19 квітня 2026 року Білий дім публічно закликав банківський сектор «рухатися вперед» у переговорах щодо положень про прибутковість стейблкоїнів у законопроєкті CLARITY, назвавши банки, які продовжують чинити опір, «жадібними». Це стало найбільш прямою публічною критикою з боку виконавчої влади США на адресу лобізму банківської індустрії. Того ж дня президент Трамп опублікував два поспіль твіти з рішучою підтримкою законопроєкту CLARITY, а міністр фінансів Скотт Бессент підкреслив, що це законодавство зробить Сполучені Штати «найбільш передовою країною світу у сфері крипторегулювання». Такий спільний тиск з боку виконавчої та фінансової гілок влади протягом одного вікенду є безпрецедентним у історії криптовалютного законодавства.
Час цього тиску є очевидним стратегічним кроком. Банківський комітет Сенату планує розгляд законопроєкту наприкінці квітня. Сенат уже понад тиждень працює у повному складі після великодніх канікул, а законодавчий процес входить у фінальну фазу. Патрік Вітт, виконавчий директор Президентського консультативного комітету з цифрових активів, повідомив на саміті Інституту політики Solana, що законопроєкт має бути винесений з банківського комітету до серпневої перерви. Далі його ще має розглянути Сенат, провести процедуру узгодження та повторно ухвалити Палата представників, перш ніж документ потрапить на підпис президенту. Квітневий розгляд у банківському комітеті розглядається як «останнє вікно» для законодавства 2026 року; якщо його буде втрачено, розгляд, ймовірно, перенесеться на 2027 рік.
Втручання Білого дому — це фактично спроба створити політичний простір для компромісу Тілліса-Алсобрукс (який забороняє пасивну прибутковість, але дозволяє стимули на основі активності), використовуючи авторитет виконавчої влади для впливу на переговори.
Які ключові регуляторні питання має вирішити законопроєкт CLARITY?
Законопроєкт CLARITY, офіційна назва — «Закон про прозорість ринку цифрових активів 2025 року» (H.R.3633), був ухвалений Палатою представників у липні 2025 року з результатом голосування 294–134, після чого понад рік перебуває на розгляді Сенату. Основна мета законопроєкту — покласти край багаторічній проблемі «подвійної юрисдикції» у регулюванні цифрових активів у США, коли один і той самий токен може підпадати під нагляд як SEC, так і CFTC, або ж залишатися поза юрисдикцією обох.
Замість створення абсолютно нової системи, законопроєкт спирається на чинні регуляторні принципи для визначення меж. Зокрема, цифрові активи, що є достатньо децентралізованими та не залежать від одного емітента, класифікуються як «цифрові товари», а спотова торгівля ними підпадає під нагляд CFTC. Активи на ранніх стадіях із чіткими ознаками залучення капіталу регулюються SEC, що охоплює первинні пропозиції, розкриття інформації та захист інвесторів. Для посередників — бірж, брокерів, маркет-мейкерів — законопроєкт встановлює єдині стандарти реєстрації та поведінки. Мета — створити передбачуване середовище для дотримання вимог для інституційних інвесторів, поклавши край багаторічній невизначеності, що виникала через регулювання шляхом примусу, а не чітких правил.
Однак у Сенаті фокус дискусії швидко змістився з питань класифікації активів та юрисдикції до більш конкретної та чутливої теми — положень про прибутковість стейблкоїнів.
Чому положення про прибутковість стейблкоїнів стали центром дискусії?
Суперечка навколо положень про прибутковість стейблкоїнів не стосується питання, чи мають стейблкоїни існувати, а зосереджена на тому, чи можна розподіляти прибуток від резервних активів серед користувачів. Наразі емітенти стейблкоїнів зазвичай розміщують резерви у низькоризикових активах, таких як короткострокові казначейські облігації США та зворотні репо, отримуючи відсотки. Потім вони опосередковано діляться цими доходами з користувачами через біржі або партнерів екосистеми у вигляді «нагород» або «знижок». Це створює «квазі-ланцюг передачі відсотків», який дозволяє обходити пряме регулювання виплат відсотків, зберігаючи привабливість стейблкоїнів.
