Станом на 24 червня 2026 року ф’ючерсний контракт на нафту з найближчим терміном поставки закрився зі зниженням протягом семи торгових днів поспіль, а за останні п’ять сесій падіння перевищило 8%. На міжнародних ринках ф’ючерси на WTI з поставкою в серпні завершили торги на рівні $73,21 за барель, а Brent з поставкою в серпні — на рівні $77,08 за барель. Під час сесії WTI короткочасно досягла тримісячного мінімуму $71,94, а Brent вперше з 2 березня 2026 року опустилася нижче позначки $76.
Основним чинником цього зниження є системне згортання геополітичних премій за ризик. З кінця травня проходження через протоку Ормуз суттєво покращилося, що поступово нівелювало попередній наратив про дефіцит нафти, спричинений регіональним конфліктом. Подальший прогрес у переговорах між США та Іраном у середині червня ще більше зміцнив очікування ринку щодо нормалізації проходу через протоку, що змусило міжнародні ціни на нафту віддати більшу частину приросту, накопиченого з початку кризи між США та Іраном.
Досягнуто "Порозуміння" між США та Іраном: Аналіз шляху від блокади до відкриття протоки Ормуз
14 червня 2026 року президент США Трамп заявив, що угода між США та Іраном "тепер завершена". Незабаром після цього Верховна Рада національної безпеки Ірану підтвердила, що обидві сторони фіналізували меморандум про взаєморозуміння щодо "завершення переговорів про війну". Основні положення угоди включають відновлення навігації через протоку Ормуз, припинення бойових дій на фронтах, зокрема у Лівані, розмороження іранських активів і надання Ірану фондів для післявоєнної реконструкції.
23 червня представник Ірану в офісі ООН у Женеві оголосив, що протока Ормуз повністю відкрита для комерційних суден, а транзитні збори не стягуватимуться протягом 60 днів. У той же день Трамп заявив, що, враховуючи поступки Ірану, він погодився залишити протоку відкритою та не запроваджувати морську блокаду.
Втім, ключові розбіжності зберігаються. Трамп стверджує, що меморандум гарантує "постійне безкоштовне" проходження через протоку, тоді як Іран погодився лише на 60-денний період безкоштовного проходу, після якого планує стягувати плату за послуги з навігаційної безпеки та морської охорони. Представник МЗС Ірану чітко зазначив, що Іран забезпечуватиме безпечний прохід через протоку "у визначений період". Ця фундаментальна розбіжність означає, що "повне відкриття" протоки залишатиметься предметом повторних переговорів після завершення 60-денного вікна.
Значні зміни на стороні пропозиції: Вивільнення запасів нафти з Перської затоки та темпи відновлення потужностей
Відкриття протоки Ормуз призвело до суттєвих змін на стороні пропозиції. Дані ринку свідчать, що до 80 млн барелів накопиченої нафти з Перської затоки готові до вивільнення. Починаючи з кінця травня, морські експортні поставки іранської нафти вже поступово зростають. З укладенням угоди між США та Іраном і нормалізацією проходу через протоку, ринок очікує, що експорт нафти з Перської затоки може швидко відновитися до понад 10 млн барелів на добу до кінця липня.
Відновлення видобутку на нафтових родовищах потребуватиме часу, але очікується, що виробництво досягне близько 15 млн барелів на добу до жовтня й потенційно повернеться до довоєнних рівнів до кінця року. За даними Goldman Sachs, після відновлення нормальної судноплавної діяльності через протоку, щоденна пропозиція нафти на ринку може збільшитися на 13 млн барелів у порівнянні з поточними показниками.
Тим часом ОПЕК+ продовжує вводити в експлуатацію невикористані потужності, а країни, які не входять до ОПЕК, зокрема США, Бразилія та Гайана, підтримують зростання видобутку. Це свідчить про подальше прискорення глобальної пропозиції нафти. Nanhua Futures зазначає, що темпи відновлення проходу через протоку досить стрімкі, а загальна ефективність швидко зростає. Однак Shanghai Zhongcai Futures застерігає, що ринок досі перебуває у фазі низьких запасів і збереження геополітичних премій за ризик. Зі зміцненням очікувань щодо повернення іранської нафти та реалізацією збільшення виробництва ОПЕК+, баланс між глобальним попитом і пропозицією нафти, ймовірно, зміститься від дефіциту до профіциту у другій половині року.
Структурна слабкість на стороні попиту: Чому шоки пропозиції переважають над відновленням попиту у формуванні цін
Попри зростаючий тиск з боку пропозиції, попит не забезпечує ефективної противаги. Попит на азійських ринках залишається млявим. З квітня імпорт нафти до Китаю продовжує знижуватися, а показники роботи місцевих нафтопереробних заводів впали до найнижчих сезонних рівнів за останні роки. Високі процентні ставки й слабка виробнича активність стримують споживання нафти, а зростання частки нових енергетичних транспортних засобів у Китаї структурно зменшує попит на традиційне паливо.
