11 квітня 2026 року загальна ринкова капіталізація стейблкоїнів досягла рекордного рівня — 318,6 мільярда доларів США. Це приблизно на 34% більше у річному вимірі порівняно з приблизно 238 мільярдами доларів у той же період 2025 року. Того ж тижня a16z crypto опублікувала аналітичний звіт під назвою «The New Global Financial Stack: Stablecoin Edition», у якому зроблено ключове спостереження: стейблкоїни перетворюються на базову фінансову інфраструктуру, що формує новий тип «Banking-as-a-Service» (BaaS), який принципово відрізняється від традиційних фінтех-моделей.
Що таке Banking-as-a-Service? Попередня хвиля BaaS була зосереджена на тому, що фінтех-компанії орендували банківські ліцензії та підключалися до застарілих банківських систем. Однак нова хвиля має іншу структуру: бізнеси тепер будують сервіси безпосередньо на блокчейн-інфраструктурі, використовуючи самостійне зберігання активів у гаманцях для зменшення транзакційного тертя та залежності від посередників, інтегруючи рахунки, платежі, валютні операції, кредитування та інші ключові фінансові функції в єдині, наскрізні продукти. Це означає, що фінансові послуги, які раніше вимагали численних регіональних ліцензій та локальних банківських партнерів, тепер можуть запускатися будь-якою командою, що володіє відповідним технологічним стеком.
«Past the Point of No Return»: чому фінанси на блокчейні вже незворотні
У звіті сформульовано визначальну тезу: міграція фінансів у блокчейн-середовище перетнула незворотну межу. Це не просто риторика — це підтверджується одночасною дією кількох структурних змін.
З погляду ринку, стейблкоїни еволюціонували від «інструментів для криптоіндустрії» до активів, які природно підтримують цикли обсягом у трильйони доларів. У першому кварталі 2026 року глобальний скоригований обсяг транзакцій зі стейблкоїнами досяг приблизно 4,5 трильйона доларів, а річний обсяг — 33 трильйони доларів. Важливо, що змінюються й сценарії використання стейблкоїнів: комерційні платежі (C2B) зросли на 128% у річному вимірі, значно випереджаючи прості перекази між особами. Це свідчить, що стейблкоїни дедалі частіше використовуються для оплати товарів і послуг у реальному секторі економіки.
Водночас швидкість обігу стейблкоїнів зросла з 2,6 на початку 2024 року до приблизно 6 — тобто попит на транзакції випереджає нову емісію. Кожна одиниця стейблкоїна використовується частіше для реальних розрахунків, а не лише для внутрішніх біржових операцій. Сукупність цих даних веде до одного висновку: стейблкоїни досягли відповідності продукту ринку, і ця відповідність поширюється на ширші фінансові застосування.
Новий BaaS проти традиційного: чому це зовсім інша історія
Щоб зрозуміти глибину трансформації, яку спричиняють стейблкоїни, важливо розрізняти два покоління Banking-as-a-Service.
Попередня модель BaaS базувалася на «вбудовуванні ліцензії»: фінтех-стартапи орендували банківські ліцензії та підключалися до основних систем банків для надання банківських послуг користувачам. Обмеження цієї моделі очевидні — вона залишається обмеженою стелею ефективності та витратами на дотримання вимог традиційних банківських систем. Доступ до банківських API обмежений, розрахункові цикли прив’язані до банківських годин, а міжнародні платежі все ще залежать від кореспондентських мереж.
Нова модель BaaS на основі стейблкоїнів докорінно змінює інфраструктуру. Фундаментом стає не банківська система, а блокчейн-інфраструктура — самостійні гаманці, розрахункові рейки стейблкоїнів і ончейн-рахунки. Це забезпечує суттєве зростання модульності фінансових сервісів. Функції, як-от рахунки, розрахунки, валютні операції та кредитування, які раніше вимагали інтеграції з кількома банками чи платіжними провайдерами, тепер можуть бути об’єднані в єдиний ончейн-продукт.
Інвестиційні кроки традиційних фінансових установ також підтверджують цю тенденцію. Придбання Stripe платформи інфраструктури стейблкоїнів Bridge за 1,1 мільярда доларів та купівля Mastercard компанії BVNK свідчать про те, що великі гравці прагнуть зайняти ключові позиції у новому фундаментальному шарі.
Три напрями розвитку базових блокчейнів: платіжні ланцюги формують окремий сегмент
Варто звернути увагу на тенденцію, яка поки що мало обговорюється: завершення «однорідної конкуренції» між блокчейн-мережами. Натомість відбувається розподіл на три спеціалізовані категорії.
