Поточна ситуація на Близькому сході та глибокий аналіз | 13 квітня

Переговори між США та Іраном у Ісламабаді 12 квітня були зірвані, Трамп одразу наказав блокувати іранські порти, гостра ескалація конфлікту в Ормузькій протоці. Ціни на нафту різко зросли більш ніж на 8%, тривають наземні сутички в Лівані, хусити оголосили нову хвилю загроз, зростає ризик спільних дій "осі опору". Тимчасове перемир’я тривало лише кілька днів, і Близький схід рухається до ще більшого конфліктного виру.

Коротко

· Зірвані переговори: США та Іран у Ісламабаді не досягли домовленості, Іран оприлюднив три "безпідставні вимоги" США, основні розбіжності стосуються контролю за протокою та прав на збагачення урану.
· Ескалація в Ормузькій протоці: Трамп оголосив блокаду Ормузької протоки, Революційна гвардія заявила, що протока під повним контролем, американські кораблі намагалися пройти, але були відбиті.
· Сутички в Лівані та Ізраїлі: ізраїльські війська та Хезболла активно зіштовхнулися в південному Лівані, прем’єр-міністр Нетаньяху особисто відвідав "буферну зону".
· Енергетичний ринок: ціна на брентову нафту зросла приблизно на 8%, європейський газ подорожчав на 18%, швидка передача ефекту блокади.

1. Зірвані переговори: 21-годинний марафон закінчився провалом

Переговори між США та Іраном у Ісламабаді завершилися 12 квітня без досягнення будь-яких домовленостей. Віце-президент США Ванс на короткій прес-конференції тривалістю трохи більше трьох хвилин оголосив про їхній провал, звинувативши Іран у відмові обіцяти відмовитися від розробки ядерної зброї, заявивши, що США запропонували "кінцеву найкращу пропозицію". Іран у відповідь звинуватив США у "надмірних вимогах та амбіціях", назвавши переговори "через недовіру та підозру", і зазначив, що між сторонами залишилися розбіжності з двох-трьох ключових питань.

За даними джерел, під час переговорів "емоції обох сторін коливалися: то напруженість, то пом’якшення". Міністр закордонних справ Ірану Арагаці після завершення переговорів заявив, що "на відстані лише кроку від досягнення 'Ісламабадської угоди', ми зіткнулися з максимальним тиском, постійними змінами цілей та перешкодами. Добрі наміри мають породжувати добрі дії, ворожість — ворожість".

Учасник переговорів від Ірану, Наввавіан, розкрив три основні вимоги США:

1. Рівноправний розподіл вигод та управління у протокою Ормуз;
2. Вивезти всі збагачені ураном з рівнем 60% за межі країни;
3. Позбавити Іран права на збагачення урану протягом наступних 20 років.

Крім цих вимог, високопосадовці США також повідомили, що Іран відмовився від вимог припинити фінансування Хамас, Ліванської Хезболли та хуситів, а також від відкриття протоки Ормуз.

2. Ескалація в Ормузькій протоці: дві історії навколо блокади

Через кілька годин після зірвання переговорів Трамп у соцмережах заявив, що ВМС США негайно почнуть блокувати всі судна, що намагаються пройти Ормузьку протоку, перехоплювати та перевіряти всі судна, що платять прохідні збори Ірану, а також знищувати міни, розміщені Іраном у протоці. Він також додав, що США можуть завдати удару по іранських очисних спорудах та електростанціях. За даними "Волл стріт джорнал", джерел, Трамп і його команда розглядають можливість одночасного відновлення обмежених військових дій проти Ірану.

Після цього Центральне командування США оголосило, що з 10 ранку за східним часом 13 квітня вводить блокаду всіх суден, що заходять або виходять з іранських портів, але не забороняє проходження суден між неіранськими портами через Ормуз. Це обмеження є більш вузьким за початкову заяву Трампа про "будь-яке судно".

Іран у відповідь заявив жорстко. Революційна гвардія повідомила, що протока під контролем, і відкрила її для неконфліктних суден за певних правил, попередивши, що будь-яке військове судно, що наблизиться, буде вважатися порушенням перемир’я і отримає жорстку відповідь. Вони також опублікували відео з безпілотниками, що моніторять протоку, і попередили: "Будь-яка помилка може змусити ворога потрапити у смертельний вир у протоці".

