Загострення ситуації на Близькому Сході, ракетні обстріли — за логікою, це має бути негативним фактором, чому ж тоді Біткоїн навпаки зростає?

По-перше, втрата довіри до національної валюти.
За умов тривалих санкцій та ризику війни, національна валюта Ірану постійно девальвує.
Банківська система також має ризики замороження та обмежень.
Коли мешканці втрачають довіру до валюти та банків, їх першою реакцією є — обмін активів.
Не для заробітку, а для збереження вартості та життя.
По-друге, Біткоїн має "переносимість".
Золото важко носити, долар важко обміняти, міждержавні перекази можуть бути заблоковані.
Але Біткоїн не потребує банківських каналів, не залежить від національної фінансової системи.
Достатньо мати інтернет і приватний ключ — і активи можна переказувати.
У нестабільних умовах ця "швидка передача" властивість важливіша за коливання цін.
По-третє, короткостроковий відтік капіталу посилює покупку.
Зазвичай обсяги виведення коштів з місцевих бірж обмежені, але при загостренні конфлікту попит на виведення зростає.
Велика кількість капіталу концентрується на купівлі та виводиться до самостійних гаманців, створюючи короткостроковий ефект "швидкої покупки".
Коли цей попит зосереджено в локальному ринку, це сприяє зростанню цін.
Отже, таке зростання за своєю суттю не є спекулятивним настроєм, а є проявом страху та захисту.
У стабільних країнах Біткоїн — це інвестиційний актив;
у нестабільних регіонах — це швидше "екстрений вихід".
Чим більше невизначеності, тим більше зростає цінність децентралізованих активів.