Перехідний момент на ринку срібла: рух до вичерпання фізичних запасів не зупиняється і прискорюється

У середині грудня найбільше уваги на ринку дорогоцінних металів привертала не золото, а срібло. За кілька тижнів ціна піднялася з понад 40 доларів до історичного максимуму понад 60 доларів за унцію, оновлюючи один рекорд за іншим і майже не залишаючи простору для дихання учасникам ринку. 12 грудня ціна срібла на фізичному ринку досягла рекордних 64,28 долара за унцію, після чого різко впала. З початку року приріст срібла склав майже 110%, значно перевищуючи 60% зростання золота. Зовні це може здаватися логічним підвищенням, але за цим стоїть ризик повного руйнування системи ринку.

Чому срібло так стрімко зростає — основні причини та приховані структурні проблеми

Зовнішньо причини зростання срібла цілком зрозумілі. Очікування зниження ставок Федеральної резервної системи (ФРС) активізували весь ринок дорогоцінних металів, і срібло, яке більш волатильне, реагувало більш чутливо. Одночасно швидке зростання нових галузей — сонячної енергетики, електромобілів, дата-центрів, інфраструктури штучного інтелекту — підвищує попит на срібло як промисловий метал. Виробництво основних шахт у Мексиці та Перу нижче за очікування, а світові запаси постійно зменшуються, що прискорює сценарій дефіциту срібла.

Однак справжня проблема полягає у структурних вразливостях срібла, які кардинально відрізняються від золота. Світові центральні банки за останні три роки купили понад 2300 тонн золота, тоді як офіційних резервів срібла майже немає. Обсяг торгівлі золотом за день становить близько 150 мільярдів доларів, тоді як сріблом — лише 5 мільярдів. Це створює надзвичайно тонкий ринок, де масивні вливання капіталу можуть миттєво викликати сплеск цін.

Найбільш небезпечним є те, що більша частина ринку срібла — це не фізичне срібло, а «паперове» срібло: ф’ючерси, деривативи, ETF. Мілководдя легко перекидається, і великі потоки капіталу можуть миттєво зруйнувати баланс ринку.

Спотворення між ф’ючерсами та фізичним ринком: початок втрати довіри

Зазвичай ціна фізичного срібла трохи вища за ф’ючерсну, через витрати на зберігання та страхування, цей різницю називають «спот-премією». Однак з третього кварталу ця норма змінилася: ф’ючерсні ціни почали перевищувати спотові, і різниця зростає.

Це тривожний сигнал, що ринок або надмірно налаштований на ф’ючерси, або хтось контролює ситуацію. Ймовірно, ф’ючерсні фонди штучно піднімають ціну.

Ще більш тривожним є аномалія у фізичному ринку поставок. На найбільшій у світі біржі дорогоцінних металів COMEX (Нью-Йоркська товарна біржа) зазвичай 98% ф’ючерсних контрактів розраховуються в доларах або пролонгуються. Останні місяці спостерігається різке зростання обсягів фізичних поставок срібла, і інвестори втрачають довіру до паперових інструментів і вимагають реального металу. Аналогічна ситуація спостерігається і у ETF на срібло, що створює тиск на запаси.

У трьох головних ринках — COMEX, LBMA (Лондонська асоціація золота) і Шанхайській біржі металів — срібло активно скуповують. Запаси срібла на Шанхайській біржі зменшилися до 715,875 тонн наприкінці листопада — найнижчого рівня з 2016 року. Запаси на CME знизилися з 16 500 тонн у жовтні до 14 100 тонн.

Причина проста: у періоди зниження ставок долара зростає бажання уникнути доларових розрахунків. Також під питанням залишається, чи мають біржі достатньо срібла для розрахунків.

Судьба срібного ринку під контролем JP Morgan: «сторож срібла»

У структурних проблемах срібного ринку ключову роль відіграє JP Morgan Chase. Це один із головних гравців на світовому ринку срібла.

