Розуміння вартості капіталу: чому це важливо для інвестиційних рішень

Вартість власного капіталу відображає дохід, який інвестори вимагають при купівлі акцій компанії. Ця метрика слугує важливим орієнтиром для визначення, чи варто інвестувати з урахуванням пов’язаного ризику. Розуміння того, як обчислювати та інтерпретувати вартість власного капіталу, допомагає як окремим інвесторам, так і корпораціям приймати більш обґрунтовані фінансові рішення, що відповідають ринковим реаліям і очікуванням акціонерів.

Два основні підходи до обчислення вартості власного капіталу

Модель оцінки капітальних активів (CAPM)

Рамки CAPM забезпечують систематичний спосіб оцінки вартості власного капіталу, враховуючи ринковий ризик. Формула працює наступним чином:

Вартість власного капіталу (CAPM) = Безризикова ставка + Бета × (Ринкова дохідність – Безризикова ставка)

На цю формулу впливають три компоненти:

Безризикова ставка — це дохідність на найнадійніші інвестиції, зазвичай державні облігації. Вона встановлює базовий рівень доходу, який інвестори можуть отримати без ризику.

Бета вимірює, наскільки волатильність акції перевищує або нижча за ринкову. Бета понад 1 сигналізує про вищу за середню волатильність — акція коливається більше за ринок. Менша за 1 бета вказує на меншу волатильність.

Ринкова дохідність — очікуваний показник роботи всього ринку, зазвичай порівнюється з індексом S&P 500.

Розглянемо практичний приклад: припустимо, безризикова ставка — 2%, очікувана ринкова дохідність — 8%, а бета акції — 1,5. Тоді обчислення буде таким:

Вартість власного капіталу = 2% + 1,5 × (8% – 2%) = 2% + 9% = 11%

Цей результат сигналізує, що інвестори вимагають 11% річного доходу, щоб виправдати володіння цією акцією, компенсуючи підвищений ризик.

Модель дисконтованих дивідендів (DDM)

Для компаній, що регулярно виплачують дивіденди, модель DDM пропонує альтернативний спосіб обчислення:

Вартість власного капіталу (DDM) = (Річний дивіденд на акцію ÷ Поточна ціна акції) + Очікуваний темп зростання дивідендів

Ця формула найкраще працює, коли компанії мають стабільну політику дивідендів і передбачувані траєкторії зростання. Модель припускає, що потоки дивідендів будуть стабільно зростати безперервно.

Практичний приклад: акція торгується за $50 з річним дивідендом $2 на акцію і прогнозованим зростанням дивідендів 4%, тоді обчислення буде таким:

Вартість власного капіталу = ($2 ÷ $50) + 4% = 4% + 4% = 8%

Результат 8% вказує, що інвестори очікують 8% річного доходу, що складається з поточного дивідендного доходу та довгострокового зростання дивідендів.

Чому компанії та інвестори потребують цієї метрики

Вартість власного капіталу суттєво впливає на рішення щодо розподілу капіталу. Для інвесторів ця цифра допомагає визначити, чи очікувані доходи від акцій перевищують необхідний рівень — сигнал до інвестиційної привабливості. Якщо фактична або прогнозована дохідність перевищує вартість власного капіталу, інвестиція має потенціал для зростання і прибутковості.

Для компаній вартість власного капіталу — це мінімальний рівень доходності, необхідний для задоволення акціонерів. Менеджмент використовує цю метрику для оцінки нових проектів і можливостей розширення. Якщо очікувані доходи перевищують цю вартість, проект заслуговує на увагу. Якщо ні — капітал краще спрямувати в інші напрямки.

Вартість власного капіталу також тісно пов’язана з вартостю внутрішньої прибутковості, яка відображає очікувані доходи акціонерів від реінвестування прибутку в бізнес замість його виплати дивідендами. Обидві метрики впливають на стратегію компанії щодо дивідендної політики та реінвестицій.

Зв’язок із загальною структурою капіталу

Вартість власного капіталу є складовою частиною Зваженої середньої вартості капіталу (WACC), яка поєднує витрати на залучення боргового і власного капіталу. Компанії з нижчою вартістю власного капіталу досягають нижчого загального WACC, що дозволяє більш конкурентоспроможну структуру капіталу і легший доступ до фінансування зростання.

Вартість власного капіталу проти вартості боргу: різниця та особливості

Ці дві метрики функціонують окремо у фінансовій структурі компанії. Вартість власного капіталу відображає очікування акціонерів щодо доходності, тоді як вартість боргу — це відсоткова ставка, яку платять за позичені кошти. Вартість власного капіталу зазвичай вища, оскільки акціонери несуть більший ризик — вони нічого не отримають, якщо компанія зазнає труднощів, тоді як боржники отримують відсотки незалежно від ситуації. Крім того, відсоткові платежі мають податкові переваги, яких не мають доходи від власного капіталу, що робить борг відносно дешевшим для обслуговування.

Оптимальні структури капіталу стратегічно поєднують обидва елементи, мінімізуючи загальні витрати на фінансування і зберігаючи фінансову гнучкість.

Основні висновки

Рамки оцінки вартості власного капіталу дозволяють зацікавленим сторонам об’єктивно оцінювати якість інвестицій і фінансовий стан компанії. CAPM підходить для публічно торгованих компаній із відкритими ринковими даними, тоді як DDM підходить для компаній із стабільною політикою дивідендів. Обчислюючи вартість власного капіталу і порівнюючи її з фактичними або прогнозованими доходами, інвестори та менеджери можуть узгоджувати фінансові рішення із реалістичними очікуваннями доходності та рівнями ризику.