Втім, оновлений проєкт Сенату передбачає значні обмеження. Згідно з оприлюдненим текстом, постачальникам послуг із цифровими активами та афілійованим особам буде заборонено пропонувати прибутковість на залишки стейблкоїнів або будь-які схеми, які економічно чи функціонально еквівалентні відсоткам за банківськими депозитами. Це системно обмежує модель «передачі прибутковості», а не вимагає лише формальних змін. Механізми стимулювання на основі активності (наприклад, програми лояльності, торгові стимули чи бонуси за використання платформи) залишаються дозволеними, але саме SEC, CFTC та Мінфін спільно визначатимуть, які дії є легітимними стимулами, а які — «економічно еквівалентними» непрямим відсоткам.
Важливість цього положення полягає у проведенні чіткої юридичної межі між стейблкоїнами як «платіжними інструментами» та як «ощадними продуктами». У разі ухвалення стейблкоїни будуть визначені як інструменти для платежів і розрахунків, а не як заощадження на блокчейні.
Чому банківський сектор рішуче виступає проти положень про прибутковість?
Протидія банків не пов’язана з регуляторними деталями, а випливає зі структурної загрози їхньому бізнесу. Банки стверджують, що якщо платформи стейблкоїнів зможуть передавати користувачам прибуток від резервів, то вони фактично пропонуватимуть продукти, які функціонально еквівалентні банківським депозитам, не виконуючи при цьому вимог до капіталу, ліквідності чи захисту споживачів.
Американська банківська асоціація попередила, що потенційний відтік депозитів може сягнути $6,6 трлн. Незалежна асоціація громадських банків (ICBA) наводить конкретніші оцінки: якщо буде дозволено прибутковість стейблкоїнів, депозити у громадських банках можуть скоротитися приблизно на $1,3 трлн, а обсяги кредитування — на $850 млрд. Ще більш тривожним є той факт, що більшість резервів стейблкоїнів наразі розміщено у казначейських облігаціях та подібних інструментах, а в банківській системі залишається мінімум коштів. Така зміна потоків створює особливий структурний тиск на регіональні банки.
Банківський сектор намагався протиставити позиції Білого дому емпіричні дані. 8 квітня Рада економічних радників Білого дому повідомила, що заборона прибутковості стейблкоїнів збільшить банківське кредитування лише на $2,1 млрд (зростання на 0,02%), водночас наклавши на споживачів чисті витрати близько $800 млн. Індустрія оперативно залучила економіста Ендрю Нігриніса для спростування цих висновків, стверджуючи, що зі зростанням ринку стейблкоїнів понад $300 млрд пов’язані ризики зростатимуть нелінійно. Асоціація банків споживачів попередила, що будь-яка форма розподілу прибутковості — навіть обмежені стимули на основі активності — може розмити традиційну депозитну базу.
Станом на 20 квітня 2026 року загальна ринкова капіталізація стейблкоїнів перевищила $315 млрд: USDT — близько $184 млрд, а USDC розширив свою частку до $75,3 млрд із річним зростанням 73%. Такий обсяг капіталу змушує традиційні банки серйозно враховувати потенційний вплив положень про прибутковість стейблкоїнів.
Що показує еволюція позицій Coinbase та Circle?
Зміна позиції Coinbase стала індикатором усього законодавчого процесу. У січні 2026 року генеральний директор Браян Армстронг публічно відкликав підтримку законопроєкту CLARITY, назвавши сенатську версію «гіршою за статус-кво». Основні претензії стосувалися фактичної заборони токенізованих акцій, обмежень для DeFi та поправок, що могли б знищити винагороди за стейблкоїни. Однак 10 квітня 2026 року, після публічної підтримки Бессента, Армстронг змінив позицію, заявивши, що нинішня версія — «сильний законопроєкт».
Такий розворот на 180 градусів відображає економічні розрахунки. За оцінками ринку, близько 20% доходів Coinbase пов’язані зі стейблкоїнами, а остаточне трактування правил щодо стимулів на основі активності безпосередньо визначить життєздатність цього джерела доходу. Керівник політики Coinbase Фар’яр Ширзад зазначив, що банківський комітет розглядатиме законопроєкт у квітні, і наголосив на важливості стимулів для стейблкоїнів для захисту інтересів споживачів.
