважаючи ні на що, купували акції на позикові гроші, підвищуючи ціни акцій далеко за межі їх фактичної вартості. Це “паперове процвітання” тривало ціле десятиліття.

У жовтні 1929 року цей міхур нарешті лопнув. Фондовий ринок впав більш ніж на 50% всього за кілька тижнів. Тільки 24 жовтня (чорний четвер) було продано 13 мільйонів акцій. Наступного 29 жовтня (чорний вівторок) було продано ще 16 мільйонів акцій. Мільйони американців в одну ніч втратили всі свої заощадження.

Багато людей інвестують взятими в борг грошима, і тепер не лише втратили свій капітал, а й винні банкам великі суми. Це створює панічний цикл: інвестори поспішно продають, а ціни продовжують різко падати.

Ланцюговий крах банківської системи

Після обвалу фондового ринку паніка поширилася на банки. Депозитори, які зазнали збитків від акцій та іпотечних кредитів, почали масово знімати гроші. Без захисту з боку федеральної системи страхування депозитів банки не можуть впоратися з таким раптовим виводом коштів.

Один банк збанкрутував, за ним пішов інший, а потім весь фінансовий сектор опинився в хаосі. Лише в період з 1930 по 1933 рік в США закрилися приблизно 9000 банків. Коли банк збанкрутовує, всі заощадження вкладників зникають – без гарантій, без компенсацій, все зникло.

Закриття банку означає, що підприємства не можуть отримати кредити для підтримки виробництва та виплати заробітної плати співробітникам. Це ще більше загострює економічну рецесію.

Руйнування глобальної торгівлі

Криза швидко поширилася на міжнародний ринок. У 1930 році уряд США ухвалив Закон про митні тарифи Смута-Голі, значно підвищивши імпортні мита, намагаючись захистити американську промисловість. І що ж вийшло? Інші країни почали наслідувати, запроваджуючи помсту торгові бар'єри.

Обсяг світової торгівлі зменшився на 66% за кілька років. Для країн, що залежать від експорту — особливо для тих європейських країн, які вже зазнали великих труднощів після війни — це стало смертельним ударом. Їхній ринок зник, фабрики зупинилися, а економіка впала в спіральне спаду.

Глобальне поширення катастроф

Хоча криза виникла в США, жодна країна не змогла уникнути цього. Великі депресії стали глобальною економічною катастрофою.

Масштаб кризи безробіття

Числа безробіття говорять про все. У 1933 році рівень безробіття в США досяг 25%. У деяких промислових містах рівень безробіття перевищував навіть 50%. Кожен четвертий не мав роботи.

В Європі ситуація також жахлива. У Німеччині рівень безробіття в 1932 році також наблизився до 30%. У Великобританії, Франції та інших країнах рівень безробіття досяг двозначних чисел.

Безробіття означає відсутність доходу, а відсутність доходу означає неможливість сплачувати оренду, купувати їжу. У містах утворилися довгі черги за хлібом, а нетрі та “Село Гувера” (тимчасові житла, побудовані з відходів) стали новими міськими пейзажами.

Масштабні банкрутства в бізнесі та сільському господарстві

Від маленьких магазинів до великих виробничих підприємств тисячі компаній збанкрутували. Фермери збанкрутували через те, що ціни на сільськогосподарську продукцію впали до історичного мінімуму — іноді ціна на продані зернові навіть не покривала витрати на їх вирощування.

Якщо якась ланка в постачальницькому ланцюзі зазнає краху, це призведе до руйнування всього ланцюга. Якщо фабрика закривається, вона більше не купує сировину; постачальники сировини втрачають клієнтів і також закриваються.

Соціальні та політичні потрясіння

Економічна катастрофа викликала соціальні заворушення. Безробіття, бідність та відчай сприяли виникненню екстремістських політичних рухів. У деяких країнах це призвело до послаблення демократичних інститутів та зростання авторитарних режимів — що стало важливим фоновим фактором, який згодом призвів до Другої світової війни.

