#Gate广场四月发帖挑战 Трамп «блокує Гормуз», Goldman Sachs: ринок зустрічає «фінальну битву»

Після розірвання переговорів щодо припинення вогню між Іраном і США, знову виникає напруженість навколо Гормуз — Goldman Sachs попереджає, що американський ринок вже залучений у «фінальну битву».

За повідомленнями Trading台, 13 квітня стратег із глобального банківського та ринкового відділу Goldman Sachs Shreeti Kapa опублікувала огляд ринку під назвою «Акції — Фінальна битва» (Equities - The Final Battle), у якому зробила аналіз поточної геополітичної ситуації та тенденцій на американському ринку. Під час цієї хвилі конфлікту на Близькому Сході, найбільший спад індексу S&P 500 склав близько 9%, але за кілька днів після оголошення про припинення вогню він майже відновився. Це дуже співпадає з історичними закономірностями — середній спад S&P 500 під час геополітичних потрясінь становить 8%, триває приблизно 18 днів. Однак, за словами аналітиків, перед укладанням угоди ризики і потенційна віддача ринку залишаються невигідними. Поточна ситуація: ризики і вигоди ще не врівноважені — ситуація ще не вирішена, але ринок вже піднявся до рівня, близького до історичних максимумів. Короткострокові технічні потоки капіталу дуже сприятливі, але без повної угоди важко очікувати справжнього входу покупців.

01
Битва за Гормуз: історичний вердикт ніколи не схиляється на бік сміливців
Goldman Sachs вважає, що напрямок розвитку ситуації навколо Гормуз стане «кінцевим сигналом» для визначення результату конфлікту.
Після розірвання переговорів щодо припинення вогню, США оголосили про блокування Гормузської протоки. За повідомленням CCTV News, Центральне командування США опублікувало заяву, що з 10 ранку за східним часом 13 квітня буде введено блокаду всіх морських судноплавств, що входять і виходять з іранських портів.
Стратег Kapa написав: «Той, хто контролює Гормуз, — переможець». Але історія показує, що жодна сторона не досягала стратегічних цілей лише за допомогою блокади або захоплення ключових морських перехідних точок. Він наводить історичні уроки: «Незалежно від того, чи це криза Суецького каналу 1956 року, контроль Японії над Малайзьким протокою під час Другої світової війни або «війна танкерів» 1980-х, — жодна сторона не досягала стратегічних цілей лише за допомогою блокади або захоплення ключових проток». Kapa зазначає: переможець у кризі перехідних точок — це не той, хто контролює географічне положення, і не той, хто має найсильніший флот. Це той, хто найкраще управляє ескалацією, здатний отримати або принаймні отримати згоду великої країни, яка залежить від цієї водної артерії. У 1956 році цим ключовим гравцем була США.
А у 2026 році цю роль виконують Індія, Японія та Південна Корея — найбільші імпортери іранської нафти.
Goldman Sachs вважає, що їхня позиція безпосередньо визначить: чи стане блокада Ірану важелем для переговорів, чи призведе до ізоляції; чи зможе США тримати блокаду довше, чи вона стане неможливою. У звіті наведено військовий афоризм: «У війні здатність витримати біль — важливіша за здатність завдавати болю». Також попереджає, що США мають повну морську перевагу, але не обов’язково зможуть швидко зняти міни — якщо поставки будуть порушені і це спричинить економічну кризу, ініціатива знову перейде до інших гравців. Історія постійно повторюється: сміливий і ризикований гравець ніколи не перемагає, переможцем завжди стає той, хто терплячий.
Kapa вважає, що вихід може полягати у посиланні на рамки Конвенції Монтре — визнати геополітичний важіль Ірану і водночас отримати гарантії безпеки, щоб забезпечити його готовність підтримувати прохідність протоки. Але у звіті прямо зазначено: кожен історичний приклад показує, що лише військовими засобами досягти цього неможливо. Питання лише в тому, скільки коштів потрібно витратити світу, щоб повернути сторони за стіл переговорів — і історія каже, що це єдиний кінцевий пункт.

02
Відкат ринку відповідає історичним закономірностям, але ризики і вигоди залишаються невигідними
Що стосується ринку, під час цієї хвилі конфлікту найбільший спад S&P 500 склав близько 9%, але за кілька днів після оголошення про припинення вогню він майже повністю відновив більшу частину падінь. Це дуже співпадає з історичними закономірностями — середній спад S&P 500 під час геополітичних потрясінь становить 8%, триває близько 18 днів, але «діапазон досить широкий».
За останні роки більшість геополітичних потрясінь мало вплив на довгострокову динаміку ринку, якщо не додавалися ризики рецесії або валютної політики. Однак у звіті не дуже оптимістично щодо майбутнього: «Чи ми вже повністю вийшли з ризику? — вважаю, що ні, оскільки переговори у вихідні, здається, не завершилися угодою». Висновок очевидний: «Ризик і віддача на ринку залишаються невигідними». Причина — конфлікт ще не вирішений, але ринок вже повернувся до рівня, близького до історичних максимумів. Технічні потоки капіталу можуть підтримати короткостроковий рух, але «важко уявити, що без повної угоди з’являться справжні покупці».
За останні 6-8 тижнів цінова динаміка чітко окреслила структуру переваг ринку: переможці — акції у сферах оптичних мереж AI, даних AI, зберігання та пам’яті — найкращі з початку року, з помірною корекцією під час конфлікту і найсильнішим відскоком після припинення вогню. Енергетичні акції після припинення вогню трохи скоригувалися, але їхній річний показник залишається високим, що підтверджує довгостроковий попит на фізичну інфраструктуру.
Проигравші — програмне забезпечення, ІТ-послуги, акції з «ризиком AI» — під час конфлікту тривалий час були під короткими позиціями, і після припинення вогню тиск на них посилився.

03
Технологічні акції: один із найслабших відносних показників за 50 років, але з’являються можливості для оцінки
Стратег із Goldman Sachs Peter Oppenheimer раніше зазначав, що сектор технологій (апаратне і програмне забезпечення) переживає один із найслабших періодів за останні 50 років через побоювання щодо ROI великих хмарних провайдерів і ризиків революції AI. «Інвестори прагнуть уникнути повторення історії, коли компанії стають «Кодак», IBM, Nokia або BlackBerry у епоху AI». Водночас, довгострокові припущення щодо цінності акцій у сегменті програмного забезпечення починають коливатися — ці акції раніше отримували вигоду від впевненості у високому зростанні і історично низьких ставках, але тепер обидва фактори послаблюються. Хоча індекс ринку залишається всього кілька відсотків від історичних максимумів, портфель «довгострокових зростаючих акцій» Goldman Sachs все ще на 20% нижчий за максимум жовтня 2025 року. 30% з цього портфеля — програмне забезпечення, але навіть без урахування софту, середній коефіцієнт P/E для нерозроблених зростаючих компаній становить 29, що на 53% вище за середній по S&P 500 і близький до мінімуму за останні 10 років. Очікуваний річний приріст доходів цих компаній до 2027 року у 3 рази перевищує середній по S&P 500. У порівнянні з цим, акції, пов’язані з енергетичною інфраструктурою, з початку року показують значний приріст. Вважається, що нинішнє зниження оцінок створює привабливі можливості для інвесторів, а макроекономічний фон (помірне зростання економіки) сприяє зростанню акцій з високим потенціалом.