Щодо протистояння між військовими кораблями США та Ірану, сторони мають різні версії. Трамп стверджує, що два американські кораблі успішно пройшли Ормуз 11 квітня, тоді як іранські джерела повідомляють, що під час спроби пройти Перську затоку два американські есмінці були зафіксовані ракетами та атакуючими безпілотниками, і їм було надано 30 хвилин на відступ, після чого вони відступили, і до "знищення" залишалося кілька хвилин. Національне телебачення Ірану називає цю подію "провалом пропаганди США".

Великобританія вже заявила, що не братиме участі у блокаді. Представник уряду повідомив, що Великобританія співпрацює з Францією та іншими країнами для створення альянсу з метою захисту свободи судноплавства.

3. Сутички в Лівані та Ізраїлі: Нетаньяху особисто у "буферній зоні"

Паралельно з ескалацією кризи в Ормузі тривають наземні сутички в Лівані. 12 квітня ізраїльські війська та Хезболла активно зіштовхнулися в південному Лівані, у місті Бінтджубайл, з обстрілами ракетами по позиціях ізраїльської армії, зокрема по штаб-квартирі 146-го дивізіону.

Прем’єр-міністр Нетаньяху особисто відвідав південний Ліван, назвавши ситуацію "війну, яка триває, включно в буферній зоні", і додав, що ізраїльські війська мають ще багато роботи. Ізраїль погодився 14 квітня почати офіційні переговори з Ліваном у Вашингтоні, але відмовився обговорювати припинення вогню з Хезболлою.

Тим часом, хусити 12 квітня заявили, що якщо США та Ізраїль знову атакують Іран і "опірний фронт", вони активізують військові дії ще більше. Чотири фронти — ядерна проблема Ірану, Ормузька протока, наземні сутички в Лівані та загрози з боку хуситів — одночасно напружені, і Іран із його агентурною мережею демонструє здатність "повномасштабного контрнаступу".

4. Енергетичний ринок: різкий відгук

Через повідомлення про блокаду ціни на нафту в Азії у понеділок різко зросли — Brent і WTI піднялися приблизно на 8%. Особливої уваги заслуговує спотовий ринок — ціна на Brent Forties досягла майже 147 доларів за барель, що значно вище ф’ючерсних контрактів, що свідчить про серйозний дефіцит на ринку. Європейський газ подорожчав на 18%.

Трамп вперше визнав, що ціни на нафту можуть залишатися високими до середини листопада, перед проміжними виборами, сказавши, що "можливо, вони знизяться, можливо, залишаться на тому ж рівні або навіть трохи піднімуться, але, ймовірно, будуть близько до нинішніх". Спікер іранського парламенту Калібф у соцмережах опублікував карту цін у Білий дім і написав: "Зі збереженням так званої блокади скоро ви будете ностальгувати за ціною 4-5 доларів за галон".

5. Глибокий аналіз

(а) Суть зірваних переговорів: від "воєнного зупинки" до "політичної демонстрації сили"

Головна причина зірвання переговорів США та Ірану — різне розуміння базової логіки "перемир’я". Для Ірану війна триває вже понад місяць, понад 3300 загиблих, економіка під тиском, зруйновані нафтопереробні заводи. Прийняття перемир’я і пошук компромісу — це, по суті, зупинка прогресу — дипломатичний спосіб закріпити здобутки на полі бою, домогтися зняття санкцій і розморожування активів, щоб отримати передих. Міністр закордонних справ Арагаці чітко заявив, що "Іран ніколи не очікував швидкого досягнення угоди", і натякнув, що переговори — це довгострокова стратегія.

Для США ж, перемир’я — це дипломатичне продовження військового тиску. Три ключові вимоги у Ісламабаді — "спільний інтерес у протокою", вивезення збагаченого урану 60% та позбавлення права на збагачення на 20 років — кожна з них зачіпає найважливіші інтереси іранського режиму. Висунуті "червоні лінії" свідчать, що мета Трампа — не досягти угоди, а застосувати максимальний тиск і змусити Іран поступитися.

