Пазл всеосяжної нормативної бази для криптоіндустрії у США наближається до завершення. Після ухвалення GENIUS Act як першого федерального закону, що безпосередньо регулює стабількоїни, очікувана Digital Asset Market Clarity Act (надалі — CLARITY Act) зараз проходить фінальні етапи законодавчих перемовин. У березні 2026 року з’явилася нова редакція положення щодо доходності стабількоїнів, у центрі якої — заборона отримання доходу лише за зберігання стабількоїнів. Саме це положення стало предметом пильної уваги ринку. Воно не є просто технічним коригуванням, а відображає глибокий конфлікт інтересів і компроміс між традиційним банківським сектором та інноваціями криптоіндустрії. У цій статті, спираючись на останній текст проєкту та реакції учасників ринку, розглядається хронологія подій, аналізуються позиції зацікавлених сторін і прогнозується потенційний вплив цього положення на майбутню структуру ринку стабількоїнів.
Витоки та суть заборони доходу від зберігання
24 березня 2026 року низка медіа повідомила, що у доопрацьованій версії Digital Asset Market Clarity Act Сенату США з’явилося нове положення щодо доходності стабількоїнів, яке вперше було розкрито учасникам криптоіндустрії. Сенатори Анджела Олсбрукс і Том Тілліс оприлюднили це положення попередньої п’ятниці. Його основна вимога: отримання доходу лише за зберігання стабількоїнів забороняється, а будь-які практики, що прирівнюють програми стабількоїнів до банківських депозитів, обмежуються.
CLARITY Act. Джерело: Конгрес США
Це положення розглядають як "компромісне рішення", що стало результатом лобістських баталій між крипто- та банківським секторами. Банківська індустрія наполягає, що доходність стабількоїнів (наприклад, відсотки чи винагороди) не повинна нагадувати відсоткові банківські депозити, оскільки такі продукти можуть спричинити масовий відтік коштів із банків і пригнічувати кредитування. Досягнутий компроміс дозволяє програми винагород, засновані на "активності" користувачів (наприклад, транзакціях чи використанні сервісів), але суворо забороняє пасивний дохід на основі "залишку". Наразі механізм визначення "винагород за активність зі стабількоїнами" залишається невизначеним, і ця невизначеність викликає занепокоєння щодо обмеження інновацій.
Від GENIUS Act до CLARITY Act: законодавчий ретроспективний огляд
Щоб зрозуміти суть суперечок навколо цього проєкту, варто розглянути ширший контекст законодавчого процесу у США.
| Хронологія | Ключова подія | Основне значення |
|---|---|---|
| 2025 | GENIUS Act підписано | Перший федеральний регуляторний каркас для стабількоїнів у США, що визначає правила емісії та резервування. Вважається "першим кроком" у крипторегулюванні. |
| 2025 | Палата представників ухвалила схожу версію CLARITY Act | Законопроєкт щодо структури ринку просунувся у Палаті, маючи на меті створити комплексний регуляторний шлях для всього ринку цифрових активів, а не лише стабількоїнів. |
| Січень 2026 | Прогрес законопроєкту зупинився | Законодавчий процес у Сенаті був заблокований через розбіжності щодо розподілу доходу стабількоїнів, DeFi-регулювання та конфліктів інтересів серед посадовців. |
| Березень 2026 | Банківський та криптосектори досягли "принципової згоди" | Сенатори Тілліс і Олсбрукс дійшли принципової згоди щодо доходності стабількоїнів, що зняло основну перепону для просування законопроєкту. |
| 24 березня 2026 | Положення розкрито індустрії | Професіонали крипторинку ознайомилися з текстом проєкту на закритій зустрічі, підтвердивши нову заборону доходу від зберігання стабількоїнів. |
Ця хронологія чітко показує, що питання доходності стабількоїнів було одним із головних "каменів спотикання" у просуванні CLARITY Act. Під тиском банківських лобістів законодавці вирішили розділити пасивний дохід та активні винагороди, забезпечивши підтримку банківського сектору для всієї нормативної конструкції.
Аналіз положення: межа між пасивним доходом і винагородами за активність
Нове положення зосереджене на розмежуванні двох моделей доходу:
Заборонена модель: пасивний дохід на основі залишку
- Визначення: Дохід, отриманий лише за зберігання стабількоїнів, незалежно від використання чи транзакцій. Це максимально наближено до моделі відсотків за банківськими депозитами.