Перша категорія — універсальні блокчейни. Платформи на кшталт Solana, Ethereum і їхні основні рішення другого рівня залишаються ядром криптокапітальних ринків, підтримуючи торгівлю, кредитування та децентралізовані фінанси (DeFi). Це потужний, довгостроковий сектор, але він не охоплює всю сферу стейблкоїн-фінансів.
Друга категорія — блокчейни, орієнтовані на платежі. З’являються мережі, створені для вирішення проблем транзакцій зі стейблкоїнами — передбачуваних витрат, нативних стейблкоїн-комісій та приватності. Прикладами є Tempo від Stripe і Arc від Circle, які конкурують у сферах, які універсальні ланцюги раніше не розглядали пріоритетними. Для фінтех-компаній, що обробляють мільйони платежів щодня, можливість будувати надійні моделі витрат є критично важливою.
Третя категорія — мережі лише для інституцій. Яскравий приклад — Canton, розроблений для регульованих банків і керуючих активами. Такі мережі поєднують програмованість і захист даних, відповідаючи вимогам регуляторів щодо контролю ризиків. Із прискоренням входження банків та керуючих активами, спеціалізовані ланцюги для дотримання регуляторних вимог стають дедалі важливішими.
Платежі та кредитування: два акти стейблкоїн-фінансів
У наративі про стейблкоїни платежі часто розглядають як «перший акт». Але у звіті зазначено, що справжній структурний злам може відбутися у другому акті — ончейн-трансформації ринку кредитування.
Платежі — це відносно проста функція: стейблкоїни замінюють фіат при передачі вартості, забезпечуючи більшу ефективність, нижчі витрати та скорочення розрахункових циклів із днів до секунд. Кредитування ж — складніший процес: воно включає оцінку кредитоспроможності, управління заставою, встановлення відсоткових ставок і врегулювання дефолтів. Перенесення цих процесів у блокчейн може дозволити створення каналів розподілу капіталу поза традиційною банківською системою.
Масштабний випуск стейблкоїнів може створити абсолютно новий ончейн-ринок кредитування. Власники застави зможуть використовувати стейблкоїни для отримання ліквідності, а відсутність довірених посередників може стати принципом дизайну — із застосуванням надмірного забезпечення та ончейн-механізмів ліквідації для побудови саморегульованої кредитної системи. Хоча цей напрямок перебуває на початковому етапі, за ним варто уважно стежити.
Регуляторний перелом: закон GENIUS і розбіжності в глобальному врегулюванні стейблкоїнів
Ключова передумова для перетворення стейблкоїнів на фінансову інфраструктуру — створення регуляторних рамок. У 2025 році ця передумова суттєво просунулась у кількох провідних юрисдикціях.
У липні 2025 року у США був підписаний закон GENIUS, який створив першу федеральну регуляторну базу для платіжних стейблкоїнів. Він встановив чіткі стандарти для емітентів щодо резервних вимог, зобов’язань із розкриття інформації та механізмів нагляду. До 2026 року політичний фокус змістився з питань захисту інвесторів і волатильності цін на системні ризики — структуру ліквідності, механізми розрахунків і транскордонні потоки коштів.
Тим часом регуляторні підходи в різних юрисдикціях розходяться. Після повного набрання чинності європейською рамкою MiCA наприкінці 2024 року низка бірж вилучила USDT зі списків для дотримання вимог, що, у свою чергу, сприяло стрімкому зростанню ринку не-USD стейблкоїнів. Загальна пропозиція не-USD стейблкоїнів нині становить близько 1,2 мільярда доларів, а кількість незалежних гаманців, які їх утримують, зросла з 40 000 на початку 2023 року до 1,2 мільйона. У серпні 2025 року Монетарне управління Гонконгу запровадило режим для емітентів стейблкоїнів, встановивши регіональний стандарт для регулювання стейблкоїнів в Азії.
Ця глобальна регуляторна відповідь докорінно змінила конкурентне середовище для емітентів стейблкоїнів: основа конкуренції змістилася з технічної переваги та глибини ліквідності до регуляторного позиціонування та ліцензійних можливостей.
Перерозподіл впливу у технологічному стеку: хто будує нову фінансову інфраструктуру?
Аналітична карта ринку від a16z пропонує системний підхід: у фундаменті — універсальні блокчейни, платіжні ланцюги та інституційні мережі; середній рівень складають підключення до банків, фіатні шлюзи, підтримка валютної ліквідності та боротьба за ліцензії серед емітентів стейблкоїнів; вище знаходиться конвергенція нових банків, криптогаманців, корпоративного банкінгу, ончейн-кредитування, інвестування та управління капіталом.