Безпосередня причина зірвання — саме ця стратегічна різниця у цілях.

(б) Ормузька протока: географічний важіль і ядерні картки у грі

За аналізом "Нью-Йорк таймс", обидві сторони вважають себе "переможцями першого раунду": США — за військові дії, Іран — за виживання, і обидві не мають наміру йти на компроміс. Колишній посол США у Близькому сході Міллер зазначив, що Іран "зберігає високий рівень збагачення урану, демонструючи здатність контролювати і керувати Ормузькою протокою, і зберігає владу, що є їхнім козирем".

Два головні козирі Ірану — географічний важіль (протока Ормуз) і ядерний (збагачення 60%) — у цій грі мають тісний зв’язок. США вимагають, щоб Іран здали обидва, тоді як Іран вважає, що "день, коли здадуть зброю, — це день, коли їх поб’ють".

(в) Політичні обмеження та червоні лінії США і Ірану

Іран: попри внутрішній тиск за мир і економічне відновлення, верховний лідер Хаменеї ставить на перше місце гідність країни. Відмовляючись від вимог США про 20-річне позбавлення збагачення, Іран фактично відмовляється від слабкості. За повідомленнями, Іран "не поспішає на переговори", і якщо США не погодяться на розумну угоду, ситуація в Ормузькій протоці не зміниться. Спікер парламенту Калібф заявив: "Якщо потрібно — воювати, якщо — раціонально — домовлятися, будемо раціонально".

США: головний політичний обмежувач — проміжні вибори у листопаді. Ціни на бензин у США вже перевищили 4 долари за галон, тоді як у лютому були нижче 3 доларів. "Нью-Йорк таймс" зазначає, що головний козир Трампа — погроза масштабних військових дій, але це не дуже вигідно з політичної точки зору, і Іран це добре розуміє.

(г) Многовекторна війна: ризики та сценарії

Зараз Іран веде бойові дії на трьох фронтах: у Ормузі з США, у південному Лівані з ізраїльськими військами, у Червоному морі через тиск хуситів. Така стратегія "множинних фронтів" дає Ірану можливість чинити тиск на США та Ізраїль у разі провалу переговорів.

Найгірший сценарій — повна блокада Ормузу та Мандельської протоки, що може призвести до зупинки 20% світової нафтової торгівлі та 12% світового товарообігу, викликавши цінову кризу. Іранські аналітики Харатіан пропонують два можливі сценарії: перший — США не хочуть ескалації війни і посилюють економічний тиск; другий — ситуація переходить у військову фазу, і Іран має швидко діяти проти Ізраїлю, щоб підготувати ґрунт для нових переговорів.

Ключові змінні

Залежно від розвитку ситуації, ключовими факторами є:

1. Чи застосують США обмежений військовий удар — Трамп зважує можливість одночасної блокади та авіаударів, і якщо це станеться, ситуація загостриться.
2. Тривалість та масштаб блокади Ормузу — Великобританія не бере участі, масштаб "альянсу блокади" ще не визначений.
3. Інтенсивність військових дій Ізраїлю у Лівані — 14 квітня почнуться переговори у Вашингтоні, але відмовлено від обговорення припинення вогню з Хезболлою.
4. Чи збережеться дипломатичне вікно — США стверджують, що мають "останню та найкращу пропозицію", Іран каже, що "м’яч на боці США", але Пакистан закликає сторони "продовжувати дотримуватися перемир’я". Китай, який відіграв важливу роль у досягненні перемир’я, може знову виступити посередником у новому етапі напруженості.

За умов, коли всі сторони не йдуть на поступки, Ормузька протока залишається ключовим "клапаном тиску" у Близькому сході. Короткостроковий прогноз — дипломатичні можливості відкриті, але ризик конфлікту зростає швидше ніж будь-коли. Політичний годинник Трампа перед проміжними виборами тикає, а стратегічна витримка і військова стійкість Тегерана проходять серйозне випробування.

Цей аналіз базується на відкритих джерелах станом на 13 квітня 2026 року, є лише для ознайомлення і не відображає позицію будь-якої сторони.
#Gate廣場四月發帖挑戰