Ситуація Circle ще пряміша. У 2025 році загальний дохід компанії становив близько $2,747 млрд, з яких $2,637 млрд (майже 96%) — це прибуток від резервних активів. Після оприлюднення законопроєкту акції Circle впали приблизно на 20%. Важливо, що Circle не виплачує прибутковість безпосередньо власникам USDC, а розподіляє дохід від резервів між партнерами, зокрема Coinbase. Тому обмеження на розподіл прибутковості більше впливають на попит на USDC, ніж на структуру доходів Circle: якщо стимули будуть обмежені, користувачі можуть менше бажати тримати USDC, що сповільнить його обіг.
Circle працює над зменшенням залежності від прибутковості резервів, розвиваючи мережу Web3 PayFi, але ця стратегічна зміна потребує часу. Позиції цих двох лідерів ринку демонструють, що положення про прибутковість стейблкоїнів — це не лише регуляторна деталь, а питання життєздатності бізнес-моделей.
Чи задовольнить компроміс обидві сторони — банки та криптоіндустрію?
Компроміс Тілліса-Алсобрукс наразі є найближчим до консенсусу законодавчим шляхом. Його основна ідея — «бінарний» підхід: пасивна прибутковість на залишки стейблкоїнів заборонена, але дозволені стимули на основі активності, включаючи програми лояльності, акції, підписки, платежі та використання платформи. Це має юридично розмежувати логіку «hold-to-earn» (заробіток за зберігання) та «use-to-earn» (заробіток за використання).
Однак чи стане цей компроміс реальністю — питання відкрите. По-перше, лобізм банківської галузі вийшов за межі комітету і охопив ширше коло сенаторів: такі організації, як Асоціація банків Північної Кароліни, закликають членів напряму звертатися до офісів Сенату. По-друге, повноваження щодо визначення «економічної еквівалентності» належатимуть SEC, CFTC та Мінфіну, тому навіть після ухвалення закону процес розробки підзаконних актів стане новим полем боротьби. На саміті Solana Патрік Вітт прямо заявив, що етап впровадження «буде дуже суперечливим», а rulemaking може тривати місяці або навіть роки.
З точки зору законодавства, голова банківського комітету Сенату Тім Скотт ще не оголосив конкретної дати розгляду. Прогнозні ринки фіксують значні коливання ймовірності ухвалення законопроєкту у 2026 році: від максимуму на початку року до мінімуму 47%, а потім зростання до близько 69%. Якщо банківський комітет не просуне законопроєкт у квітні, політична ситуація напередодні проміжних виборів, ймовірно, відкладе його до кінця 2026 року або навіть на 2027 рік.
Як ухвалення законопроєкту вплине на структуру ринку стейблкоїнів?
У разі ухвалення CLARITY Act положення про прибутковість стейблкоїнів матимуть три структурні наслідки для ринку.
По-перше, логіка зростання стейблкоїнів докорінно зміниться. Останніми роками стрімке зростання стейблкоїнів забезпечували два типи попиту: розрахунки у блокчейні та міжнародні платежі, а також використання стейблкоїнів як інструменту для зберігання вартості з низькою волатильністю. Саме другий чинник був ключовим для зростання: залишки накопичувалися, коли витрати на зберігання були низькими, а очікування прибутковості — неявними. Після чіткого відсікання «квазі-відсоткових» механізмів привабливість стейблкоїнів як активу для паркування коштів знизиться, зменшиться стимул тримати їх, а темпи обігу стануть менш передбачуваними.
По-друге, можливості отримання прибутковості повернуться до традиційних банків, фондів грошового ринку та регульованих фінансових продуктів. Криптоплатформи втратять можливість конкурувати за рахунок прибутковості, а DeFi-протоколи, які залежать від прибутковості стейблкоїнів, зіткнуться з прямими регуляторними обмеженнями. Аналітики зазначають, що децентралізовані фінансові протоколи на кшталт UNI та AAVE, які використовують механізми прибутковості стейблкоїнів, можуть стати першими під ударом.
По-третє, бізнес-моделі емітентів стейблкоїнів почнуть розходитися. USDT, який працює переважно поза юрисдикцією США і не передає прибутковість користувачам, майже не відчує змін. USDC, який залежить від прибутковості резервів і каналів розподілу, зазнає більшого впливу з боку попиту. Нові стейблкоїни, для яких перерозподіл прибутковості є ключовою конкурентною стратегією, зіткнуться з найбільшими викликами для бізнес-моделі.
