#Gate广场四月发帖挑战 #美伊停火协议谈判再生变故 Перша доба припинення вогню вже сповнена змін: Трамп за одну ніч «коливається», Ізраїль «послідовно бомбардує», Іран закриває Ормузський пролив!

Ще не висохли чорнила на угоді про припинення вогню, як вже пролунали вибухи.
Увечері 7 квітня за східним часом Трамп у соцмережах оголосив про припинення авіаударів по Ірану на два тижні. Це рішення він ухвалив менш ніж за 90 хвилин до закінчення «останнього ультиматуму», який він сам встановив. Глобальні ринки одразу відреагували — американські акції різко зросли, ціна бренту знизилася більш ніж на 13% за один день, опустившись нижче 95 доларів за барель. Однак менш ніж за 24 години ситуація кардинально змінилася. Ізраїль завдав найбільшого за масштабами удару по Лівану з початку цієї хвилі конфлікту, Іран оголосив про закриття Ормузського проливу для нафтових танкерів. Водночас Трамп у ключових питаннях щодо умов припинення вогню послідовно висловлює суперечливі заяви, що ускладнює розуміння справжніх намірів угоди.

Це припинення вогню з самого початку було хаотичним.
Несподівані сигнали Трампа: за одну ніч — кілька версій
На ранок другого дня після досягнення угоди, сигнали з Білого дому викликали плутанину. Трамп продовжує свою звичну «соціальну політику» та стиль «TACO», уночі він опублікував низку постів щодо Ормузського проливу, іранських ядерних матеріалів, тарифів і санкцій. Однак ці повідомлення містили багато двозначних або неповних тверджень.
Найсуттєвіша суперечність — що саме слід вважати базою для переговорів? Напередодні ввечері Трамп чітко заявив, що «10-пунктовий план» Ірану є «можливою основою» для переговорів і що «майже всі спірні питання вже узгоджені». Але всього через кілька годин його позиція змінилася. Трамп наголосив, що «15-пунктовий план» США — це наступна основа для переговорів, і наполягав, що «багато з пунктів 15-пунктового плану вже узгоджені», хоча раніше Іран відмовлявся його приймати. Внутрішні заяви у Білому домі ще більш розділені.
Прес-секретар Білого дому Каролін Левіт прямо звинуватила Іран: «Перший варіант іранської пропозиції був зовсім несерйозним і неприйнятним, його повністю відкинули — він буквально був викинутий Трампом і американськими переговірниками у смітник». Вона додала: «Ідея, що Трамп прийме список побажань Ірану як основу для угоди, — це абсолютна нісенітниця». Це створює величезний логічний прорив: президент каже, що іранський план — основа, а прес-секретар — що він у смітнику. Для фінансових ринків така невизначеність є фатальною. Як сказав колишній посланець США у Близькому Сході Деніс Росс: «Ці два тижні, ймовірно, будуть наповнені непередбачуваністю. Важливо з’ясувати, які саме зобов’язання взяли на себе обидві сторони».

Крім хаосу у тексті переговорів, Трамп висловив кілька нових і несподіваних ідей. Він запропонував співпрацю з Тегераном щодо «видалення» ядерних матеріалів або навіть створення спільного підприємства для збору плати за прохід суден через Ормузський пролив. Також він пригрозив ввести 50% тарифу на зброю, яку постачають Ірану. Однак Верховний суд США раніше вже обмежив повноваження президента швидко вводити нові тарифи. Такі заяви, що не мають реального механізму реалізації, ще більше підсилюють сумніви щодо послідовності політики США.

«Послідовність» Ізраїлю: точне використання прогалин у угоді
Якщо хаос у Білому домі — це прихована небезпека для припинення вогню, то дії Ізраїлю стали безпосереднім підпалювачем. Спочатку Трамп оголосив про припинення вогню, але лише з однією умовою — припинити удари по Ірану, залишивши один смертельний пролом:
Ліван. Це ще одна ключова лінія фронту, де Ізраїль і підтримуваний Іраном «Хезболла» ведуть бойові дії. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху швидко схопив цю лазівку. Він відкрито заявив, що Ізраїль підтримує рішення про двотижневе припинення вогню з Іраном, але наполягає, що «припинення вогню не поширюється на Ліван». Після цього ізраїльські війська почали масштабні удари. За повідомленням агентства «Сіньхуа», 8 квітня вдень ізраїльські війська за 10 хвилин уразили понад 100 цілей у Бейруті, Бека та південних районах. Це найбільший за масштабами удар ізраїльської армії по Лівану з початку конфлікту.

Наслідки були жахливими: за один день загинуло щонайменше 254 особи, понад 1165 отримали поранення. Прем’єр-міністр Лівану Наваф Салам оголосив 9 квітня днем жалоби.
У той же вечір Нетаньяху виступив із жорсткою заявою: «Ми маємо цілі, яких потрібно досягти, і або через угоду, або через повторний початок війни — ми їх досягнемо… Наші пальці залишаються на спусковому гачку».

