Чому Дейв Ремсі попереджає проти купівлі мобільних будинків як інвестиції

Погоня за власністю на житло має багато форм у Америці. Для деяких це означає традиційне односімейне житло; для інших — кондомініум. Однак мільйони вважають мобільні будинки доступним шляхом до володіння нерухомістю. Проте фінансові експерти, такі як Дейв Рамзі, стверджують, що цей шлях часто веде до фінансових втрат, а не до накопичення багатства.

Ловушка амортизації

Коли оцінюєте, чи варто купувати мобільний будинок, математика проста: ці конструкції втрачають цінність одразу після покупки. Як зазначив Рамзі, придбання активів, що знецінюються, ставить вас на низхідну фінансову траєкторію. Помилка, яку багато хто допускає, — це вважати покупку мобільного будинку кроком вгору економічно — мостом до стабільності середнього класу. Насправді ж це навпаки.

На відміну від традиційної нерухомості, яка зазвичай зростає у ціні з часом, мобільні будинки слідують іншому сценарію. Кожен платіж, зроблений за право володіння, одночасно зменшує вартість активу. Це створює цикл руйнування багатства, маскувальний під виглядом володіння житлом.

Помилка у розумінні нерухомості

Має місце важлива різниця між тим, що вважається нерухомістю, і тим, що просто знаходиться на ній. Коли хтось купує мобільний будинок, він не обов’язково володіє землею під ним. Та земля — те, що Рамзі назвав «кусочком землі» — є справжнім компонентом нерухомості з потенціалом зростання вартості.

Це створює оманливу ситуацію: хоча мобільний будинок значно знецінюється, вартість землі може зростати. Власники часто плутають це з особистим успіхом у інвестиціях, тоді як насправді лише місце розташування врятувало їх від ще більших втрат. Сам мобільний будинок залишається знецінюваним зобов’язанням.

Кращий варіант: оренда

Для тих, хто не може придбати традиційну нерухомість, оренда є більш фінансово обґрунтованим варіантом, ніж купівля мобільного будинку. При оренді щомісячні платежі забезпечують житло без одночасної руйнації багатства. Навпаки, купівля мобільного будинку вимагає платежів, тоді як його вартість постійно знижується — поєднуючи найгірші аспекти обох сценаріїв.

Орендарі зберігають фінансову нейтральність; вони не накопичують багатство, але й не втрачають його. Власники мобільних будинків, навпаки, зазнають ускладнених втрат через амортизацію разом із зобов’язаннями по іпотеці. Це суттєво змінює довгострокові фінансові результати.

Висновок залишається ясним: коли володіння житлом через традиційну нерухомість неможливе, оренда перевищує купівлю мобільного будинку як фінансовий вибір.