Щойно я натрапив на цікаву розбивку геополітичних ризиків, яка змусила мене задуматися про глобальну стабільність зараз. Хтось зібрав всебічний аналіз того, які країни найімовірніше можуть бути залучені у потенційні великі конфлікти, і чесно кажучи, список досить тривожний.

Високоризиковий рівень включає звичних підозрюваних — США, Росію, Китай — але також багато регіональних гарячих точок, які активно дестабілізують ситуацію. Іран, Ізраїль, Україна, Пакистан, Північна Корея... це місця, де напруга або вже виходить з-під контролю, або сидить на пороховій бочці. Потім є цілий кластер африканських країн, що стикаються з внутрішніми конфліктами та зовнішнім тиском: Нігерія, ДР Конго, Судан, Сомалі. Плюс Сирія, Ірак, Афганістан, Ємен — фактично всі місця, де вже роками тривають проксі-війни та міжрелігійні напруженості.

Що цікаво, це категорія середнього ризику. Індія, Індонезія, Туреччина, Єгипет, Саудівська Аравія, Філіппіни — це важливі регіональні сили, де політична нестабільність або територіальні спори можуть легко призвести до ескалації. А також європейські країни, такі як Німеччина, Великобританія, Франція, Польща, що свідчить про динаміку НАТО та напруженість у Східній Європі.

Зона дуже низького ризику — Японія, Сінгапур, Новий Зеландія — місця з стабільними інституціями та меншою безпосередньою участю у конфліктах великих держав. Це логічно.

Очевидно, що це не передбачення того, що країни третьої світової війни обов’язково зіткнуться завтра — це знімок поточних геополітичних напруженостей та міжнародних відносин станом на зараз. Але коли дивишся, скільки одночасно існує гарячих точок, починаєш усвідомлювати, наскільки крихким є глобальний мир. Регіональні конфлікти можуть швидко ескалувати, а з ядерними державами в грі ставки завжди високі.

Варто стежити за розвитком цих ситуацій. Джерело — геополітичний аналіз World Population Review.