Центральний банк Казахстану планує інвестувати 300 мільйонів доларів у шифрування активів, ставши першим у світі центральним банком, який займається криптоактивами.

Національний банк Казахстану оголосив про плани виділити від 50 до 300 мільйонів доларів з валютних резервів для інвестицій у криптоактиви, ставши першим у світі центральним банком, який публічно планує інвестувати в криптовалюту. Це рішення збіглося з падінням Біткойна з 110 тисяч доларів на початку листопада до 81 тисячі доларів, в умовах ринкової корекції, в результаті якої ринкова капіталізація зменшилася на 500 мільярдів доларів. Глава центрального банку Сулейменов підкреслив, що буде застосовано обережну стратегію, основні інвестиції плануються через ETF та акції крипто-компаній, уникатимуться прямих інвестицій в токени, цей крок означає нову стадію ставлення суверенних установ до цифрових активів.

Детальний аналіз плану з配置ування криптоактивів Центральним банком

Голова Національного банку Казахстану Тимур Сулейменов під час брифінгу 28 листопада офіційно оголосив про цю знакову інвестиційну програму в криптоактиви. Згідно з офіційною заявою, центральний банк виділить спеціальні кошти з великих резервів валют, початковий обсяг інвестицій планується в межах від 50 до 250 мільйонів доларів США, а в підсумку може бути збільшено до 300 мільйонів доларів. Це рішення робить Казахстан першим у світі центральним банком, який публічно планує включити криптовалюти до валютних резервів, встановивши прецедент для інших країн, що розвиваються.

Президент Сулейменов в ході викладення інвестиційної стратегії продемонстрував значну обережність, підкреслюючи, що Центральний банк “чекатиме, поки все заспокоїться”, перш ніж проводити конкретні інвестиційні операції. Він особливо зазначив різку волатильність на ринку криптоактивів, оскільки Біткойн з початку листопада впав на 17%, знизившись з високої позначки в 110 тисяч доларів до 81 тисячі доларів, що призвело до зникнення приблизно 500 мільярдів доларів з загальної ринкової капіталізації криптоактивів у світі. Ця ринкова обстановка ускладнює досягнення інвестиційного прибутку, тому Центральний банк повинен чекати на більш стабільний момент для входу.

Варто зазначити, що це не перший випадок, коли Казахстан займається цифровими активами. Національний банк вже сформував інвестиційний портфель, що включає акції високих технологій та фінансові інструменти, пов'язані з цифровими активами, у своїх золотовалютних резервів. Сулейменов раніше в листопаді під час інтерв'ю агентству Bloomberg розкрив, що Казахстан планує створити національний криптофонд обсягом до 1 мільярда доларів, але буде здійснювати “обережні” інвестиції через ETF та акції криптокомпаній, а не безпосередньо володіти токенами.

Ключова інформація про інвестиції в крипто від Центрального банку Казахстану

• Обсяг інвестицій: від 50 мільйонів до 300 мільйонів доларів
• Джерело фінансування: резерви державного валютного фонду
• Спосіб інвестування: переважно ETF та акції криптовалютних компаній
• Поточний стан: Очікування стабілізації ринку перед виконанням
• Стратегічне позиціонування: частина національної програми криптофондів

Порівняння обережної інвестиційної стратегії та президентського бачення

Консервативна інвестиційна позиція Центрального банку створює цікавий контраст з грандіозним баченням президента Токаєва. Президент раніше дав вказівки створити національний фонд підтримки криптоактивів через інвестиційну компанію національного банку, закликавши накопичити стратегічні резерви “перспективних активів”, та оголосив про надання фінансової підтримки до 1 мільярда доларів для проектів технологічного зростання в сферах високих технологій та фінансових технологій. Така політика з верхніх рівнів влади відображає рішучість Казахстану включити цифрові активи до національної стратегії розвитку.

З глобальної точки зору Центрального банку, дії Казахстану мають новаторське значення. Хоча основні центральні банки, такі як Федеральна резервна система та Європейський центральний банк, досліджують цифрові валюти центральних банків, використання криптоактивів як активів резерву валюти відбувається вперше. Ця відмінність може бути зумовлена особливими потребами Казахстану як країни з ринковою економікою — через криптоактиви реалізувати диверсифікацію валютних резервів, одночасно сприяючи розвитку вітчизняної цифрової економіки, залучаючи міжнародні інвестиції та інноваційні таланти.

Аналіз стратегії вибору Центрального банку інвестицій через непрямі вкладення, а не безпосереднє володіння Токенами, відображає загальну обережність інституційних інвесторів, а також підкреслює важливість відповідності регуляторним вимогам. Інвестуючи в КриптоETF та акції компаній, які торгуються на традиційних фінансових ринках, Центральний банк може отримати експозицію до крипто ринку в межах існуючої регуляторної структури, одночасно уникаючи технічних та безпекових ризиків, пов'язаних з безпосереднім зберіганням цифрових активів. Ця модель, ймовірно, стане шаблоном для наслідування інших суверенних установ.

