Випадок внесення до реєстру｜Чи може бути звільнено відповідальність засновників за спільне гарантування, якщо компанія викупила акції, не пройшовши процедуру зменшення статутного капіталу?

Назва справи

№1

Випадок з обліку 2024-08-2-269-007: Справа про позов Ту проти Ченя та компанії Shanghai Intelligent Technology Co., Ltd. щодо інших договорних спорів

Ключові судові рішення

№2

Угода про інвестиції передбачає, що цільова компанія зобов’язується викупити акції, а також передбачає, що третя сторона надає солідарну гарантію щодо цього зобов’язання; інвестор, подаючи позов, вимагає, щоб третя сторона несе солідарну відповідальність за гарантію, суд має розмежувати ефективність та стандарти реалізації зобов’язання викупу та гарантії: (1) Якщо умова викупу акцій цільової компанії є законною та дійсною, то на основі дійсності основного договору, також дійсний є і додатковий договір про солідарну гарантію, яку надає третя сторона. У разі відмови цільової компанії від викупу або відсутності умов для викупу, що призводить до тимчасового невиконання зобов’язання викупу, гарантійник має нести відповідальність. (2) Після викупу акцій гарантійник не може автоматично вимагати від цільової компанії відшкодування, він повинен дотримуватися попередніх процедур, таких як зменшення статутного капіталу, щоб уникнути ухилення від внесків або інших обмежень.

Основний опис справи

№3

Позивач Ту заявляє: він та відповідачі Чень та Shanghai Intelligent Technology Co., Ltd. (далі — компанія Технологій) уклали рамкову угоду про інвестиції на суму 3,6 мільйона юанів (у тому ж валюті). Після цього Ту сплатив інвестиційний внесок у розмірі 3,6 мільйона юанів відповідно до договору. У пункті 8 рамкової угоди передбачено, що компанія Технологій зобов’язується викупити акції, а Чень надає солідарну гарантію щодо цього зобов’язання; компанія Технологій сплатила лише 30 тисяч юанів за викуп. Ту звернувся до суду з вимогою: зобов’язати відповідачів Ченя та компанію Технологій спільно виконати зобов’язання викупу, виплатити Ту 3,3 мільйона юанів за викуп та відсотки за ставкою 6% річних.

Відповідачі Чень та компанія Технологій спільно заперечують: 1. компанія Технологій не є стороною договору рамкової угоди і не досягла з Ту згоди щодо викупу акцій. Умови щодо особи, яка зобов’язана викупити акції, є нечіткими, і у разі невизначеності основного боржника, основне зобов’язання відсутнє, а додаткове зобов’язання гарантійника також не існує. 2. Ту, вимагаючи додавання пункту 8 до рамкової угоди, не видалив пункт 3.4, що суперечить йому, тому слід тлумачити його у несприятливому для Ту напрямку, тобто пункт 8 не має сили та не зобов’язує Ченя і компанію Технологій. 3. Умови викупу порушують принцип підтримки капіталу, мають підстави для недійсності, є недійсними та фактично дозволяють акціонерам в будь-який час вивести внески, що шкодить компанії, акціонерам і кредиторам.

Після розгляду суд встановив: 28 липня 2017 року компанія Технологій склала «Протокол засідання», у якому учасниками були Ту, Чень та інші інвестори; у протоколі зазначено, що вони погоджуються продовжувати діяльність цільової компанії Технологій у сфері розширення бізнесу та фінансування, а Ту може приєднатися як новий інвестор. У той самий день, 21 вересня 2017 року, Ту та Чень підписали рамкову угоду, компанія Технологій засвідчила печаткою. Угода передбачає: «…пункт 3.4, стратегічний партнер явно погоджується не вимагати від цільової компанії та засновників зобов’язань щодо показників діяльності, коригування оцінки або викупу акцій…» «Пункт 8, Ту може у будь-який час вимагати викупу, і сторона зобов’язана погодитися; протягом 30 робочих днів після подання вимоги компанія Технологій здійснює викуп за річною ставкою 6% (без урахування складних відсотків), і виплачує суму. Засновник Чень несе солідарну гарантію за цю угоду, включаючи відповідальність за викуп…». У той же день, 28 вересня 2017 року, було ухвалено рішення зборів акціонерів щодо збільшення статутного капіталу Ту, і його внески були зафіксовані у реєстрі акціонерів. У період з листопада по грудень 2017 року Ту перерахував на рахунок компанії Технологій у сумі 3,6 мільйона юанів, виконуючи зобов’язання за рамковою угодою, ці кошти були зараховані до статутного капіталу компанії.

21 грудня 2019 року Ту зустрівся з Ченем, і чітко заявив, що вимагає викупити всі акції відповідно до пункту 8 рамкової угоди, а Чень заявив, що він візьме на себе відповідальність за додатковий пункт викупу.

