Повний посібник з інвестицій у товари: як заробити на активів, що визначаються глобальними цінами?

Чому сировинні товари заслуговують вашої уваги?

У сучасному інвестиційному портфелі сировинні товари (Commodities) йдуть поруч із акціями, облігаціями та валютами, але часто ігноруються багатьма інвесторами. Чому ці активи настільки важливі? Тому що вони тісно пов’язані з глобальним економічним станом, інфляційними циклами та навіть кожним аспектом повсякденного життя.

Цікавою є така закономірність: коли глобальні центральні банки впроваджують політику кількісного пом’якшення (наприклад, під час пандемії 2020 року), ситуація «багато грошей у порівнянні з товарами» сприяє різкому зростанню цін на сировинні товари. Це відображає чутливу реакцію цін на сировинні товари на макроекономічні умови. Іншими словами, участь у інвестиціях у сировинні товари фактично означає переоцінку глобальних ланцюгів виробництва.

Які саме сировинні товари входять до цієї категорії?

Під сировинними товарами розуміють ті, що потрапляють у обіг, але не є товарами роздрібної торгівлі, мають товарну природу та широко використовуються у промисловому виробництві й споживанні у великих обсягах. Їх спільна характеристика — «великі» обсяги — пропозиція, попит, обіг і запаси є досить значними, тому вони зазвичай займають верхні ланки виробничого ланцюга.

Згідно з практикою ринку, сировинні товари поділяються на шість основних категорій:

Енергетика включає нафту, бензин, мазут, природний газ, електроенергію тощо. З-поміж них нафту — найліквідніший і найактивніше торгований актив, оскільки її продукти проникають у всі сфери життя — пластмаси для пакування продуктів, PTA для тканин, PVC для підлоги й труб, бензин для транспорту. Нафта — король сировинних товарів.

Промислові метали включають мідь, алюміній, свинець, цинк, залізну руду тощо. Попит на ці активи тісно пов’язаний із станом світової промисловості.

Дорогоцінні метали — золото, срібло, платина, паладій. Основна різниця з промисловими металами — їх «коштовність»: ціна за одиницю ваги в кілька разів вища, і вони майже не кородують, тому мають функції резерву валют, збереження вартості та хеджування ризиків.

Сільськогосподарські продукти — соя, кукурудза, пшениця тощо, які широко вирощуються у світі.

М’які товари — цукор, бавовна, кава.

Домашня худоба — свинина, яловичина тощо.

Крім того, через великий обсяг морських перевезень сировинних товарів, індекси судноплавства також вважаються особливим видом товару.

Які активи варто обирати для інвестицій?

Не всі сировинні товари підходять для інвестування. Хоча попит і пропозиція досить великі, деякі активи через обмеження за часом або регіоном не є оптимальними. Наприклад, електроенергія — попит і пропозиція величезні, але через обмежену транспортну інфраструктуру вона обмежена регіональним ціноутворенням і не дуже приваблива для більшості інвесторів.

Отже, які товари мають інвестиційну цінність?

Ліквідність — перша умова. Активи повинні залучати значні обсяги капіталу для торгівлі, щоб ринок міг формувати повну ціну, і ризик маніпуляцій був мінімальним. На цю характеристику відповідають нафту, мідь, золото, соя, кукурудза тощо.

Глобальна централізована ціноутворююча система також важлива. Якщо товар торгується на кількох біржах у світі, трейдери можуть купувати й продавати за єдиною світовою ціною, що значно підвищує зручність.

Легкість зберігання і транспортування — важливий фактор. Метали, зернові не залежать від регіону чи клімату, їх зручно тримати довгостроково.

Стандартизація якості — необхідна умова. Золотий зразок залишається золотим незалежно від місця виробництва, нафту — нафтою, стандарти контролю якості й сертифікації єдині, що запобігає появі неякісних або підроблених товарів.

Стабільність і широта попиту — забезпечують довгострокову перспективу інвестицій. Енергетичні товари мають сталий попит у світі, харчові — життєво важливі.

Доступність базової інформації — допомагає уникнути сліпого слідування лише технічним сигналам. Легко отримуючи економічну логіку, підвищуєте шанси на успіх.

З урахуванням цих критеріїв, доцільно звернути увагу на такі активи: нафта, мідь, алюміній, золото, срібло, соя, кукурудза, цукор, бавовна.

Конкретні шляхи участі у сировинних інвестиціях

Існує багато способів інвестування у сировинні товари, зокрема у реальний сектор (фізичний товар, видобуток, логістика) та у похідні фінансові інструменти. Для початківців найпростіший спосіб — це інвестиції у похідні інструменти — ф’ючерси та опціони.

Кожен ф’ючерсний контракт має чіткий базовий актив, наприклад, нафтовий ф’ючерс — це саме нафту. Після визначення активу потрібно врахувати дату закінчення контракту. Ціни ф’ючерсів — це ціна на майбутній місяць, тому трейдери повинні прогнозувати приблизний рівень спотової ціни на цей період і на основі цього ухвалювати рішення.

Щоб ефективно торгувати ф’ючерсами, потрібно опанувати два підходи:

Фундаментальний аналіз — враховує макроекономічний стан, зміни у пропозиції й попиті. Ці фактори визначають напрям і амплітуду цінових коливань.

Технічний аналіз — використовує графіки, індикатори для прогнозування короткострокових рухів. Обидва підходи мають бути в балансі: фундаментальні дані підтверджують технічні сигнали для точного входу й виходу; технічний аналіз допомагає визначити момент і рівень входу/виходу.

Об’єднання цих підходів створює цілісну інвестиційну стратегію.

Останні думки

Сировинні товари — це активи, що йдуть поруч із акціями й облігаціями, але через їхню складність багато інвесторів недооцінюють їхню цінність. Насправді, якщо правильно обрати активи й застосовувати відповідні методи аналізу, навіть початківець може отримати вигоду.

Майбутній шлях інвестування — це поєднання фундаментального й технічного аналізу, вибір ліквідних, глобально ціноутворюваних і базовими факторами активів. Зосереджуйте увагу на таких активів, як нафту, мідь, алюміній, золото, срібло, соя, кукурудза, цукор, бавовна — і це стане правильним підходом до участі у сировинних інвестиціях.