Jupiter проектний операційний рівень нещодавно випустив сигнал у соціальних мережах, заявивши, що ефект від витрат у 70 мільйонів доларів США на викуп токенів у минулому році був обмеженим, і запропонував перейти до механізмів залучення та стимулювання користувачів. Це висловлювання викликало широкі обговорення у спільноті.

З зовнішнього вигляду, перехід від викупу до стимулювання зростання здається логічним вибором для оптимізації розподілу коштів. Але якщо задуматися глибше, проблема стає складнішою.

Тиск на великий розблокування токенів у 2026 році вже став мечем, що висить над проектом. Чи зможе чисто за рахунок стимулів погасити цей тиск без буфера у вигляді коштів на викуп? У історії багато проектів стикалися з кризами ліквідності під час подібних періодів розблокування.

Що ще важливіше, спосіб, яким операційний рівень намагається випробувати межі спільноти — використовуючи "пріоритет зростання" для зменшення значущості зобов’язань щодо викупу, — здається, є дещо пасивним. Прірва між обіцянками та їх виконанням часто визначає довгострокову довіру інвесторів до проекту.