Військові конфлікти "заплямували" світ кров'ю, світові ринки зазнали чорного лебедя!

2026年2月28日, Багдадська бомба знову була підпалена. Президент США Трамп і прем’єр-міністр Ізраїлю Нетаньяху одночасно оголосили про початок масштабної військової операції проти Ірану під кодовою назвою «Левиний рик». На відміну від обмеженого конфлікту, що тривав 12 днів у червні 2025 року, цього разу вогонь швидко поширився по всьому Перській затоці, іранські війська заблокували Ормузську протоку, перервавши глобальні енергетичні поставки.

Станом на 4 березня ця війна вже триває п’ятий день, а світові фінансові ринки переживають щось більш страшне, ніж сама війна — «масовий різанина».

1. 48-годинна трансформація: від операції по ліквідації до блокади протоки 28 лютого: одночасна війна

● США та Ізраїль спільно атакували Іран. Трамп опублікував відео у соцмережах, заявивши, що мета операції — «усунути нагальну загрозу іранського режиму». Ізраїль назвав цю операцію «Левиний рик». Основні цілі — центр Тегерана, включно з офісом верховного лідера Хаменеї та президентською резиденцією. Після атаки підтверджено, що Хаменеї загинув.

1 березня: іранська відповідь

● Ісламська революційна гвардія Ірану оголосила про запуск операції «Справжня обіцянка-4», здійснивши кілька ракетних ударів по військових об’єктах США. Гвардія заявила, що запустила балістичні ракети по авіаносцю «Лінкольн» у Аравійському морі та по 27 американських базах у регіоні. Ізраїльські військові повідомили, що вбили 40 іранських військових командирів і зруйнували більшу частину систем ППО на заході країни.

2-3 березня: ескалація війни та її поширення

● Вогонь швидко поширився на країни Перської затоки. Бахрейн, Катар, ОАЕ зазнали ракетних ударів або були залучені до конфлікту. Іран оголосив, що Ормузська протока повністю під контролем іранського флоту, заборонивши судноплавство, і повідомив, що понад десять нафтових танкерів, ігноруючи попередження, були обстріляні і згоріли. Центральне командування США заявило, що здійснило понад 1700 ударів по цілях в Ірані. Іран повідомив про ураження двох систем «Таргет» (ЗРК «Панцир-С1»).

4 березня: атака на військові кораблі США

● Гвардія оголосила про запуск ракетної атаки на стратегічні цілі США в Індійському океані, зокрема на есмітник і допоміжний корабель за 650 км від іранського узбережжя. Обидва кораблі були уражені і зайнялися пожежами.

2. Перерізання «світового нафтового клапана»: безпрецедентна енергетична ставка

Якщо конфлікт 2025 року був лише «хірургічним попередженням», то цього разу Іран зробив ставку — блокада Ормузської протоки.

● Ормузська протока — єдина водна артерія між Перською затокою та Індійським океаном, що забезпечує близько 32% світового експорту нафти і 20% транспортування скрапленого газу. У нормальних умовах через неї щодня проходить близько 16 мільйонів барелів нафти. 3 березня ця цифра знизилася до 4 мільйонів.

● Це не просто переривання енергопостачання, а удар по основі світової економіки. Британський «Економіст» назвав цю ситуацію «найбільшою нафтовою кризою за багато років».

● Команда товарних ринків JPMorgan попередила: якщо судноплавство через Ормузську протоку триватиме обмеженим протягом 3-4 тижнів, запаси нафти на місцевих родовищах вистачить лише на 25 днів експорту, після чого через обмеження зберігання виробництво доведеться зупинити. У такому разі ціна Brent перевищить 100 доларів за барель, і глобальна економіка майже напевно увійде у рецесію.

● Станом на закриття 3 березня ціна WTI зросла більш ніж на 8%, наближаючись до 77 доларів за барель. Трейдери на Уолл-стріт активно купують нафту і продають усі ризикові активи.

3. Чорний вівторок: колапс від Сеулу до Уолл-стріт

Ще не дув вогонь війни в Східній Азії, але фінансові ринки вже зазнали удару. 3 березня світові ринки пережили справжній «чорний вівторок».

Південнокорейський ринок: перша «канарка»

● Як «канарка» світової економіки, південнокорейський фондовий ринок зазнав рекордного обвалу. Оскільки близько 70% імпорту нафти з Південної Кореї залежить від Близького Сходу, зростання цін на нафту безпосередньо підірвало довіру інвесторів. Індекс KOSPI за день впав більш ніж на 7%, викликавши механізм «флеш-крек».

● Акції таких гігантів напівпровідників, як Samsung Electronics і SK Hynix, впали майже на 10% і 11,5% відповідно, що стало головним чинником падіння ринку. ETF, що торгуються у США, за день знизилися майже на 15%. Інвестори вийшли з ринку на суму близько 47 мільярдів доларів, а курс вона — долар впав на 1,34%.

Азіатські ринки: ланцюгова реакція

● Індекс Nikkei 225 знизився більш ніж на 3;

● Австралійський AX200 — на 1,3%;

● Азія, як головний імпортер нафти, не уникла наслідків енергетичної бурі.

Китайський ринок: 4800 акцій у мінусі

● Ринок А-акцій також не зміг залишитися осторонь. Станом на 3 березня понад 4800 компаній знизилися у ціні, тоді як лише близько 600 зросли.

● Індекс Shanghai Composite закінчив день на рівні 4122 пунктів, знизившись на 1,43%. Внутрішні «три нафти» і банківські акції намагалися підтримати ринок, але в кінцевому підсумку він знизився через масовий падіння окремих акцій і відсутність прибутковості.

● Індекс технологічних компаній Sci-Tech Index впав на 5,38%, а CSI 2000 — на 4,16%. Популярні раніше AI, напівпровідники та інші технологічні сектори зазнали значних втрат.

● Ринок показав типову «дихотомію 80/20»: провідні компанії — тримають індекс, а малий і середній бізнес — у крові.

4. Вибір великих держав і туман війни

Конфлікт триває п’ять днів, і позиції та дії сторін стають все яснішими.

● США: Трамп заявив, що розглядає можливість направлення військових кораблів для охорони нафтових танкерів і заявив, що «економічна і військова потужність США — найвища у світі — і ми плануємо вжити ще більше заходів». Однак аналітики попереджають, що виснаження запасів ракет і зниження підтримки громадськості створюють для Білого дому додаткові ризики.

● Європа: президент Франції Макрон оголосив, що «Крейсер «Де Голль» буде розміщений у Середземному морі», але водночас закликав до швидкого припинення військових дій.

● НАТО: генеральний секретар Лайтт заявив, що НАТО не братиме участі у військових операціях проти Ірану.

● Близький Схід: Саудівська Аравія заявила, що вживе всіх необхідних заходів для захисту національної безпеки; Ірак повідомив про припинення роботи найбільшого нафтового родовища Румейла; Катар близько 8000 іноземних туристів залишилися через закриття повітряного простору.

На момент публікації биткоін торгується приблизно за 68000 доларів, з падінням за 24 години на 1,82%. У цей неспокійний час залишається невідомим, чи справді цифрове золото зможе стати безпечним притулком.

Єдине, що можна точно сказати — коли з’явиться дим з Ормузської протоки, і нафтові танкери запалають у Перській затоці, кожен подих світової економіки відчуватиме гострий біль. Скільки триватиме ця війна? Чи перетвориться вона на ще одну «безкінечну війну», чи знайде вихід у дипломатії? Можливо, відповідь ховається у наступних 48 годинах — у кожній падаючій ракеті.