20 квітня ситуація між Іраном і США зайшла у небезпечну пастку "переговори та бойові дії одночасно" — Іран чітко відмовився від другого раунду переговорів, тоді як американські війська відкрили вогонь по іранських суднах у Аравійському морі та взяли їх під контроль. Залишилось лише два дні до закінчення режиму припинення вогню 22 квітня, ймовірність відновлення бойових дій вища за продовження переговорів.

Розрив переговорів і подвійні сигнали

Перший раунд переговорів у Ісламабаді 12 квітня, що майже завершився досягненням "80% згоди", зрештою зірвався, основна причина — терміни ядерних обмежень — США наполягають на 20 роках, Іран приймає лише 5 років. 19 квітня Трамп гучно заявив про намір відновити переговори і навіть висловив ймовірність особисто приїхати до Ісламабаду, якщо буде досягнуто угоду; проте іранська сторона прямо заперечила, звинувативши США у "надмірних і нерозумних вимогах" та тривалому морському блокуванні, що заважає прогресу.

Подвійна логіка військового нарощування

З одного боку, США пропонують можливість переговорів, з іншого — продовжують масштабне нарощування військ у Близькому Сході. Зараз у регіоні розміщено близько 50 тисяч американських військових, авіаносна група "Буш" з приблизно 6000 військових прямує до Близького Сходу, амфібійна група "Куїнс" з 4200 військових очікує на прибуття наприкінці місяця, і США готуються до формування "три авіаносних груп" у регіоні. Експерт з Близькосхідних питань Ван Цзинь зазначив, що таке нарощування викликане як звичайною ротацією сил, так і прагненням чинити більш сильний стратегічний тиск на Іран — якщо політичний діалог не вдасться, США цілком здатні знову розпочати військові дії.

Ключовий козир у протистоянні за Ормузську протоку

Глибокий конфлікт між сторонами зосереджений навколо контролю над Ормузською протокою — це питання глобального домінування США і стратегічного ресурсу Іран. Іран розробляє комплексне законодавство щодо управління протокою, створює новий маршрут "Ларакський коридор" і навіть заявляє, що у разі відновлення бойових дій повністю відмовиться від стримування щодо енергетичних об’єктів регіону. США наполягають на повній відкритості цієї важливої світової нафтотранспортної артерії.

Загалом, довіра між США і Іраном дуже слабка, іранці навіть підозрюють, що США використовують переговори як прикриття для раптових нападів. З наближенням терміну припинення вогню ризики неправильних оцінок зростають, і Ормузська протока цілком може стати новим точкою вибуху. #美伊局势和谈与增兵博弈