Китай руйнує ортодоксію цифрових валют для центральних банків: початок нарахування відсотків на цифровий юань...

Цифровий юань Китаю увійшов у нову еру 1 січня 2026 року, коли рахунки почали накопичувати відсотки за ставками депозитів за запитом.
Цей крок є важливим відходом від загальноприйнятої світової ідеї, що цифрові валюти для центральних банків мають залишатися без відсотків. Центральний банк Європи, Федеральна резервна система та Банк міжнародних розрахунків давно відстоюють цей принцип як основний для фінансової стабільності.
Ортодоксальний погляд: цифрові валюти як цифрові гроші, а не заощадження
Громадськість світової криптовалютної спільноти здебільшого зійшлася навколо основного принципу: цифрові валюти окремих банків мають слугувати цифровим еквівалентом реальних грошей, а не інструментами з відсотками для заощаджень.
Європейський центральний банк чітко висловився з цього питання. У частині FAQ зазначено однозначно: «Як і у вашому гаманці, на цифрових євро не нараховуватиметься відсотків.» Мета — запобігти тому, щоб цифровий євро став інструментом заощаджень, що висмоктує депозити банків.
Федеральна резервна система висловила подібні побоювання. У дослідницькому документі 2022 року попереджалося, що існування банку з відсотками може радикально змінити американську фінансову систему. Основна проблема — скасування банківського посередництва. Домогосподарства можуть переводити депозити до центрального банку, що зменшує здатність банків видавати кредити.
Інвестиційний банк та Міжнародний валютний фонд підтримали цю концепцію, зазначаючи, що цифрові валюти для центральних банків з відсотками можуть прискорити банківські втечі під час фінансових криз, коли вкладники шукають безпечне місце для своїх грошей у центральному банку.
Вихід Китаю: від M0 до M1
Рішення Китаю фактично переорієнтувало цифровий юань з чисто M0 — готівки в обігу — до чогось ближчого до M1, ширшої грошової маси, що включає запитні депозити.
Політика базується на «Плані дій щодо посилення управління цифровим юанем та фінансовою інфраструктурою», запущеному центральним банком Китаю. Це стосується підтверджених гаманців — категорії 1-3 для фізичних осіб та комерційних рахунків. Відсотки нараховуються згідно з правилами депозитних запитів, з квартальним розрахунком 20 числа останнього місяця кожного кварталу. Анонімні гаманці четвертої категорії залишаються виключеними.
Варто зазначити, що Китай також офіційно змінив визначення цифрового юаня, включивши «пов’язану платіжну систему» — це семантична зміна, яка визнає еволюцію електронного юаня за межі простої готівки.
Аналітик Ван Цзян із компанії Guoxin Securities описав перехід як перехід від «цифрових грошей 1.0» до «валюти депозиту 2.0», назвавши її «новим типом банківських рахунків», що поєднує ефективність традиційних платежів із можливостями інноваційних контрактів.
Чому Китай обрав інший шлях
Рішення Китаю відображає кілька стратегічних розрахунків, які можуть не застосовуватися — або застосовуватися інакше — у західних економіках.
По-перше, забезпечення депозитного страхування створює мережу безпеки. Народний банк Пакистану підтвердив, що гаманці цифрового юаня тепер застраховані депозитами. Вони отримують таку ж захист, як і традиційні банківські депозити. Це вирішує головну проблему щодо цифрових валют для центральних банків з відсотками: їх можуть вважати «безпечнішими» за банківські депозити під час криз.
По-друге, стимули для впровадження важливі на конкурентному ринку. До листопада 2025 року в цифровому юані було 230 мільйонів гаманців і загалом 16.7 трильйонів юанів у транзакціях. Однак він конкурує з глибоко вкоріненими платформами мобільних платежів, такими як Alipay і WeChat Pay. Нарахування відсотків створює скромний, але значущий стимул для користувачів зберігати баланс у цифровому юані замість того, щоб розглядати його як засіб платежу.
По-третє, двошарова структура в Китаї зберігає комерційні банки як основний інтерфейс користувача. Це може зменшити побоювання втрати посередництва, які турбують західних центральних банкірів. Народний банк Китаю видає цифровий юань операційним установам, які потім розповсюджують його серед населення, зберігаючи банківські зв’язки з клієнтами.
Наслідки для розвитку глобальних цифрових валют для центральних банків
Крок Китаю ставить під питання некомфортні для інших центральних банків питання.
Європейський центральний банк, який планує запустити цифровий євро до 2029 року, дотримується моделі без відсотків із суворими обмеженнями щодо збереження, щоб запобігти конкуренції з банківськими депозитами. Нещодавно Європейська рада підтримала встановлення обмежень для часток цифрового євро саме «щоб уникнути його використання як сховища цінності».
Однак академічні дослідження все частіше ставлять під сумнів ортодоксію нульових відсотків. Аналіз агентства CEPR 2025 року показав, що «значні покращення у соціальному забезпеченні» можна досягти, якщо країни встановлюють ставки відсотків на CBDC ( при «0% або на 1% нижче за поточну політичну ставку, залежно від того, що вище». Міжнародний валютний фонд також визнав, що центральний банк з відсотками може «збільшити реакцію економіки на зміни політичної ставки відсотка».
Підхід Китаю може показати, що компроміси, яких бояться західні центральні банки — особливо втеча депозитів і кредитний сплеск — можна управляти за допомогою точних інструментів дизайну, таких як обмеження збереження, градація компенсацій і депозитне страхування.
Різноманітна картина цифрових валют
Те, що показано, — це не єдина модель цифрових валют для центральних банків роздрібного сегмента, а різноманітна картина, сформована різними фінансовими традиціями, структурами та стратегічними пріоритетами.
Сполучені Штати пішли зовсім іншим шляхом — вони стали єдиною країною, яка офіційно заборонила практично будь-яку центральну валюту для роздрібних продажів, згідно з Атлантичним радою. У січні 2025 року президент Трамп підписав виконавчий указ, що забороняє федеральним агентствам розробляти або просувати цифрові валюти для валют. Конгрес підтримав це під час «Тижня цифрових валют» у липні, ухваливши закон штату про боротьбу з контролем цифрових валют як один із трьох ключових законопроектів у цій сфері — поряд із законом GENIUS щодо стабільних монет і законом CLARITY щодо структури ринку. Законопроект проти CBDC ), який був ухвалений Палатою представників більшістю 219 проти 210, наразі очікує на розгляд у Сенаті.
Здається, Європа налаштована на використання цифрових валют центральних банків як платіжної інфраструктури — ефективної, всеохоплюючої, але навмисно не привабливої як засобу заощаджень. Китай ставиться до CBDC як до депозитної валюти, яка може співіснувати з банківською системою і пропонувати реальні відсотки користувачам, що перевищують просто транзакції. США ж цю концепцію цілком відкинули — і світова сцена цифрових валют розділилася за ідеологічними та геополітичними лініями.
Поки 137 країн, що становлять 98% світового ВВП, досліджують цифрові валюти для центральних банків, досвід Китаю з валютою з відсотками буде уважно стежитися. Якщо він буде успішним, це може змусити нас переглянути припущення, які визначили дизайн глобальних цифрових валют для центральних банків.
Питання вже не в тому, чи потрібно випускати цифрову валюту центрального банку, а в тому, яким має бути цей тип грошей.