Трампова загроза 50% мита — від переговорної карти до юридичної проблеми

Через 8 хвилин після оголошення про припинення вогню між Іраном і США Трамп у соціальних мережах оголосив про важливу політику: будь-яка країна, яка постачає військову зброю Ірану, буде підлягати “негайному стягненню 50% мита” на всі товари, що продаються США, і назвав цю міру “негайною в силі” без будь-яких виключень або винятків.

Вибір часу для цієї загрози викликає здивування. Білий дім щойно оголосив, що 38-денна військова операція “Епічний гнів” завершилася трьома основними цілями: знищення іранських ракетних і безпілотних систем, ослаблення морського флоту, знищення оборонної промислової бази. Трамп одразу ж підвищив ставки на переговорах, ясно даючи зрозуміти, що не збирається зупинятися.

Заступник голови Атлантичної ради Ліпскі проаналізував, що ця загроза 50% мита спрямована безпосередньо проти Росії та однієї великої країни — двох, які часто називають у західних ЗМІ як головних “постачальників військової допомоги” Ірану. Представник МЗС Китаю Ма Нін на щоденному брифінгу 9 квітня відповів, що Китай послідовно виступає за швидке припинення вогню і врегулювання конфлікту політичними та дипломатичними засобами, сподіваючись, що всі сторони знайдуть компроміс через діалог і переговори, і що Китай продовжить докладати зусиль для стабілізації ситуації та припинення бойових дій.

Однак ця загроза мита стикається з серйозними юридичними викликами. Останнім часом Верховний суд США ухвалив рішення, що використання Трампом “Закону про надзвичайні економічні повноваження” (IEEPA) для створення нової системи мит порушує конституцію США, що безпосередньо послаблює його здатність односторонньо вводити такі мита без дозволу Конгресу.

Проте це не означає, що загроза мита є “порожнім папером”. Аналізатори зазначають, що хоча Верховний суд скасував інструменти мита за IEEPA, Білий дім все ще може застосовувати альтернативні механізми, такі як стаття 232 або розслідування за статтею 301, щоб реалізувати цю загрозу. У інтерв’ю британському Sky News Трамп заявив, що у військовій сфері вже зроблено все, що потрібно, “США досягли повної перемоги у військовому плані”, але якщо переговори не вдасться, “американські війська можуть відновити дії в будь-який момент”. Його хитрість полягає в тому, що, поєднуючи припинення військових дій із санкційною політикою, він створює комплексну стратегію “військового тиску + дипломатичних переговорів + економічних санкцій”.

Трамп також просуває ідею послаблення санкцій. Він заявив, що США тісно співпрацюватимуть з Іраном щодо зняття мита та санкцій. Багато пунктів його “15-плану” вже отримали погодження. Іран не займатиметься збагаченням урану, а США співпрацюватимуть з Іраном у пошуках і ліквідації всіх глибоко захованих ядерних “пилів”. Це один із найчіткіших сигналів про можливе послаблення політики США з моменту виходу з “Спільного всеосяжного плану дій” у 2018 році.

Одночасно Трамп продовжує посилювати військову присутність у регіоні Ірану. У соцмережах він написав, що всі американські кораблі, літаки та військовий персонал “будуть залишатися в Ірані та навколишніх районах до повного виконання домовленостей”, і попередив, що “у разі невиконання будь-яких умов, бойові дії знову розпочнуться, і їх масштаб буде набагато більшим, ніж будь-коли раніше”.

Трамп одночасно активізується у кількох напрямках. Після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Столтенбергом він написав у соцмережах, що НАТО — “порожня папір”, і знову згадав проблему Гренландії. Він заявив, що “НАТО не на часі, коли нам це потрібно, і якщо знову знадобиться, вони не будуть там”, і розглядає можливість виходу з альянсу через те, що США вимагають Гренландію, але союзники НАТО відмовляються.