USDT з негативною премією, утримання стабільних монет все ще приносить збитки, як саме це слід розглядати і що робити?

Чому юань входить у фазу зростання, і чому USDT може мати негативну премію

Перш за все, автор хотів би обговорити, чому зараз юань входить у фазу зростання. Щоб зрозуміти це, повернемося до найпростіших економічних понять — ВВП. Зазвичай ми вважаємо, що хоча цей показник має свої недоліки, він залишається найпростішим і найефективнішим індикатором загального стану економіки країни. Структура ВВП:

ВВП = C + I + G + (X–M)

де:

C: споживчі витрати — загальні витрати домогосподарств і фізичних осіб на кінцеві товари та послуги.

I: інвестиційні витрати — капітальне формування підприємств (нове обладнання, фабрики тощо) і витрати на житлове будівництво.

G: державні витрати — витрати уряду на купівлю товарів і послуг (без трансфертних платежів).

X–M: чистий експорт — експорт (X) мінус імпорт (M).

Після розуміння цієї простої формули стає зрозумілою причина зростання юаня — основні фактори:

1. Притягнення іноземних інвестицій, підвищення інвестиційних витрат

Першою перевагою зростання юаня є швидке залучення іноземних капіталів. Ми знаємо, що останнім часом США і Китай стикаються з однією й тією ж проблемою — борговою кризою. У США це проявляється у явних боргах федерального уряду, тобто у розмірі державного боргу, а в Китаї — у прихованих боргах місцевих урядів. Оскільки державний борг США є ліквідним і значна частина його належить іноземним інвесторам, тиск на борговий ринок тут більший, оскільки ризик дефолту швидко відображається у цінах облігацій на вторинному ринку і впливає на здатність США рефінансувати борги. Тому єдиний спосіб — знецінити долар, щоб зменшити реальну вартість боргів, номінованих у доларах, для іноземних кредиторів. Це досягається через “інфляційний податок” — зниження реальної вартості номінальних боргів за допомогою зниження ставки відсотка і кількісного пом’якшення. В Китаї ж місцевий борг здебільшого внутрішній, його тримають внутрішні банки або інвестори, і методи його зменшення більш різноманітні — наприклад, пролонгація боргів, трансферти тощо. Тому відносно юаня не спостерігається такої високої тиску через борги. Однак ця боргова проблема обмежує можливості урядів обох країн — зокрема, у розширенні державних витрат і стимулюванні ВВП, тому на даному етапі для стимулювання економіки зростання юаня є вигідним, оскільки це сприяє поверненню капіталу.

2. Стимулювання споживання, підвищення споживчих витрат

Ще одна перевага зростання юаня — це здатність внутрішніх інвесторів купувати закордонні товари за меншими цінами, що відображається у двох аспектах: по-перше, у тому, що у звичайних споживачів з’являється більше грошей для споживання і інвестицій. Це особливо помітно у категоріях товарів першої необхідності, таких як продукти харчування і енергетика. Вірю, що найближчим часом більшість громадян побачать на полицях магазинів дедалі більше імпортних товарів за все більш доступними цінами. По-друге, для підприємств зменшуються витрати на імпорт закордонних сировини і ключових компонентів, що підвищує їхню прибутковість і дозволяє більше інвестувати у розширення, розподіл прибутків тощо.

3. Полегшення політичних напруженостей у міжнародній торгівлі, зниження урядових витрат

З моменту оголошення у листопаді цього року, що торговий профіцит Китаю перевищив 1 трлн доларів, у міжнародному співтоваристві зросла дискусія щодо недооцінки юаня. У переговорах з основними країнами-експортерами, особливо з ЄС, виникають все частіше конфлікти. Чому так?

Теоретично, згідно з принципами бухгалтерського обліку, глобальний баланс поточних операцій завжди дорівнює нулю, оскільки експорт однієї країни є імпортом іншої, а доходи/переведення — взаємно відповідними потоками. Тому, коли профіцит зростає, це означає, що деякі країни з великим імпортом мають відповідний дефіцит. У сучасних умовах, коли країни прагнуть стимулювати економіку, розширення торгового дефіциту може гальмувати зростання ВВП, особливо у вже розвинених країнах із низькими темпами зростання. Це створює додатковий тиск на політику і може викликати політичні конфлікти.

Зменшення торгового дефіциту зазвичай досягається двома способами: підвищенням митних тарифів (торговий протекціонізм) або коригуванням валютного курсу. Перший — це у випадку з США і Китаєм — тимчасова “перемир’я” у торговельній війні, а другий — поступове зростання юаня, що сприяє швидкому зняттю політичних напруженостей і зменшенню урядових витрат.

Хоча зростання юаня має свої переваги, важливо, щоб воно було стабільним і поступовим, і не відбувалося надто швидко. Останній місяць показав значне прискорення зростання юаня, що пов’язано з тим, що у період з початку року до кінця третього кварталу економічне зростання вже досягло 5.2%, що майже відповідає цільовому рівню “близько 5%”, тому помірне послаблення юаня може допомогти у плануванні економічної трансформації на наступний рік і виявити нові можливості та ризики. За допомогою великих валютних резервів Центробанк може стабілізувати курс.

