Як виживають 99% неприбуткових проектів Web3?

Написано: Ryan Yoon, Tiger Research

Переклад: Saoirse, Foresight News

99% Web3-проектів не мають грошового доходу, однак багато компаній щомісяця вкладають значні суми у маркетинг та заходи. У цій статті детально розглянемо закони виживання цих проектів та правду за «спалюванням грошей».

Ключові моменти

99% Web3-проектів позбавлені грошового потоку, їхні витрати залежать від токенів та зовнішнього фінансування, а не від продажу продукту.

Ранній вихід на біржу (емісія токенів) спричиняє різке зростання маркетингових витрат, що послаблює конкурентоспроможність основного продукту.

Обґрунтований коефіцієнт ціни до прибутку (P/E) у топ-1% проектів доводить відсутність реальної цінності у решти.

Ранній запуск токенів (TGE) дозволяє засновникам реалізувати «вихід і монетизацію» незалежно від успіху проекту, що породжує спотворений ринковий цикл.

«Виживання» 99% проектів у суті базується на системних дефектах, що ґрунтуються на втраті інвесторів, а не на прибутковості компанії.

Умова виживання: наявність підтвердженого доходу

«Умова виживання — це наявність підтвердженого доходу» — це найважливіше попередження у сучасній сфері Web3. Зі зрілістю ринку інвестори вже не сліпо переслідують розмиті «бачення». Якщо проект не здатен залучити реальних користувачів і отримати фактичний продаж, власники токенів швидко почнуть продавати.

Головне питання — «цикл обігу капіталу», тобто час, протягом якого проект може функціонувати без прибутку. Навіть без продажів, щомісячні витрати на зарплати, сервери та інше залишаються, і команда без доходу майже не має легальних джерел для підтримки операцій.

Витрати на фінансування без доходу:

Однак цей «режим виживання за рахунок токенів і зовнішнього фінансування» — лише тимчасовий захід. Активи та кількість токенів мають чіткий ліміт, і зрештою, проект, що вичерпав усі джерела фінансування, або припинить діяльність, або тихо вийде з ринку.

Рейтинг доходів Web3, джерело: token terminal і Tiger Research

Ця криза є поширеною. За даними Token Terminal, за останні 30 днів у світі лише близько 200 Web3-проектів мали дохід понад 0.10 доларів.

Це означає, що 99% проектів навіть не здатні покрити свої базові витрати. Простими словами, майже всі криптопроекти не підтвердили життєздатність своєї бізнес-моделі і поступово занепадають.

Пастка високих оцінок

Ця криза у значній мірі була передбачена. Більшість Web3-проектів виходили на біржу лише за «баченням» (емісією токенів), не маючи реального продукту. Це різко контрастує з традиційними компаніями — перед IPO вони повинні довести зростання і потенціал; у Web3 команда навпаки має доводити обґрунтованість високої оцінки вже після виходу на біржу (TGE).

Але власники токенів не будуть чекати безкінечно. Зі зростанням кількості нових проектів і якщо проект не виправдає очікувань, вони швидко почнуть продавати. Це тисне на ціну токена і ставить під загрозу існування проекту. Тому більшість проектів вкладають більше коштів у короткострокову спекуляцію, ніж у довгострокову розробку продукту. Очевидно, що без конкурентоспроможного продукту навіть найінтенсивніший маркетинг рано чи пізно виявиться безсиллям.

У такій ситуації проект потрапляє у «двохвибірну пастку»:

Якщо зосередитися лише на розробці продукту: потрібно багато часу, а в цей час інтерес до ринку зменшується, і цикл обігу капіталу скорочується;

Якщо зосередитися лише на короткостроковій спекуляції: проект стає порожнім і беззмістовним, без реальної цінності.

Обидва шляхи ведуть до провалу — проект не зможе довести обґрунтованість високої початкової оцінки і зрештою зазнає краху.

Через топ-1% — бачимо правду 99%

Однак 1% топових проектів із великими доходами доводять життєздатність моделі Web3.

Ми можемо оцінити їхню цінність за допомогою коефіцієнтів PER таких ключових прибуткових проектів, як Hyperliquid, Pump.fun. Формула PER: «ринкова капіталізація ÷ річний дохід», цей показник відображає, наскільки обґрунтована оцінка проекту відносно його реального доходу.

Порівняння PER: провідні Web3-проекти (2025):

Примітка: продажі Hyperliquid базуються на оцінках за період з червня 2025 року і до сьогодні.

Дані показують, що PER прибуткових проектів коливається від 1 до 17. У порівнянні з середнім PER індексу S&P 500 близько 31, ці топові Web3-проекти або «недооцінені відносно продажів», або мають «дуже хорошу грошову течію».

Проекти з реальним доходом можуть підтримувати обґрунтовану PER, і ця обставина ставить під сумнів оцінку решти 99% — вона прямо доводить, що високі оцінки більшості проектів на ринку не мають реальної основи.

Чи можливо розірвати цей спотворений цикл?

Чому проекти без продажів все ще мають мільярдні оцінки? Для багатьох засновників якість продукту — другорядне. Структура Web3 робить «швидкий вихід і монетизацію» набагато легшим, ніж створення справжнього бізнесу.

Приклади Ryan і Jay ілюструють цю ідею: обидва запустили AAA-ігри, але їхні результати кардинально різняться.

Різниця засновників: Web3 і традиційна модель

Ryan: вибір TGE, відмова від глибокої розробки

Він обрав шлях, орієнтований на «прибуток»: перед запуском гри продав NFT для залучення початкового капіталу; потім, ще на етапі сирого розвитку продукту, з використанням лише агресивної дорожньої карти, провів TGE і вийшов на середню біржу.

Після виходу на біржу він підтримував ціну токена за допомогою спекуляцій, щоб отримати час. Хоча гра згодом затримала реліз, якість продукту була низькою, і власники почали продавати. Ryan пішов у відставку, посилаючись на «відповідальність», але саме він став справжнім переможцем ——

Зовні він здавався зосередженим на роботі, але насправді отримував високий дохід і продавав розблоковані токени. Незалежно від результату проекту, він швидко зібрав статки і вийшов з ринку.

На противагу — Jay: традиційний шлях, фокус на продукті

Він пріоритетно працював над якістю продукту, а не короткостроковою спекуляцією. Однак розробка AAA-ігри потребує кілька років, і за цей час його фінанси виснажилися, і він потрапив у «кризу обігу капіталу».

За традиційною моделлю, засновник має чекати виходу продукту і продажів, щоб отримати значний дохід. Jay залучив кошти через кілька раундів фінансування, але в підсумку через брак грошей закрив компанію ще до завершення розробки. На відміну від Ryan, він не отримав жодного прибутку і залишився з великим боргом, залишивши поразку.

Хто справжній переможець?

Обидва кейси не завершилися створенням успішного продукту, але переможець очевидний: Ryan, використовуючи спотворену оцінювальну систему Web3, накопичив статки, тоді як Jay втратив усе, намагаючись створити якісний продукт.

Ось і жорстка реальність сучасного ринку Web3: використання завищених оцінок для раннього виходу набагато легше, ніж побудова сталого бізнесу; і в кінцевому підсумку всі витрати «провалу» несуть інвестори.

Повертаючись до початкового питання: «Як виживає 99% Web3-проектів без прибутку?»

Ця жорстока реальність — найвідверша відповідь на це питання.