Хоча завантаження японських НПЗ відновилося майже до 80%, а Індія активно поповнює запаси, темпи відновлення попиту все ще недостатні для компенсації концентрованого шоку пропозиції. Nanhua Futures підкреслює, що шок на стороні пропозиції є більш концентрованим, що і є основною причиною слабкої динаміки ринку. Everbright Futures додає, що за умов низьких запасів деякі країни-виробники нафти — особливо ОАЕ — можуть швидко наростити виробництво. Баланс сил між пропозицією і попитом зазнає фундаментальних змін: від "паніки пропозиції + стійкості попиту" у період конфлікту — до подвійного тиску "відновлення пропозиції + слабкості попиту".
Зміна інфляційних очікувань: Як падіння цін на нафту переписує сценарії центральних банків
Тривале зниження цін на нафту суттєво впливає на глобальні інфляційні очікування. Ціни на бензин у США вперше з березня опустилися нижче $4 за галон, що значно послабило стійку тенденцію енергетичної інфляції. Macquarie різко знизив прогноз ціни Brent, очікуючи швидку нормалізацію торгових потоків після відкриття протоки.
Для Федеральної резервної системи США нижчі очікування щодо цін на бензин і нафту допомагають зменшити нагальність жорсткої монетарної політики. На засіданні FOMC у червні ФРС залишила базову ставку на рівні 3,50%–3,75%, а більшість прогнозів чиновників свідчать про можливість підвищення ставок у 2026 році. Хоча падіння цін на нафту саме по собі може не стати достатньою підставою для переходу до м’якшої політики, це дає ринкам простір для переоцінки траєкторії підвищення ставок.
UBS зазначає, що після угоди між США та Іраном і відкриття протоки Ормуз ціни на нафту обмежені, ринок казначейських облігацій США зростає, а тиск на підвищення ставок ФРС цього року зменшується. Однак ринки ще не повністю врахували можливість повернення до зниження ставок з боку ФРС. Як зазначають деякі аналітики, "Падіння цін на нафту може бути знеболюючим для ринку, але справжній виклик для ФРС — це основна хвороба", тобто широкі інфляційні очікування, структурний ціновий тиск, що підсилюється інвестиційним бумом у сфері штучного інтелекту, та довгострокові наслідки тарифної політики, які є ключовими чинниками монетарної політики.
Макро-картина для крипторинку: Відновлення апетиту до ризику чи торгівля очікуваннями ліквідності?
Хоча прямого причинно-наслідкового зв’язку між цінами на нафту й криптоактивами немає, існує чіткий макроекономічний канал передачі. Як базовий фактор глобальної інфляції, зміни цін на нафту безпосередньо впливають на очікування ринку щодо монетарної політики центральних банків, а це, своєю чергою, визначає ціноутворення ризику для криптоактивів.
У короткостроковій перспективі падіння цін на нафту зазвичай покращує настрої щодо ризику, зменшуючи інфляційні побоювання й стримуючи очікування подальшого посилення монетарної політики. Аналітики Standard Chartered розглядають нафту як контріндикатор, стверджуючи, що стійке зниження цін на нафту допомагає послабити тиск на інфляцію й прибутковість казначейських облігацій США, тим самим покращуючи макроекономічне середовище для криптоактивів.
За даними Gate, ціна Bitcoin демонструвала 30-денну ковзну кореляцію близько 0,62 з денними доходностями ф’ючерсів на WTI у поточних торгових діапазонах. Це свідчить про вимірюваний зв’язок між криптоактивами й цінами на енергоносії у сучасному макроекономічному середовищі. Якщо структурне зниження цін на енергію й надалі стримуватиме інфляційні очікування, центральні банки — включно з ФРС — можуть бути змушені переглянути свою політику жорсткості, відкриваючи шлях до більш м’яких умов ліквідності.
Однак важливо зазначити, що падіння цін на нафту не є безумовно позитивним для криптоактивів. Якщо це зниження сигналізує очікування глобального економічного спаду, загальне скорочення апетиту до ризику може також негативно вплинути на крипторинки. Наразі ринок більше зосереджений на ланцюжку наративу "дефляція → очікування пом’якшення політики", ніж на прямому розширенні апетиту до ризику.