Багаторівнева інфраструктура шифрування

Інвестиційний план Казахстану в криптоактиви базується на швидко розвиваючійся цифровій екосистемі. У вересні цього року країна запустила перший національний крипто резерв через фонд Alem, який був створений Міністерством штучного інтелекту та цифрового розвитку, управляється Qazaqstan Venture Group і обрала BNB в якості своїх початкових активів через стратегічне партнерство з Binance Kazakhstan. Віце-прем'єр Жаслан Мадієв описав це як “надійний інструмент для основних інвесторів і ключову основу цифрового державного резерву”.

У сфері регуляторної структури Казахстан досяг значного прогресу. Астанинське управління фінансових послуг схвалило регулювання витрат на платіж стабільної монети під час фінансових днів Астани у вересні, створивши структуру, яка дозволяє учасникам розраховувати витрати у стабільній монеті, прив’язаній до долара, через ліцензованих постачальників послуг цифрових активів. Водночас країна в серпні запустила перший у Центральній Азії спотовий Біткойн ETF — фізично підтримуваний Fonte Bitcoin ETF, який торгується на Астанинській міжнародній біржі та використовує BitGo Trust для холодного зберігання.

Платіжна інфраструктура також швидко вдосконалюється. Президент Токаєв оголосив про будівництво “шифрованого міста” в Алмати як експериментальної зони для щоденних шифрованих платежів, оснащеної системою шифрувальних банків, що надає послуги обміну, зберігання та обробки транзакцій і підтримує дотримання норм протидії відмиванню грошей. Цифровий тенге — цифрова валюта Центрального банку, все ще планується до повного запуску в цьому році в якості третьої форми валюти, окрім готівкових і безготівкових платежів, хоча конкретний графік все ще залишається невизначеним.

Регуляторне правоохоронне та трансформація видобутку в паралелі

Під час сприяння прийняттю криптоактивів установами, Казахстан посилив боротьбу з незаконною діяльністю. Влада закрила 130 незаконних криптовалютних бірж у жовтні та конфіскувала віртуальні активи на суму 16,7 мільйона доларів США, підозрювані у доходах від відмивання грошей. Слідчі також виявили 81 тіньову групу готівки, чий загальний обсяг продажів у 2024 році досягне 24 мільярдів тенге (близько 43 мільйонів доларів США). Ці правоохоронні дії демонструють рішучість уряду в балансуванні інновацій та контролю ризиків.

Перетворення в сфері криптодобування є особливо помітним. Казахстан, після міграції китайських майнерів у 2021 році, контролював 27% глобальної обчислювальної потужності Біткойна, але до 2023 року, через тиск на електромережу та регуляторні зміни, знизився до лише 4%. Станом на вересень, у країні зареєстровано 415 тисяч майнінгових машин, видано 84 ліцензії (64 активні), а також розпочато проект “70/30”, згідно з яким іноземні інвестори фінансуватимуть модернізацію електростанцій для вирішення енергетичних вузьких місць, що стримують розвиток галузі.

Цей всебічний і системний підхід — поєднання інвестицій, регулювання та інфраструктурного розвитку — забезпечує Казахстану вигідну позицію в конкурентній боротьбі за цифрові активи в Євразії. На відміну від країн, які повністю забороняють або надмірно лібералізують ринок, Казахстан намагається знайти середній шлях: за допомогою чіткої регуляторної бази стимулювати законні інновації, одночасно рішуче борючись з незаконною діяльністю, створюючи умови для довгострокового сталого розвитку.

Глобальний вплив та стратегічне значення

План розподілу криптоактивів Центрального банку Казахстану може спонукати інші країни, що розвиваються, наслідувати приклад, особливо ті, які стикаються з тиском девальвації валюти та диверсифікацією валютних резервів. З історичного досвіду видно, що коли перший суверенний орган виходить за межі традиційних інвестицій, це часто викликає ефект наслідування, як це було, коли в 2018 році Венесуела оголосила про випуск нафтова монета, після чого кілька країн, що розвиваються, почали досліджувати цифрові валюти центрального банку.

З точки зору геополітики, дії Казахстану також відображають спробу середніх країн шукати стратегічну автономію в цифрову епоху. Створюючи повноцінну екосистему цифрових активів — від видобутку до торгівлі та резервів Центрального банку — Казахстан сподівається зменшити залежність від традиційної фінансової системи, одночасно зайнявши своє місце в швидко зростаючій цифровій економіці. Ця стратегія має референсну цінність для країн, багатих на ресурси, але з недостатньо розвиненою фінансовою системою.

Для ринку криптоактивів офіційний вступ суверенних установ може стати каталізатором нового раунду інституційного бика. Хоча поточний обсяг інвестицій відносно невеликий в порівнянні з загальними резервами форекс Казахстану, його символічне значення значно перевищує фактичну суму. Оскільки все більше центральних банків країн розглядають подібні заходи, структура ринку криптоактивів і характеристики ліквідності можуть зазнати фундаментальних змін, прискорюючи перехід від маргінальних активів до основних класів активів.