Нещодавно я читав про те, як насправді працюють наші гроші, і мене здивувало щось, що, ймовірно, ми пропустили: фідуціарна валюта, яку ми використовуємо щодня, — це фактично довіра, надрукована на папері. Без підтримки золотом, без нічого tangible. Лише купюри, які мають цінність, бо уряд каже, що вони мають цінність, і тому що всі в цьому віримо.

Подумай добре. Реал, долар, євро — це всі приклади фідуціарної валюти. Вони не мають внутрішньої цінності, як золото. Їх купівельна спроможність повністю залежить від трьох речей: що уряд має повноваження їх випускати, що люди використовують їх у транзакціях і що вони довіряють, що завтра вони залишаться такими ж цінними.

Цікаво, що раніше так не було. В Китаї, під час династії Сун з 960 по 1279 роки, з’явилися перші паперові купюри. До цього світ функціонував за золотим стандартом — кожна циркулююча купюра була підтримана запасами металу. Це змінилося після Першої світової війни, коли уряди почали впроваджувати систему фідуціарної валюти, яку ми знаємо сьогодні.

Різниця тут ключова: з золотом, якщо уряд друкував більше купюр, ніж відповідний метал, валюта автоматично знецінювалася. Сьогодні такого фізичного обмеження немає. Уряд може друкувати скільки завгодно, і саме це спричиняє інфляцію або гіперінфляцію, коли вони втрачають контроль.

Переваги фідуціарної валюти очевидні. Вигідно її виробляти — це лише папір, надрукований. Вона приймається у всьому світі, що полегшує міжнародну торгівлю. І її легко транспортувати та зберігати порівняно з золотими злитками.

Але недоліки не менш важливі. Без підтримки у tangible речах, фідуціарна валюта повністю піддана ризику знецінення. І тут найважливіше: все залежить від довіри. Якщо населення втратить віру в уряд або економічну стабільність, її вартість швидко зруйнується.

Тепер, тут починається розмова про криптовалюти. У той час як фідуціарна валюта централізована — контролюється центральними банками та урядами — Bitcoin та інші криптовалюти цілком децентралізовані. Немає центральної влади, яка їх випускає. Їх вартість не базується на довірі до інституції, а на пропозиції та попиті на ринку.

Це фундаментальна різниця. З фідуціарною валютою уряд може втручатися, контролювати, регулювати. З криптовалютами — ні. Транзакції відбуваються вільно, без посередників.

Зрештою, розуміння того, як працює фідуціарна валюта, допомагає зрозуміти, чому з’явилися криптовалюти спочатку. Вони — відповідь на системи, що залежать від довіри до центральних інституцій. І це варто обміркувати, особливо коли спостерігаєш, як розвиваються фінансові ринки.