- Мотивація (банківський сектор): Така модель робить стабількоїни прямими конкурентами банківських депозитів до запитання, що може послабити здатність банків залучати кошти і, відповідно, вплинути на їх кредитну діяльність.
Дозволена модель: винагороди за активність
- Визначення: Винагороди, отримані за виконання певних дій — участь у транзакціях, використання пов’язаних застосунків або виконання визначених завдань.
- Мотивація (компромісне рішення): Ця модель трактується як "винагороди за використання", а не як "відсотки за зберігання", що уникає прямого порівняння з банківськими депозитами. Водночас проєкт не визначає, які саме дії підпадають під це поняття, що залишає простір для трактувань.
Це структурне розмежування фактично відділяє у правовому полі "дохід від капіталу" (відсотки, які генерує капітал) від "дохід від діяльності" (стимули за поведінку користувачів). Для емітентів стабількоїнів це означає фундаментальну зміну в дизайні продуктів — перехід від "заробляй, зберігаючи" до "заробляй, використовуючи".
Боротьба інтересів: банківський сектор, криптоіндустрія та законодавці
Зацікавлені сторони відреагували на нове положення із чітко окресленими позиціями.
Позиція криптоіндустрії (основні побоювання)
Індустрія загалом вважає положення "надто вузьким і недостатньо чітким". Учасники побоюються, що нечітке визначення "винагород за активність" пригальмує інновації, а багато життєздатних бізнес-моделей (наприклад, протоколи, що справедливо розподіляють дохід від резервів між усіма власниками) опиняться під юридичним ризиком. Вони виступають за підхід, що чітко розмежовує "депозити з відсотками" і "угоди про розподіл доходу", але нинішній компроміс може обмежити обидві моделі.
Позиція банківського сектору (основні вимоги)
Банківський сектор є головним рушієм цього положення. Їхня основна мотивація — запобігти "відтоку депозитів". Вони стверджують, що якщо стабількоїни пропонуватимуть пасивний дохід, подібний до депозитів, це створить "регуляторний арбітраж" — надання аналогічних фінансових послуг без дотримання вимог щодо страхування вкладів, резервування та інших банківських регуляцій, що призводить до недобросовісної конкуренції для банків.
Позиція законодавців (пошук балансу)
Сенатори, які очолюють процес, наголошують, що положення має на меті "захистити інновації", водночас "запобігаючи масовому відтоку депозитів". Це класичний політичний баланс. Заборона пасивного доходу задовольняє банківський сектор, а збереження можливості винагород за активність залишає простір для криптоінновацій. Чи вдасться досягти цього балансу на практиці, залежатиме від майбутніх деталей регулювання.
Тлумачення визначеності проєкту
- Положення проєкту справді існує, і його текст прямо забороняє "отримання доходу лише за зберігання стабількоїнів". Банківські лобісти дійсно висували такі вимоги. Сенатори Тілліс і Олсбрукс публічно просувають це положення.
- Острах банківського сектору щодо "масового відтоку депозитів" має логічне підґрунтя, але його масштаби та неминучість є предметом дискусій. Патрік Вітт, виконавчий директор Консультативної ради Білого дому з цифрових активів, зазначив, що ці побоювання можуть бути перебільшеними, оскільки легалізація стабількоїнів із доходністю може навіть залучити більше капіталу у банківську систему США.
- Визначення "винагород за активність" залишається невизначеним. Подальшу роль у тлумаченні "активності" відіграватимуть SEC, CFTC та суди, що створює значну невизначеність.
Переформатування ринку: можливі зміни в екосистемі стабількоїнів
У разі остаточного ухвалення положення воно матиме структурний вплив на стабількоїни та ширшу криптоіндустрію.
Зміна парадигми дизайну продуктів стабількоїнів
Емітенти стабількоїнів будуть змушені переосмислити свою ціннісну пропозицію. Популярна раніше модель "заробляй, зберігаючи" (наприклад, розподіл дохідності від казначейських облігацій між власниками) зіткнеться з юридичними обмеженнями. Індустрія зміститься у бік "заробляй, використовуючи", стимулюючи користувачів брати участь в ончейн-активності, платежах, кредитуванні та інших діях через механізми винагород.