Шлях до відновлення: рішення, що потребують комплексного підходу

Велика депресія не зникне автоматично через одну політику. Уряду потрібно вжити масових, інноваційних заходів.

Новий курс Рузвельта: нова роль уряду

У 1933 році Франклін Рузвельт вступив на посаду президента США. Він провів ряд радикальних економічних реформ, загалом відомих як “Новий курс”. Сюди входить:

• Громадські інфраструктурні проекти: уряд безпосередньо наймає безробітних для участі в будівництві інфраструктури, екологічних проектах тощо. Це створює мільйони робочих місць і одночасно покращує інфраструктуру США.
• Банківська реформа: створення федеральної системи страхування депозитів, яка захищає заощадження клієнтів і відновлює довіру людей до банківської системи.
• Регулювання цінних паперів: створення Комісії з цінних паперів для регулювання фондового ринку, щоб запобігти повторенню попередньої надмірної спекуляції.
• Система соціального забезпечення: впровадження пенсій, страхування на випадок безробіття та інших програм соціальної безпеки.

Ці заходи змінили природу економічної політики уряду. Відтепер уряд більше не є спостерігачем, а активним учасником економічної стабільності.

Несподіваний внесок Другої світової війни

Іронічно, що справжнім фактором, який витягнув економіку США з Великої депресії, була війна.

У 1939 році розпочалася Друга світова війна, а в 1941 році США втягнулися в неї. Війна вимагала великої кількості зброї, обладнання та матеріалів. Фабрики працювали на повну потужність, робітників вербували до армії або на військові заводи. Рівень безробіття різко впав, а обсяги промислового виробництва різко зросли.

Ефект “кейнсіанства” війни — значні державні витрати для стимулювання економіки — успішно перезапустили економічний механізм. Хоча причини сумні, війна дійсно поклала кінець Великій депресії.

Довгостроковий вплив: народження сучасної фінансової регуляторної системи

Велика депресія була не лише економічною катастрофою, але й переписала глобальні фінансові правила.

Від невтручання до регулювання

Велика депресія виявила небезпеку повністю нерегульованих фінансових ринків. Заходи уряду створили нову регуляторну структуру:

• Страхування депозитів: гарантує, що гроші вкладників не будуть повністю втрачені у разі банкрутства банку
• Розширення функцій центрального банку: Центральний банк стає “остання інстанція кредитування”, що забезпечує ліквідність у кризові часи
• Регулювання фондового ринку: заборона на торгівлю з використанням внутрішньої інформації, шахрайство, вимога розкриття інформації
• Соціальна безпека: програми страхування від безробіття, пенсії тощо, які запобігають бідності та соціальній нестабільності.

Ці системи відіграли роль під час наступних економічних криз. Наприклад, хоча фінансова криза 2008 року була серйозною, завдяки цим механізмам захисту її руйнівність була значно меншою, ніж під час Великої депресії.

Еволюція економічної теорії

Велика депресія також змінила економіку. Кейнсіанська економіка, що підкреслює державне втручання та фіскальне стимулювання, поступово витіснила чисту ідею вільного ринку. Це вплинуло на формулювання економічної політики протягом усього 20-го століття.

Що ми можемо навчитися сьогодні

Велика депресія хоча і минула, але її уроки залишаються живими:

1. Системний ризик дуже реальний: коли в одному секторі виникають проблеми, це може мати наслідки для всієї економіки, як ефект доміно.
2. Спекулятивні бульбашки небезпечні: надмірний кредитний важіль та відрив цін на активи від фундаментальних показників можуть призвести до катастрофічних наслідків.
3. Витік ліквідності може бути фатальним: коли ніхто не хоче надати кошти, навіть здорові підприємства можуть збанкрутувати.
4. Інколи необхідне втручання уряду: ринку інколи потрібна зовнішня підтримка для відновлення функціонування.
5. Соціальна мережа захисту дуже важлива: для запобігання повному економічному колапсу потрібен системний захист.

Велика депресія нагадує нам, що вразливість фінансових ринків більша, ніж ми можемо собі уявити. Розуміння історії може допомогти нам більш обережно брати участь у сучасних фінансових ринках.