Логіка Ізраїлю ясна: використати вікно можливості для припинення вогню, зосередити військові ресурси і знищити іранських агентів («Хезболлу»). Але ця стратегія руйнує консенсус посередників. Як наголосив прем’єр Пакистану Шахбаз Шаріф, припинення вогню має охоплювати Ліван та інші регіони і негайно вступити в силу. Президент Франції Макрон терміново зателефонував лідерам США, Ірану та Ізраїлю, наголошуючи, що «обсяг припинення вогню має включати Ліван», інакше авіаудари поставлять під загрозу його стійкість. Для США питання «як керувати Ізраїлем» залишається головним головоломкою. Чутки про те, що Ізраїль «контролює» Трампа, ходять уже давно. Журналісти Bloomberg, що висвітлюють енергетичний сектор, зазначають: «Поки що (керувати Ізраїлем) для Білого дому — дуже складно. Удар ізраїльських сил по Лівану може зірвати весь процес припинення вогню ще до початку прямих переговорів США і Ірану». За повідомленням «Сіньхуа», у відповідь на тиск із різних боків Трамп у інтерв’ю PBS спокійно підтвердив, що Ліван не входить до сфери дії припинення вогню, пояснивши це «Хезболлою». На запитання, чи це зруйнує угоду, Трамп відповів: «Це ще одна окрема конфліктна ситуація, і це питання буде вирішено пізніше. Не хвилюйтеся».

Ядерна лінія Ірану: «горло» Ормузського проливу та його стратегічне значення
Щодо «не хвилюйтеся» Трампа — реакція Ірану була зовсім іншою. Іран вважає Ліван невід’ємною частиною «осі опору». Представник МЗС Ірану Багаєр різко засудив ізраїльські авіаудари, назвавши їх відкритим порушенням угоди про припинення вогню, і наголосив, що США несуть пряму відповідальність. За повідомленням «Сіньхуа», іранський міністр закордонних справ Алі Арагчі прямо у соцмережах звернувся до Вашингтона: «Америка має зробити вибір між припиненням вогню і продовженням війни з Ізраїлем — обидва варіанти несумісні». Іран не обмежився словами. За повідомленнями, у відповідь на ізраїльські удари по Лівану Іран офіційно заявив, що вже зупинив два нафтових танкери, що проходили через Ормузський пролив. Це стратегічний морський шлях, що постачає близько 20% світової нафти. У рамках угоди про припинення вогню Іран мав дозволити суднам вільно проходити, що було ключовим для Трампа у прагненні знизити ціни на внутрішньому ринку. Хоча Левіт заперечує закриття проливу, стурбованість ринків залишається. Спікер іранського парламенту Калібфаллі назвав три ключові порушення США ще до початку переговорів: неспроможність забезпечити ліванське припинення вогню, збиття безпілотника у повітряному просторі Ірану, заперечення права Ірану на збагачення урану (шостий пункт «10-пунктового плану»). Калібфаллі прямо заявив: «Зараз ця основа для переговорів вже порушена ще до початку. У такій ситуації і припинення вогню, і переговори — безглузді». Вищий військовий радник іранського лідера Мухсін Резаї також висловився дуже прямо: «Америка має прийняти іранський «10-пунктовий план» як основу для переговорів, але «збройні сили все ще тримають пальці на спусковому гачку, доки не буде повністю забезпечено інтереси країни». Крім того, Іран послав сигнал, що для збереження контролю над Ормузським проливом у майбутньому може вимагати оплату за прохід нафтових суден у криптовалюті. Це не лише виклик доларовій гегемонії, а й новий меч, що висить над глобальним ланцюгом постачань.

Реальність за компромісами: чому США зараз «тормозять»?
У цій грі, наповненій непередбачуваністю, найбільше турбує питання: чому Трамп, попри таку глибоку розбіжність, саме зараз вирішив «натиснути на гальма»? Відповідь криється у реальній економічній і політичній «книжці». У військовій сфері США заплатили високу ціну. Під час 40-денної кампанії авіаударів Іран показав сильну стійкість. Винищувачі США зазнали пошкоджень, знищено високотехнологічні системи раннього попередження, витрачені величезні ресурси. Міністр оборони Ллойд Остін, хоча й заявляє, що припинення вогню — це «перемога Вашингтона», реальність така, що американські війська вже опинилися у пастці. Ще більш руйнівним є економічний зворотній ефект: війна спричинила майже 40% зростання цін на бензин у США. Головний економіст Moody’s Марк Занді попереджає, що високі ціни на нафту можуть спричинити рецесію. Політично Трамп опинився перед розколом у своїй базі підтримки. Його рейтинг впав до 35%, і республіканці починають побоюватися, що високі ціни на паливо спричинять «катастрофічний провал» на проміжних виборах. Сенатор-демократ Шеррод Шум улучив у ціль: «Я радий, що Трамп відступив і намагається врятуватися від його безглуздих криків». Аналітик із дослідницького центру Карнегі, Джеймс Актон, зазначає: «Прийняття США пропозиції, яка не обмежує іранську ядерну програму і водночас охоплює контроль над Ормузським проливом, — це фактично величезний поступок».

Обратний відлік на два тижні вже почався. Віце-президент Ван Віс планує поїхати до Ісламабаду, щоб провести переговори з іранським спікером Калібфаллі. Однак, як зазначає новий керівник Центру безпеки США Річард Фаунден, іранська «10-пунктова пропозиція» — це «мов би список бажань» перед війною. Різниця у вимогах обох сторін — як прірва.

Припинення вогню — не означає мир. За коливаннями Білого дому, різкою атакою Ізраїлю і іранськими «червоними лініями» ця двотижнева пауза швидше нагадує короткий передих перед новою, ще більшою бурею.