Кінцева стратегія онлайн-кредитування?

Кілька років тому було модно “вилягати” онлайн-кредити — по суті це лихварство під високі відсотки.
Наприклад: оформляєш боргову розписку на 2000 юанів, а фактично переводять лише 1000, але тобі треба повернути 2000.

Є один знайомий, який за один мах “вилягав” кредити на кількох платформах — понад 30 тисяч. Я питаю його: що робити, якщо контрагент реально подасть у суд. Знайомий каже: хай надасть платіжні документи про переказ.

Скажеш: “Позич мені 2000”, але надаси лише платіжні документи про переказ на 2000 — тільки розписку.
Якщо позика фактично не відбулася, то боргові відносини не встановлені, тож я не повинен нічого повертати.

Якщо ж надаси платіжний документ на 1000 і підкріпиш його борговою розпискою на 2000 — ОК, ланцюжок доказів повний! Я одразу заявлю в поліцію за лихварство — подивимось, хто перший здасться.

Надав — тоді ти заходиш; не надав — я не повертаю.