Відмінності між централізованими та децентралізованими стабількоїнами
Під тиском банківського лобі положення насамперед стосується стабількоїнів, емітованих централізованими структурами. Як саме регулюватимуть децентралізовані стабількоїни (наприклад, алгоритмічні рішення з надлишковим забезпеченням), поки що неясно. Це може спричинити перетікання капіталу та ресурсів розвитку у менш визначений децентралізований сектор.
Можливе переформатування ринкової структури
Великі, регульовані емітенти стабількоїнів (як-от Circle і Paxos) мають змогу швидко адаптувати свої продукти до нових вимог. Менші проєкти або ті, що будують свою пропозицію на "доході від зберігання", можуть втратити користувачів або навіть опинитися під загрозою існування, що ще більше зміцнить позиції лідерів ринку.
Вплив на біржі
Для торгових платформ наслідки будуть двоякими: по-перше, платформи, що пропонують продукти із доходністю на стабількоїни (наприклад, фіксований дохід), мають переглянути свою відповідність вимогам; по-друге, структура активів користувачів може змінитися — мотивація тримати стабількоїни зміститься від пасивного доходу до пошуку більш різноманітних активних інвестиційних можливостей, що потенційно пожвавить торгову активність.
Три сценарії: траєкторія законопроєкту та реакція індустрії
Подальший розвиток CLARITY Act і реалізація його положень можуть піти кількома шляхами:
Сценарій 1: Закон ухвалюється безперешкодно, положення суворо виконуються
У цьому випадку ринок стабількоїнів швидко оновить свої продукти. Емітенти зосередяться на розробці механізмів винагород за транзакційний обсяг, ончейн-взаємодії та подібні метрики. Банківська система отримає "буфер", що зменшить короткостроковий відтік депозитів. Однак у довгостроковій перспективі користувачі криптовалют можуть перемістити активи на офшорні ринки з м’якшим регулюванням або у DeFi-протоколи, які пропонують аналогічний "пасивний дохід", що призведе до часткового відтоку ліквідності "поза балансом".
Сценарій 2: Закон ухвалюється, але положення тлумачаться надто широко
Якщо фінальна редакція закону широко визначатиме "винагороди за активність", індустрія може технічно "перепакувати" пасивний дохід під виглядом винагород за активність. Наприклад, саме "зберігання" може бути визначене як "низькоенергетична активність із підтримки безпеки мережі". Це спровокує новий раунд регуляторних і юридичних баталій, а також додаткові роз’яснення від регуляторів.
Сценарій 3: Законопроєкт зупиняється, фокус зміщується на DeFi-регулювання
Суперечки навколо доходності стабількоїнів можуть бути лише верхівкою айсберга. Демократи наполягають на додаванні пунктів, що забороняють державним службовцям отримувати прибуток від криптоіндустрії (зокрема щодо президента Трампа), а також тривають дискусії щодо DeFi-регулювання, що може ще більше загальмувати законопроєкт. Якщо законодавство залишиться у підвішеному стані, ринок і надалі працюватиме в умовах регуляторної невизначеності, що стримуватиме масштабний прихід інституційного капіталу.
Висновок
Останній проєкт положення CLARITY Act щодо доходності стабількоїнів концентрує у собі запекле протистояння між криптоіндустрією та традиційною фінансовою системою у США. Він оголює основну регуляторну дилему: як стимулювати інновації, зберігаючи стабільність і справедливість чинної фінансової системи. Хоча нинішнє "компромісне рішення" встановлює жорсткіші межі для криптосектору, воно також демонструє налаштованість законодавців покласти край багаторічній невизначеності.
Для учасників ринку це водночас виклик і чіткий сигнал: майбутня екосистема стабількоїнів має змінити логіку створення цінності — від "пасивного зберігання" до "активної участі". У міру просування законодавчого процесу та подальших дискусій щодо DeFi і конфліктів інтересів серед посадовців контури американського крипторегулювання стають дедалі чіткішими. Поки правила остаточно не встановлені, індустрія має уважно стежити за розвитком цих положень і бути готовою будувати більш стійкі, готові до регулювання бізнес-моделі у нових реаліях.
