Діалектично поглянути на політику США щодо криптоактивів

Автор: Ван Юнлі

Оригінальне посилання:

17 березня США SEC та CFTC спільно опублікували чіткі положення щодо впровадження закону, що вирішує розбіжності у регулюванні криптоактивів, класифікували їх на п’ять основних категорій та визначили відповідальних регуляторів, ця модель класифікаційного регулювання заслуговує на запозичення. Країнам потрібно діалектично оцінювати зміни у політиці США щодо регулювання криптоактивів, одночасно вчитися на досвіді США та об’єктивно дотримуватися принципу врахування національних особливостей при формуванні відповідних політик.

Після тривалих досліджень, дискусій, рефлексій та компромісів, особливо за підтримки ухвалення та набуття чинності у 2025 році закону «Гідність і Створення Національного Інноваційного Закону США щодо стабільних монет» (GENIUS Act), 17 березня 2026 року Комісія з цінних паперів та бірж США (Securities and Exchange Commission, SEC) та Комісія з товарних ф’ючерсів (Commodity Futures Trading Commission, CFTC) спільно опублікували інтерпретаційний та керівний документ з номером 33-11412 щодо чіткого регулювання класифікації криптоактивів (CLARITY Act) — «Застосування федерального законодавства про цінні папери до окремих криптоактивів та відповідних операцій», що набрав чинності з моменту публікації, замінивши попередні норми. Це означає, що довготривалі розбіжності та конфлікти між двома головними регуляторами США — SEC та CFTC — щодо визначення та регулювання криптоактивів були вирішені, об’єднані зусилля для уніфікації класифікації активів, а також чітко визначено правову природу та регуляторних відповідальних за діяльність, пов’язану з майнінгом, заставою, пакуванням, аірдропами тощо. Це змінює попередню практику заміни регулюванням через правоохоронні органи, сприяючи захисту інновацій та безпеки у сфері криптоактивів.

Це важливий крок у визначенні та регулюванні криптоактивів у США, який заслуговує на увагу та запозичення у всьому світі, але при цьому потрібно діалектично ставитися до американської політики у цій сфері.

Американське класифікування та регулювання криптоактивів — приклад для наслідування

Без урахування назв, які самі криптоактиви можуть мати, важливо зосередитися на їхньому походженні та функціях, економічній суті та впливі, використовуючи модель оцінки «Howey Test», щоб зрозуміти їхню природу та економічний зміст. За цим підходом криптоактиви поділяються на п’ять основних категорій (з особливим акцентом на розмежуванні цінних паперів та нецінних активів), а відповідно визначаються й регуляторні відповідальні.

1. Цифрові товари (Digital Commodities)

Це активи, що виникають у результаті функціональної роботи криптосистеми (Functional), що працює за програмними правилами, і їхня вартість визначається суто попитом і пропозицією, а не управлінськими зусиллями третіх осіб. Вони не мають внутрішніх економічних прав на отримання пасивного доходу. У документі наведено приклади таких активів, як BTC, ETH, SOL, XRP, ADA, DOT, AVAX, LINK, DOGE, SHIB, LTC, APT, HBAR, XLM, XTZ, BCH.

Цифрові товари не є цінними паперами, їх регулює CFTC.

2. Цифрові цінні папери (Digital Securities)

Це активи у цифровій формі, що репрезентують традиційні цінні папери (акції, облігації, векселі тощо) або мають суттєві ознаки цінних паперів (потребують інвестицій, представляють корпоративне право, право на дивіденди або боргові зобов’язання). Активи, що випускаються через первинне розміщення токенів (ICO), належать до цієї категорії.

Цифрові цінні папери регулює SEC.

3. Платіжні стабільні монети (Payment Stablecoins)

Це стабільні монети, що відповідають «GENIUS Act», випускаються ліцензованими регулятором організаціями, прив’язані до долара США або інших валют, і використовуються переважно для платіжних операцій у блокчейні.

