FIFA і трансляційні права Чемпіонату світу від CCTV знову зірвалися, Міжнародна федерація футболу зробила пропозицію у 300 мільйонів доларів, тоді як китайська сторона запропонувала лише психологічну ціну в 60-80 мільйонів доларів, а до початку змагань залишився ще місяць!

Чому США, з першим ВВП, вартість прав на трансляцію досягає кількох мільярдів доларів; а друга за ВВП країна і країна з найбільшою кількістю населення — Китай, можуть продавати права лише за кілька десятків мільйонів доларів; і ще, права на трансляцію для другої за населенням країни Індії також продаються лише за 20 мільйонів доларів?
Відповіді багато, сьогодні безстрашний поділюся ще одним ключовим фактором: монетизована увага.
Дослівно це легко зрозуміти: в епоху економіки уваги, увага, яка може бути перетворена у реальний дохід, а не просто бути побаченою.
Хтось дивиться, і якість цієї аудиторії — скільки вона коштує, скільки готовий заплатити спонсор — це ключовий показник монетизації уваги. Вартість прав на трансляцію Чемпіонату світу визначається не лише загальним трафіком, а й цими ключовими показниками.
Ще один важливий фактор — у США, завдяки легалізованому спортивному беттингу, спорт перестав бути просто контентом, а став торговою сценою, тому туди вкладають великі бюджети на рекламу та маркетинг.
У Web3 ця логіка теж працює: криптоактиви фактично стають надзвичайно фіналізованим інструментом уваги.
Деякі ринки Південно-Східної Азії та Африки не мають недостатньо користувачів, а користувачі — це не цінність;
один корейський користувач коштує більше ніж 200 в'єтнамських;
спонсори готові витратити величезні суми на рекламу для таких ринків, як Корея;
коли увага платформ, KOL або проектів може безпосередньо пов’язувати користувачів із транзакціями, ставками, майнінгом тощо, цінність стає зовсім іншою.