З 2008 по 2016 роки JP Morgan маніпулювала цінами срібла і золота через ф’ючерсні торги, створюючи фальшиве враження про баланс попиту і пропозиції, вводячи інших трейдерів в оману, а потім скасовуючи свої замовлення в останній момент для отримання прибутку. За цю практику у 2020 році компанія заплатила штраф у 920 мільйонів доларів.

Найбільш хитромудрою стратегією було одночасне стримування цін на срібло через великі короткі позиції і накопичення фізичного срібла за низькими цінами. З 2011 року, коли ціна коливалася біля 50 доларів, JP Morgan постійно збільшувала свої запаси на COMEX, і в підсумку володіла близько 50% усіх запасів.

Зараз JP Morgan володіє приблизно 196 мільйонів унцій срібла на COMEX, що становить близько 43% від загальних запасів. Крім того, компанія є депозитарієм ETF SLV, де зберігається 517 мільйонів унцій срібла (близько 32 мільярдів доларів). Найважливіше — JP Morgan контролює понад 50% «кваліфікованого» срібла (доступного для поставки, але не зареєстрованого), що фактично визначає баланс ринку.

Суть гри на срібному ринку полягає у тому, хто здатен виробляти фізичне срібло і чи дозволяє система його потрапляння до пулу для поставки. JP Morgan перетворилася з колишнього «спекулянта» на «сторожа срібла». Зареєстроване для поставки срібло становить лише близько 30% від загальних запасів, більша частина кваліфікованого срібла зосереджена у кількох великих інституційних гравців. Сталість ф’ючерсного ринку залежить фактично від вибору кількох ключових гравців.

Кінець паперової системи: мовчазний перехід до фізичних активів

Якщо коротко, то так: ринок змінюється — правила гри змінилися.

Довіра до «паперових» операцій із сріблом руйнується незворотно. Один унцій фізичного срібла може відповідати понад 12 різним варіантам варантів, і реальне срібло постійно залучається у застави, лізинги та деривативи по всьому світу. Ця система працює у нормальних умовах, але у момент, коли всі почнуть вимагати фізичний метал, виникне криза ліквідності.

28 листопада CME через «збої у системі охолодження дата-центру» припинила торги на близько 11 годин, зупинивши торги ф’ючерсами на золото і срібло. Це сталося одразу після рекордного зростання цін на срібло, і деякі експерти вважають, що це був захід для захисту від надмірних ризиків для маркет-мейкерів.

Зараз подібні зміни відбуваються і на ринку золота. Запаси золота на Нью-Йоркській біржі знову зменшуються, а реєстроване золото неодноразово оновлює мінімальні рівні.

Від ліквідності до впевненості: боротьба за нове визначення цін

У всьому світі капітал тихо переміщується.

За останні десять років основні стратегії активного розподілу активів стали надмірно фіналізованими, з ETF, деривативами та складними інструментами, що «сек’юритизували» все. Але тепер дедалі більше капіталу повертається з фінансових активів у реальні активи — золото, срібло, які не залежать від фінансових посередників і гарантій.

Центральні банки майже без винятку суттєво збільшують свої фізичні запаси золота. Росія заборонила експорт золота, а країни Західної Європи, такі як Німеччина і Нідерланди, вимагають повернення своїх золотовалютних резервів з-за кордону.

За даними Bloomberg, золото з Європи та США масово переміщується на схід. Після квітня понад 527 тонн золота витекло з Нью-Йорка і Лондона, натомість країни Азії, включно з Китаєм, збільшують імпорт золота. Навіть JP Morgan у листопаді 2025 року перевела свою команду торгівлі дорогоцінними металами з США до Сінгапуру.

Суть цього руху — у новій боротьбі за цінову визначальність у епоху зниження долара і деконсолідації глобалізації. Зростання цін на золото і срібло, здається, відображає повернення до «золотого стандарту». Хоча це може бути нереалістично у короткостроковій перспективі, одне залишається очевидним — той, хто контролює більше фізичних активів, матиме більший вплив на ціноутворення.

Коли музика припиниться, лише ті, хто володіє реальними активами, зможуть безпечно сидіти.