Можливості в секторі водню: Як стратегічно інвестувати у зелений водень у 2024 році

Переход до сталих джерел енергії прискорює інвестиції у чисті технології, і водень стає беззаперечним головним героєм. У той час як уряди просуваються у регулюванні навколишнього середовища, компанії з різних секторів – від виробників автомобілів до постачальників промислового газу – стратегічно позиціонуються у цій галузі. Але як ефективно інвестувати у зелений водень, коли сектор охоплює численні гравці з радикально різними бізнес-моделями?

Складна реальність інвестування у зелений водень

На відміну від традиційних товарів, таких як нафта з її бенчмарком Brent, водень не має прямого котирування на фондових ринках. Це означає, що інвестування у зелений водень вимагає вибору конкретних компаній, які беруть участь у різних етапах виробничого ланцюга: виробництво паливних елементів, розподіл рідкого водню або розробка транспортних засобів на цій технології.

Спеціалізовані ETF, такі як Global X Hydrogen (HYDR) та Defiance Hydrogen (HDRO), прагнуть об’єднати ці можливості, хоча реальність полягає в тому, що кожна компанія працює за абсолютно різними динаміками. Розглянемо два крайні випадки: Linde – виробник промислових газів з глобальною присутністю, і Toyota – диверсифікований виробник автомобілів. Обидві беруть участь у секторі водню, але їх драйвери зростання різняться.

Головні гравці у секторі водню: профілі компаній

FuelCell Energy спеціалізується на системах генерації електроенергії за допомогою паливних елементів. Її модель поєднує відновлювану енергію з улавлюванням вуглецю, позиціонуючи її як розробника критичних технологій для майбутньої енергетичної інфраструктури.

Fusion Fuel Green застосовує інтегрований підхід: поєднує сонячну енергію з зберіганням за допомогою водню. Це відрізняє її як компанію, яка вирішує одну з найбільших проблем відновлюваної енергетики: енергетичну переривчастість. Її пропозиція особливо актуальна для критичних об’єктів, що потребують постачання 24/7.

Linde, як найбільший у світі виробник рідкого водню, виступає як ключовий постачальник. Її глобальний масштаб і диверсифікація секторів роблять її менш волатильною, але водночас означає, що водень – це лише один із напрямків її портфеля.

Toyota і Hyundai представляють різні автомобільні стратегії. Toyota орієнтується на двовекторну стратегію: електромобілі з батареями та водневі транспортні засоби для окремих сегментів. Hyundai, з її ix35 fuel cell, була піонером масового виробництва паливних елементів з 2013 року, демонструючи сталу прихильність до технології.

Hyzon Motors прагне демократизувати паливні елементи водню за допомогою дешевих рішень, орієнтуючись на важкий транспорт, де водень має явні технічні переваги над батареями.

Daimler/Mercedes виробляє автобуси та комерційні вантажівки на водні, експортуючи механічний досвід у сектор чистих транспортних засобів.

Чому водень займає місце у портфелях інвестицій

Механізм простий, але потужний: водень + кисень у паливному елементі = електрика + тепло + вода. Без викидів CO2. Для важких транспортних засобів – автобусів, вантажівок – це вирішує обмеження, з якими стикаються літій-іонні батареї: обмежена автономія та відсутність інфраструктури зарядки.

Застосування виходить за межі транспорту. Зберігання енергії у водні може стабілізувати електромережі, що живляться від відновлюваних джерел, дозволяючи сонячним або вітровим станціям «зберігати» виробництво у пікові години для його вивільнення, коли попит перевищує генерацію.

Цей потенціал пояснює, чому уряди та приватні ініціативи виділяють величезні ресурси: транспорт відповідає за третину глобальних викидів CO2. Заміна автопарків з внутрішнім згорянням на чисті транспортні засоби – це не модна тенденція, а нагальна необхідність.

Парадокс інвестування у зелений водень: потенціал vs. невизначеність

Переваги очевидні: більша автономія транспортних засобів порівняно з традиційними EV, нульові викиди, відносно доступне отримання, ідеальне доповнення до відновлюваної енергетики. Недоліки – інфраструктура: дорогий і складний транспорт, нестача станцій зарядки, ще недосконала технологія, технічні обмеження без вирішення.

Саме тут криється дилема інвестора. Індустрія водню значно більш фрагментована, ніж нафтовий сектор. У той час як у нафті є чіткі виробники та переробники, водень охоплює численні вертикалі: технологічні компанії, постачальники газу, виробники автомобілів, розробники батарей. Деякі з них очолять перехід; інші зазнають невдачі з менш життєздатними рішеннями.

Toyota і Hyundai здаються більш безпечними ставками саме тому, що вони не залежать від водню. Обидві одночасно інвестують у EV, гібриди та інші технології, розподіляючи ризик. На відміну від них, компанії, що спеціалізуються на паливних елементах – як Hyzon Motors – пропонують більший потенціал зростання, але з високою волатильністю. Це ставки на зростання, а не стабільність.

Висновок: інвестування у зелений водень можливо, але вимагає вибіркової точності. Не слід купувати «водень» як товар. Потрібно визначити, яка компанія з інтересами у водні має захищену бізнес-модель, диверсифікацію доходів і підтверджене технологічне лідерство. Невизначеності залишаються (інфраструктура, регулювання, конкуренція з батареями), але стратегічна роль водню у енергетичному переході вже не є спекулятивною: це реальність, що формується.