Для отримання таких стабільних монет потрібно обмінятися на відповідний актив у регульованих організаціях, і їх можна викупити за заздалегідь визначеною сумою. Випускові організації не повинні перевищувати резерви активів, не мають права на отримання відсотків або інших доходів від стабільних монет (тобто вони можуть лише здійснювати платіжні та розрахункові операції). Організації, що займаються кредитуванням, інвестиціями або фінансовим управлінням стабільних монет, повинні мати відповідні ліцензії та відповідати регуляторним вимогам.

Як платіжний інструмент, стабільні монети не належать до цінних паперів або цифрових активів, їх регулює відповідно «GENIUS Act» — федеральні або штатні резервні системи (FED) або Управління валютного нагляду (OCC).

4. Цифрові інструменти (Digital Tools)

Це токени, що мають суто утилітарну функцію у межах конкретної криптосистеми (наприклад, обмежений доступ або оплата послуг) і не є передаваними. Приклади — домени ENS, NFT квитки на конференції CoinDesk тощо.

Цифрові інструменти не є цінними паперами, їх регулює CFTC або OCC.

5. Цифрові колекційні предмети (Digital Collectibles)

Це активи, що використовуються для колекціонування або застосування, представляють мистецтво, музику, відео, ігрові картки, ігрові предмети, мем-коіни тощо, і можуть бути розміщені та передані у блокчейні у формі токенізованих активів, наприклад NFT, CryptoPunks, Chromie Squiggles, Fan Token, WIF, VCION. Їхня вартість визначається переважно попитом і пропозицією, а не управлінськими зусиллями.

Цифрові колекційні предмети не є цінними паперами, їх регулює CFTC.

Якщо ж цифрові колекційні предмети дробляться на фрагменти (Fractionalized) і дозволяють інвесторам отримати часткову власність, це може становити випуск або продаж цінних паперів, оскільки це може передбачати очікування доходу від управлінських зусиль власників, і тоді їх регулює SEC.

Зверніть увагу: у цьому документі всі цифрові продукти з назвами «Coin» або «Token» позначаються як «криптоактиви» (Crypto Assets), а не «криптовалюти» або «цифрові гроші», що заперечує їхню валютну природу. Насправді, окрім стабільних монет, прив’язаних до фіатних валют, інші криптоактиви — це саме цифрові активи, а не справжні гроші, і їх не слід називати «токенами».

Необхідність адекватного регулювання інновацій у сфері криптоактивів

З досвіду регулювання криптоактивів у США видно, що навіть у країні, яка прагне до децентралізації, не можна ігнорувати необхідність ефективного регулювання. Це вимагає глибокого розуміння їхньої природи та механізмів функціонування, щоб застосовувати відповідні регуляторні заходи. Інакше виникає ризик безконтрольності, нерозуміння або дублювання регулювань.

З моменту запуску Біткоїна у 2009 році з’явилися безліч нових криптоактивів, що швидко зростають у масштабах і впливі. Однак через їхню децентралізовану та технологічну природу, а також застосування блокчейну і розподілених реєстрів, виникає багато суперечностей щодо їхнього визначення та регулювання. Деякі країни забороняють їх, інші — ігнорують, треті — підтримують. США, як глобальний центр фінансових ринків, особливо активно дискутують щодо статусу та регулювання криптоактивів, зокрема через конкуренцію між SEC і CFTC за контроль. За президентства Трампа, політика щодо криптоактивів була досить жорсткою, з акцентом на посилення регулювання та покарання. Після другого терміну Трампа, з 2017 року, політика змінилася: підтримка стабільних монет, прагнення зробити США лідером у майнінгу біткоїна, включення криптоактивів до національної стратегії, заборона цифрового долара — все це свідчить про значний поворот у політиці. Це ускладнює міжнародне співробітництво у регулюванні, оскільки криптоактиви активно використовуються у незаконних операціях, зловживаннях і спекуляціях, що підриває суверенітет валют і фінансову стабільність.