Якщо законопроєкт не буде ухвалено у 2026 році, невизначеність щодо юрисдикції SEC та CFTC збережеться, а інституційні інвестори, ймовірно, залишатимуться осторонь. JPMorgan визначає ухвалення законопроєкту як потенційний позитивний каталізатор для ринку цифрових активів у другій половині року, особливо для великого інституційного капіталу, який очікує на правову визначеність.
Підсумок
Законодавчий процес щодо CLARITY Act у 2026 році увійшов у вирішальну фазу. Спільний тиск Білого дому та Трампа змінив баланс переговорів, але боротьба за положення про прибутковість стейблкоїнів ще далека від завершення. Головна суперечність між банками та криптоіндустрією полягає не у регуляторних деталях, а у потоках трильйонів доларів і структурній трансформації фінансового посередництва. Компроміс Тілліса-Алсобрукс пропонує політично реалістичний шлях на найближчу перспективу, але етап rulemaking після ухвалення відкриє новий раунд протистояння. Незалежно від результату, CLARITY Act стане вододілом у регулюванні цифрових активів у США — визначаючи межі юрисдикції SEC та CFTC і докорінно змінюючи роль стейблкоїнів як фінансових інструментів: це платіжна інфраструктура чи засіб отримання прибутковості на блокчейні? Відповідь на це питання стане зрозумілою вже найближчими тижнями.
FAQ
Q: Яка різниця між CLARITY Act і GENIUS Act?
Закон GENIUS, ухвалений у липні 2025 року, встановив федеральні правила резервування та викупу для випуску та обслуговування платіжних стейблкоїнів. Законопроєкт CLARITY розширює ці засади, створюючи ширшу структуру ринку цифрових активів, уточнюючи юрисдикцію SEC та CFTC і регулюючи додаткові питання, такі як розкриття інформації та винагороди, пов’язані зі стейблкоїнами.
Q: У чому суть компромісу Тілліса-Алсобрукс?
Основна ідея компромісу — «бінарний» підхід: пасивна прибутковість на залишки стейблкоїнів (тобто будь-який економічний дохід лише за зберігання стейблкоїнів) заборонена, але дозволені стимули на основі активності: програми лояльності, акції, підписки, транзакційні платежі та використання платформи. SEC, CFTC та Мінфін спільно визначатимуть правила, що відрізняють легітимні стимули від «економічно еквівалентних» відсотків.
Q: Як цей законопроєкт вплине на звичайних власників стейблкоїнів?
Якщо законопроєкт буде ухвалено у нинішній редакції, звичайні власники більше не отримуватимуть прибутковість лише за зберігання стейблкоїнів. Деякі платформи можуть і надалі пропонувати непрямі стимули через механізми на основі активності (наприклад, торгові винагороди чи програми лояльності), але вони будуть суворо обмежені. Привабливість стейблкоїнів як активу для паркування коштів зменшиться, і вони повернуться до своєї ролі платіжного та розрахункового інструменту.
Q: Як законопроєкт розподіляє регуляторні повноваження між SEC і CFTC?
CLARITY Act передбачає, що спотова торгівля більшістю відповідних токенів підпадатиме під основний нагляд CFTC, а SEC і надалі регулюватиме первинні пропозиції, розкриття інформації та захист інвесторів. Високодецентралізовані цифрові активи (наприклад, Bitcoin) класифікуватимуться як «цифрові товари» під юрисдикцією CFTC; активи на ранніх стадіях із ознаками залучення капіталу регулюватиме SEC як цінні папери.
Q: Чому банківський сектор принципово проти положень про прибутковість стейблкоїнів?
Головна причина для банків — питання конкурентної справедливості. Банки мають дотримуватися вимог до капіталу, ліквідності та страхування депозитів, у той час як платформи стейблкоїнів можуть пропонувати прибутковість користувачам без аналогічних регуляторних обмежень, що створює структурну конкурентну нерівність. Індустрія наполягає на принципі «однаковий ризик — однакове регулювання» і стверджує, що без обмежень на прибутковість стейблкоїнів депозити пришвидшать міграцію з традиційних банків до активів на блокчейні.
