Чи справді варто інвестувати в позики та акції? Розкриваємо чотири основні пастки, пов’язані з кредитним плечем

Чому кредитне інвестування стало двосічним мечем для інвесторів?

У фондовому ринку ходить така фраза: «Заробляти чужими грошима». Позичати гроші для купівлі акцій, так зване кредитне інвестування, дійсно може швидко збільшити прибуток у сприятливих умовах. Однак багато інвесторів бачать лише сторону доходу, ігноруючи приховані ризики.

Початкові цілі використання кредиту дуже різноманітні. Хтось прагне швидко зловити миттєву інвестиційну можливість, хтось хоче звільнити частину капіталу для диверсифікації, а хтось використовує позики для хеджування (наприклад, короткі продажі) з метою зменшення ризиків портфеля. Але правда в тому, що кредитне збільшення несе не лише прибуток, а й збитки.

Коли вартість залучених коштів нижча за дохідність інвестицій, кредитне інвестування справді є потужним інструментом. Але якщо ринок рухається у зворотному напрямку, потрібно не лише витримати зниження цін акцій, а й додатково сплатити відсотки, що швидко з’їдає початковий капітал.

Чотири способи кредитного інвестування: який найкращий для вас?

Спосіб перший: Маржинальне кредитування — професійний інструмент кредитування від брокерів

Позичати гроші у брокера (маржинальне кредитування) або продавати акції в коротку (маржинальний продаж) — найпоширеніші способи кредитного інвестування.

Кредит на купівлю акцій привабливий тим, що інвестор не мусить чекати накопичення капіталу і може одразу діяти при хорошій можливості. Річна ставка близько 5%-8%, що є досить низькою в порівнянні з іншими видами позик. Але відкриття рахунку має високий поріг — зазвичай потрібно мати рахунок не менше 6 місяців і активи понад 50 тисяч гривень, а також мати досвід торгівлі.

Короткі продажі підходять для тих, хто очікує падіння ринку, але ризики тут необмежені. Ціна акцій може зростати без меж, і потенційні збитки інвестора теоретично необмежені. Саме тому короткі продажі часто називають «найнебезпечнішою грою з кредитним плечем».

Спосіб другий: Кредит у банку — менше поріг входу, вищі витрати

Позичати у банку для інвестування — без застави, достатньо мати хорошу кредитну історію та стабільний дохід. Річна ставка зазвичай становить 8%-15%, що значно вище за маржинальне кредитування.

Підводний камінь у тому, що при невдалих інвестиціях з’являється тиск на повернення боргу. Якщо дохід не покриває 8%-15% відсотків, виникає замкнене коло «інвестую, щоб повернути борг».

Спосіб третій: Поручительські акції — компромісний варіант для довгострокових інвесторів

Заставляючи цінні папери високої якості, що у вас є, брокеру або банку, ви отримуєте кошти для інших інвестицій. Річна ставка близько 6%-10%, що між маржинальним кредитом і банківським кредитом.

Це підходить тим, хто вже має у портфелі якісні акції і не планує їх продавати у короткостроковій перспективі. Але ризик у тому, що при різкому падінні ціни акцій можливо доведеться додатково внести гарантійний внесок або вас примусово позбавлять активів.

Спосіб четвертий: Торгівля на маржі — високоризикова дорога до деривативів

Інвестор платить лише частину вартості контракту як гарантію і може торгувати ф’ючерсами, контрактами на різницю цін тощо. Деякі платформи безпосередньо пропонують інструменти з кредитним плечем без складних процедур.

Цей спосіб максимально гнучкий, дозволяє відкривати позиції як у довгу, так і у коротку, але й найнебезпечніший. У разі екстремальних ринкових ситуацій інвестор може втратити всі кошти через додаткові гарантії або ліквідацію позицій, капітал миттєво зникає. Підходить для професійних інвесторів і тих, хто готовий ризикувати.

Порівняння вартості чотирьох способів кредитування

П’ять ключових порад щодо контролю ризиків при кредитному інвестуванні

Перша порада: чітко рахуйте відсоткові витрати

Це найчастіше ігнорується інвесторами. Якщо ставка по кредиту 8%, то дохідність ваших інвестицій має бути щонайменше понад 8%, щоб отримати прибуток. Інакше ви ризикуєте втратити все, крім відсотків.

Багато інвесторів у період бурхливого зростання беруть кредити і просто гоняться за зростанням цін, не враховуючи витрати на відсотки. Коли ринок повертається, з’ясується, що навіть якщо акції не зазнали збитків, відсотки з’їдають більшу частину прибутку.

Друга порада: кредитний ліміт не повинен перевищувати 50%

Коефіцієнт заборгованості (кредитне плече) — ключовий показник ризик-менеджменту. Загалом рекомендується не перевищувати 50%, тобто позичати не більше 50% власних активів.

Навіть за високої толерантності до ризику не слід перетинати цю межу, оскільки при перевищенні швидкість збитків зростає експоненційно і може призвести до ліквідації.

Третя порада: залишайте резервний фонд для непередбачених ситуацій

Після позичання грошей управління грошовими потоками стає критичним. Варто мати резерв на 3-6 місяців для випадків втрати роботи, хвороби тощо. Якщо не зможете своєчасно погасити борг, ризикуєте штрафами і погіршенням кредитної історії.

Четверта порада: встановлюйте рівень стоп-лосу і суворо дотримуйтесь дисципліни

Стоп-лос — життєво важливий для кредитних інвесторів інструмент. Перед входом у позицію потрібно визначити рівень, при досягненні якого слід негайно продавати, не сподіваючись на диво. Емоційне торгівля — головна причина збитків при кредитному інвестуванні.

П’ята порада: плануйте і контролюйте емоції

Позичання грошей для інвестування створює значний психологічний тиск. Інвестори легко потрапляють у пастки гонитви за зростанням і надмірної торгівлі. Вирішення — чіткий план кожної операції: точка входу, стоп-лос, цільова ціна. Дотримуйтесь його механічно, не дозволяйте емоціям керувати рішеннями.

Висновок: кредитне інвестування вимагає високої самодисципліни

Кредитне інвестування — не заборонений інструмент, але його застосування значно складніше за звичайне. Успішні позичальники зазвичай не тому розумніші, що мають більше знань, а тому, що мають сувору дисципліну і холодний розум.

Перед використанням будь-яких форм кредитування інвестор має усвідомлювати: збільшуючи прибутки, він одночасно збільшує і ризики. Справжній майстер інвестицій — це не той, хто заробляє на кредитах, а той, хто знає, коли не варто їх використовувати.