Також встановлено: 1. Три сторони підтвердили, що Ту є акціонером компанії Технологій і фактично володіє акціями, зазначеними у реєстрі. 2. Чень підтвердив, що він є засновником та фактичним контролером компанії Технологій. 3. Компанія Технологій та Чень підтвердили, що досі не проводили процедуру зменшення статутного капіталу. 4. Ту чітко заявив, що після отримання коштів за викуп він більше не володітиме спірними акціями, і що він не є зареєстрованим у реєстрі акціонерів, тому не має наміру змінювати реєстр акціонерів.

Міський суд Цзіньань у Шанхаї 2 серпня 2021 року ухвалив рішення (№ 2022沪0106民初16142), яким відмовив у задоволенні всіх позовних вимог Ту. Після цього Ту подав апеляцію. Другий міський апеляційний суд Шанхаю 12 червня 2024 року ухвалив рішення (№ 2023沪02民终12817): 1. скасував рішення першої інстанції; 2. зобов’язав Ченя виплатити Ту 3,3 мільйона юанів за викуп та відсотки за ставкою 6% річних (з 21 січня 2020 року до фактичної виплати); 3. відхилив інші позовні вимоги Ту.

Обґрунтування рішення

№4

Основні питання спору: перше — визначення сторін договору рамкової угоди; друге — ефективність умов викупу акцій; третє — визначення відповідальності за договором.

1. Щодо сторін договору рамкової угоди

З урахуванням змісту та процесу укладення договору, 27 липня 2017 року було складено «Протокол засідання», у якому чітко зазначено, що цільовою компанією є Технології, і вона буде займатися розширенням бізнесу та фінансуванням; основний зміст угоди — інвестиції у Технології, що включає права та обов’язки компанії. Перед укладенням договору Чень, як фактичний контролер Технологій, та Ту провели повну консультацію щодо умов договору, і після досягнення згоди компанія Технологій засвідчила угоду печаткою. Отже, компанія Технологій брала участь у переговорах та укладанні договору, чітко усвідомлювала його зміст і підтвердила його, виконуючи договір у ролі цільової компанії, тому слід визнати, що договір рамкової угоди був укладений за згодою Ту, Ченя та Технологій, і є їхньою справжньою волею, і встановлює права та обов’язки для всіх трьох сторін, і за умови дотримання законодавства, має обов’язкову силу для всіх.

2. Щодо ефективності умов викупу та гарантійних положень

Хоча пункти 3.4 та 8 угоди суперечать один одному, пункт 8 — це спеціальна умова, яка була додана пізніше, і враховуючи останню волю сторін, а також те, що вона не суперечить цілям договору, слід застосовувати саме цей пункт. При цьому, при перевірці виконання договору, Ту, Чень і компанія Технологій підтвердили, що Ту став акціонером компанії Технологій на підставі інвестицій, і його статус за реєстром акціонерів та рішенням зборів підтверджений. Хоча інвестиційний внесок Ту не був змінений у реєстрі, він був зарахований до статутного капіталу як капітал у резерві, і він фактично є акціонером Технологій. Відповідно, Ту, як інвестор, на підставі договору має право вимагати викупу своїх акцій, що може потенційно шкодити капіталу та платоспроможності компанії, але відповідно до Цивільного кодексу КНР (2013 р.), такі обмеження не є підставою для визнання договору недійсним, і вимоги Ту слід задовольнити. Щодо заперечень Ченя та компанії Технологій про недійсність умов викупу через порушення принципу підтримки капіталу, вони не мають підстав, оскільки вони не довели, що договір підпадає під підстави недійсності, передбачені статтею 52 Цивільного кодексу. Відповідно, зобов’язання компанії щодо викупу є дійсними, а гарантія Ченя — також дійсною, оскільки він усвідомлював ризики та відповідальність.

3. Щодо конкретної відповідальності сторін

Щодо зобов’язання викупу, умова є дійсною, і Ту може звертатися з вимогою до компанії Технологій, але ця вимога має відповідати вимогам законодавства щодо мінімальних капітальних обмежень, зокрема статті 35 та 142 Цивільного кодексу, що забороняють акціонерам виводити внески без належних процедур. Оскільки Ту не довів, що компанія Технологій виконала ці вимоги, і сама компанія не підтвердила, що умова викупу відповідає цим вимогам, його позовні вимоги щодо викупу не підлягають задоволенню. Що стосується гарантійної відповідальності, то оскільки основне зобов’язання — викуп — є дійсним і тимчасово не може бути виконане, гарантія Ченя є дійсною, і він зобов’язаний відповідати за неї. Чень, як засновник і фактичний контролер компанії, усвідомлював ризики та підписав гарантію, тому його відповідальність є обґрунтованою. Тому позов Ту про зобов’язання Ченя відповідати за гарантією слід задовольнити.

Крім того, Ту чітко заявив, що після отримання коштів за викуп він більше не володітиме акціями, і що він не є зареєстрованим у реєстрі акціонерів компанії, тому не має наміру змінювати реєстр. Враховуючи, що компанія Технологій та Чень не вимагали вирішення питання щодо прав власності на акції у момент викупу, питання щодо переходу прав власності може бути вирішене окремо.