На наступний рік очікується значне уповільнення темпів зростання курсу юаня, оскільки внесок чистого експорту у зростання ВВП зменшується, але залишається важливим. Надмірне знецінення юаня може швидко зменшити чистий експорт і створити тиск на цілі зростання економіки.

Після з’ясування причин короткострокового зростання юаня, розглянемо, чому USDT може мати негативну премію. Основні причини:

1. Постійна низька активність крипторинку, відсутність привабливих інвестиційних об’єктів, переорієнтація інвесторів.

2. Наприкінці року багато компаній, що займаються міжнародною торгівлею, здійснюють валютні операції одночасно, що збільшує попит на обмін доларів на юані. Враховуючи обмеження на внутрішньому валютному ринку, багато малих і середніх підприємств використовують USDT для валютних операцій, щоб уникнути обмежень і знизити витрати.

3. Останнім часом уряд Китаю посилив політику щодо стабільних монет, що підвищує ризик інвестицій у криптовалюти і викликає “ризикову премію” — бажання зберігати активи у безпечних інструментах.

Отже, автор вважає, що негативна премія USDT не триватиме довго і швидше за все є короткостроковим явищем, викликаним змінами у попиті та пропозиції. Однак сильне короткострокове зростання юаня призведе до певних валютних втрат для інвесторів, орієнтованих на юань.

Чи варто конвертувати стабільний доларовий актив у юань

Оскільки юань входить у фазу зростання, чи потрібно переводити USDT у юань, щоб уникнути валютних втрат? Автор вважає, що, окрім випадків, коли частка USDT у портфелі дуже велика і потребує коригування, зберігання частини активів у USDT цілком допустиме. Три причини:

1. Втрати через короткострокову негативну премію USDT: у попередньому аналізі вже зазначалося, що ця премія є короткостроковою і не свідчить про структурні ризики. Різке конвертування зараз може спричинити значні валютні втрати. Тому, якщо потрібно коригувати портфель, краще почекати, поки премія повернеться до середнього рівня.

2. Вартість можливостей: хоча економіка Китаю демонструє стійкість, вона все ще стикається з викликами, зокрема з втратою багатства через падіння цін на нерухомість. У цьому контексті політика уряду зосереджена на стабілізації, зменшенні боргів і структурних реформах. Хоча ринок акцій зростає, це може бути скоріше корекцією або спекуляцією, ніж довгостроковим позитивним трендом. Зниження ставок за юаневими облігаціями збільшує можливі витрати. Тому зберігання стабільних активів дає гнучкість у глобальному розподілі активів, особливо в умовах циклу зниження ставок у США.

3. Невизначеність з юанем: торговельна війна між США і Китаєм не вирішена остаточно і може поновитися. Внутрішні політичні процеси, вибори і можливі нові торгові конфлікти створюють ризики для курсу. До моменту досягнення ключових цілей у перенесенні виробництва і поверненні виробництва у країну, конфлікти можуть відновитися, що вплине на курс.

Як хеджувати валютні втрати за допомогою on-chain стратегій, золота і євро-стабільних монет

Щоб зменшити валютні ризики, можна використовувати деривативи, але в on-chain середовищі це досить складно. У минулому автор розглядав ідею створення децентралізованої платформи для валютних деривативів, але через регуляторний тиск і низький інтерес маркетмейкерів ця ідея поки що не реалізована. Основна проблема — регуляція і обмеження на валютний ринок у багатьох країнах.

Проте є кілька активів, які можна враховувати:

• стабільні монети валют країн Азії: Гонконгу, Японії, Південної Кореї. У період прийняття законів у США щодо стабільних монет ці країни активізували їхній випуск. Оскільки ці валюти мають схожі економічні структури і політичні особливості, інвестиції у такі стабільні монети можуть частково зменшити валютні втрати. Однак через побоювання регуляторів у цих країнах, випуск стабільних монет наразі обмежений.

• золото RWA (real-world assets): ціна золота за останні роки зросла значно через геополітичну невизначеність і очікування знецінення долара. Купівля золота у вигляді токенів, таких як Tether Gold або Pax Gold, — зручний спосіб інвестування з високою ліквідністю. Однак дискусії щодо “пузирності” золота тривають, і ринок зараз у стані тонкої гри.

• євро-стабільні монети: наприклад, EURC від Circle — це регульована і ліквідна стабільна монета. Євро має більш м’який коливальний характер щодо юаня, і основні країни-експортери — ЄС і країни Азії — мають високий рівень виробництва і експорту. Водночас, політичні ризики, зростання витрат і зниження прибутковості у Європі можуть впливати на курс і економіку.

Щодо валютних ризиків, важливо враховувати політичний і економічний контекст, а також можливість регуляторних обмежень. В цілому, для хеджування валютних ризиків можна розглянути конвертацію USDT у EURC і зберігання на платформах, таких як AAVE, щоб отримувати відсотки (зараз ставка — 3.87%), або використовувати EURC як заставу для позик у доларах і подальше інвестування у ризикові активи, наприклад, BTC.