Ця карта підкреслює ключові точки перебудови:
На інфраструктурному рівні поява спеціалізованих платіжних ланцюгів свідчить про оновлення на рівні розрахунків. У середньому сервісному шарі «мости» між ончейн- і офчейн-світами — фіатні шлюзи та агрегатори валютної ліквідності — стають ключовими вузлами фінтех-стеку. На рівні застосувань межі між банками та фінтех-компаніями стираються: компанія може ніколи не мати банківської ліцензії, але надавати користувачам комплексні рахункові й платіжні сервіси через ончейн-стек.
Головне питання: хто контролюватиме доступ до рахунків, вузлів ліквідності, каналів дотримання вимог і кредитних можливостей у цьому новому технологічному стеку, той може стати центром фінансової системи наступного покоління. Це пояснює, чому такі гіганти, як Mastercard, Stripe і PayPal, активно впроваджують ончейн-інфраструктуру — закріплюючи за собою місце у новому фундаментальному ландшафті.
Висновки та перспективи
Підсумовуючи, еволюція стейблкоїнів проходить триетапну трансформацію: від інструментів котирування між криптобіржами — до ефективних рішень для передачі вартості — до ключових компонентів сучасної фінансової інфраструктури. За всіма напрямами, виділеними у звіті a16z — розмір ринку, структурна диференціація, регуляторні тенденції та потоки капіталу — простежується один висновок: перехід до фінансів на блокчейні став незворотним.
Поточний ландшафт залишається динамічним. Чи зможуть спеціалізовані платіжні ланцюги сформувати справді незалежний ринок від універсальних блокчейнів, як розгортатиметься «другий акт» кредитування, і чи досягнуть глобальні регуляторні рамки стейблкоїнів взаємної сумісності чи залишаться фрагментованими — ці питання будуть серед найбільш обговорюваних у секторі стейблкоїнів протягом наступних двох-трьох років.
Поширені запитання
Чому стейблкоїни називають «базовою фінансовою інфраструктурою», а не просто платіжними інструментами?
Поняття базової фінансової інфраструктури виходить далеко за межі простих платіжних інструментів. Стейблкоїни не лише забезпечують передачу вартості, а й виконують роль шлюзів до рахунків, заставних активів, розрахункового засобу та каналу для валютних операцій. Суть нового покоління BaaS полягає саме в цьому: компаніям достатньо опанувати ончейн-технології, щоб збирати інтегровані фінансові продукти, що охоплюють рахунки, платежі, валютні операції, кредитування та інше — причому стейблкоїни відіграють фундаментальну роль на всіх етапах.
У чому основна різниця між новим і попереднім поколіннями BaaS?
Попереднє покоління BaaS передбачало оренду банківських ліцензій фінтех-компаніями й підключення до застарілих банківських систем — тобто «ліцензійний лізинг». Нова генерація передбачає побудову бізнесу безпосередньо на блокчейн-інфраструктурі (гаманці, розрахункові рейки, ончейн-рахунки) без залежності від банківських систем, а ключовою можливістю стає «модульна композиція».
Який напрямок набуває глобальне регулювання стейблкоїнів?
Глобальне регулювання стейблкоїнів рухається від «регуляторного вакууму» до «регуляторної конвергенції». Закон GENIUS у США, MiCA в ЄС і режим емітента стейблкоїнів у Гонконгу набули чинності у 2025–2026 роках, поступово формуючи спільний регуляторний консенсус: обов’язкове повне резервне забезпечення активів, зобов’язання емітентів щодо розкриття інформації та аудиту, а також контроль ризиків при транскордонних переказах. Хоча підходи різних юрисдикцій суттєво відрізняються, дотримання вимог стало незворотною тенденцією.
Чому кредитна функція стейблкоїнів важливіша за платіжну?
Платежі — це більш очевидний сценарій використання, але ринок кредитування значно більший. Коли стейблкоїни масово увійдуть в ончейн-кредитування, капітал зможе розподілятися поза традиційною банківською системою, змінюючи глобальні кредитні потоки. Ончейн-кредитування має вирішити питання оцінки кредитоспроможності, управління заставою та встановлення відсоткових ставок і наразі перебуває на ранньому етапі розвитку.
Чи означає зростання ринкової капіталізації стейблкоїнів також зростання спекуляції?
Дані свідчать про фундаментальні зміни у використанні стейблкоїнів. У 2025 році комерційні платежі C2B зросли на 128% у річному вимірі, ставши найдинамічнішим типом транзакцій. Швидкість обігу стейблкоїнів також зросла з 2,6 до приблизно 6, що свідчить про те, що попит на транзакції випереджає нову емісію. Ці структурні показники вказують, що зростання дедалі більше зумовлене реальним економічним використанням, а не лише біржовою спекуляцією.