Навіть США усвідомлюють, що, хоча стабільні монети на основі долара можуть зміцнити його міжнародний статус і сприяти зростанню попиту на американські облігації, відсутність належного регулювання може призвести до серйозних наслідків для глобальної фінансової системи та американського домінування. Тому важливо зберігати контроль над регулюванням стабільних монет і криптоактивів, сприяти їхньому інноваційному розвитку, використовуючи глобалізацію та цілодобову торгівлю, щоб посилити вплив США у цій сфері. Це і є головною мотивацією політики Трампа щодо підтримки регулювання та розвитку криптоактивів, що відповідає стратегії «Америка перш за все».

Діалектично про зміни у політиці США щодо регулювання криптоактивів

Аналізуючи процес регулювання криптоактивів у США, з особливим акцентом на ухвалення у 2025 році закону GENIUS Act і подальше класифікування активів та визначення регуляторних відповідальних, слід врахувати кілька важливих аспектів:

1. Необхідність високої уваги до розвитку криптосвіту на блокчейні.

Розвиток технологій блокчейну, розподілених реєстрів і штучного інтелекту сприяє поширенню криптоактивів і реальних активів у цифровій формі (RWA), що перетинають національні кордони та забезпечують глобальні 24/7 торги. Це створює новий цифровий світ, що співіснує з реальним, і має глибокий вплив на стратегію великих держав. Важливо, щоб країна могла зробити свою валюту домінуючою у цьому цифровому просторі, що визначить її статус у криптомірі.

2. Необхідність точного розуміння природи криптоактивів для їхньої класифікації та регулювання.

На прикладі США інші країни можуть вдосконалювати класифікацію та регуляторні принципи, дотримуючись їхнього досвіду. Важливо забезпечити однаковий регуляторний підхід до однакових операцій як у ланцюговій, так і позаланцюговій сферах, щоб забезпечити чесну конкуренцію. Регуляторна здатність має відповідати масштабам ринку, і всі етапи обігу криптоактивів мають бути під контролем, щоб уникнути прогалин.

З урахуванням глобальності та цілодобовості торгів, недосконале регулювання може призвести до втрати суверенітету та фінансової стабільності країни, особливо якщо дозволити вільний вхід і вихід іноземних валют через стабільні монети.

3. Необхідність враховувати досвід США та зберігати об’єктивність у формуванні політики.

Зміни у підходах США до криптоактивів свідчать, що не можна вважати їхню політику абсолютною істиною. Стратегія США щодо стабільних монет і криптоактивів має свої цілі — зміцнення долара і контролю над глобальним фінансовим простором, але не завжди є справедливою для інших країн. Важливо враховувати, що американські ініціативи, наприклад, щодо стабільних монет, не обов’язково відповідають інтересам інших держав, і їхня політика щодо цифрового долара може бути обмеженою або суперечливою. Водночас, цифрові активи, що прив’язані до фіатних валют, мають бути підпорядковані високій довірі та підтримці з боку держави, оскільки вони мають виконувати функції грошей — засобу обміну, збереження цінності та платіжного засобу. Відмова від цифрової форми державної валюти або її обмеження суперечить природі грошей і розвитку технологій.

Отже, інші країни не повинні просто копіювати американські підходи, а ретельно аналізувати та адаптувати їх відповідно до своїх умов.

З урахуванням вищезазначеного, Китай рішуче припинив випуск юаневих стабільних монет (див. Ван Юнлі: «Чому Китай рішуче заборонив стабільні монети?»), продовжує забороняти віртуальні валюти (криптоактиви), активізує розвиток цифрового юаня (див. Ван Юнлі: «Зрозуміти сутність, інновації та прискорити розвиток цифрового юаня») і досліджує можливість підтримки RWA через цифровий юань (зараз — лише через дозволені регулятором організації за кордоном). Це суттєво відрізняється від політики США. Хоча Гонконг ще з 2025 року запровадив «Закон про стабільні монети», але з обережністю підходить до видачі ліцензій, і у 2026 році видав перші ліцензії лише HSBC та «Anchorpoint Financial», що свідчить про підтримку банків у прямому запуску фіатних активів у блокчейн. Це — мудрий підхід.