Премії за ризик зберігаються: Невизначеність і сліпі зони ринку у 60-денному вікні
Попри оголошення про відкриття протоки Ормуз, ринок ще далекий від фази цінової визначеності. США та Іран мають фундаментальні розбіжності щодо ключових питань, таких як тривалість "безкоштовного проходу", стягнення транзитних зборів і умови розмороження активів. Ізраїль прямо заявив, що угода між США та Іраном "не є обов’язковою" для нього, і ізраїльські військові й надалі підтримуватимуть присутність у "зонах безпеки" на півдні Лівану, Сирії й у Газі.
На практиці відновлення судноплавства обмежується довірою ринку. Спорадичне відновлення руху суден свідчить про поступове відновлення навігації, але різкі коливання кількості суден показують, що ринок ще не впевнений у зникненні ризиків. Головний канал досі потребує розмінування, а накопичення суден, навантаження й розвантаження в портах, закупівлі нафтопереробними заводами й логістика ланцюга постачання потребують повторної координації.
Goldman Sachs оцінює, що потоки нафти через протоку можуть відновитися лише до 70% довоєнного рівня. Деякі аналітики вважають, що навіть після відкриття протоки управління судновим рухом, ймовірно, буде обережним, а обсяги залишатимуться значно нижчими за довоєнні. Це означає, що як темпи, так і масштаб відновлення пропозиції залишаються дуже невизначеними — премії за ризик були стиснуті, але не ліквідовані. Прогрес переговорів у 60-денному вікні, швидкість відновлення потужностей виробників у Перській затоці й будь-які несподівані геополітичні події можуть знову активізувати стиснуті премії за ризик.
Висновок
Семиденна серія падіння цін на нафту прямо відображає зміну геополітичної динаміки у цінах активів. Перехід протоки Ормуз від блокади до відкритого проходу означає завершення багатомісячного енергетичного шоку на Близькому Сході. Падіння WTI нижче $73 і Brent нижче $76 є результатом зниження геополітичних премій за ризик і раннього ціноутворення повернення пропозиції.
У перспективі ціни на нафту залежатимуть від трьох ключових факторів: реального прогресу переговорів між США та Іраном у 60-денному вікні, фактичної швидкості відновлення потужностей виробників у Перській затоці та того, чи зможе глобальний попит забезпечити суттєву підтримку. Ринок переважно вже врахував очікування нормалізації проходу через протоку, тому реальні зміни обсягів судноплавства стануть основним чинником впливу на ціни на нафту. Якщо пропозиція відновиться безперешкодно, глобальний ринок нафти може перейти до профіциту вже у третьому кварталі.
Для крипторинку тенденції цін на нафту є важливим вікном для оцінки макроекономічних очікувань ліквідності. Якщо стійке зниження цін на нафту ефективно стримуватиме інфляційні очікування й стимулюватиме зміну монетарної політики, це створить більш сприятливий макроекономічний фон для криптоактивів. Однак реалізація цього ланцюга передачі значною мірою залежить від геополітичної стабільності й базової траєкторії глобальної економіки.
FAQ
Q: Які актуальні ціни на WTI та Brent?
Станом на 24 червня 2026 року, за даними Gate, ф’ючерси на WTI з поставкою в серпні становлять $73,21 за барель, а Brent з поставкою в серпні — $77,08 за барель. WTI під час сесії короткочасно досягла тримісячного мінімуму $71,94.
Q: Яка основна причина семиденного падіння цін на нафту?
Головним чинником є системне згортання геополітичних премій за ризик після відкриття протоки Ормуз. США та Іран досягли меморандуму про взаєморозуміння, протока відновила навігацію, а експорт іранської нафти поступово повертається на ринок, що разом нівелює очікування дефіциту пропозиції, спричинені регіональним конфліктом.
Q: Чи є відкриття протоки Ормуз постійним?
Ні, на даному етапі це не постійне відкриття. Іран погодився лише на 60-денний період безкоштовного проходу для суден. Подальший статус протоки після 60 днів залежатиме від результатів наступних переговорів між США та Іраном. Зберігаються фундаментальні розбіжності щодо стягнення транзитних зборів та інших питань.
Q: Що означає падіння цін на нафту для крипторинку?
Зниження цін на нафту зазвичай допомагає послабити інфляційні побоювання й стримати очікування жорсткої монетарної політики, що покращує макроекономічне середовище для криптоактивів. Існує приблизно 0,62 ковзна 30-денна кореляція між Bitcoin і ф’ючерсами на WTI, що свідчить про вимірюваний зв’язок у поточному макроекономічному середовищі. Однак реалізація цього ланцюга передачі значною мірою залежить від геополітичної стабільності й базових показників глобальної економіки.
Q: Які перспективи цін на нафту у майбутньому?
Подальша динаміка цін залежатиме від прогресу переговорів між США та Іраном у 60-денному вікні, темпів відновлення потужностей виробників у Перській затоці та стану глобального попиту. Якщо пропозиція відновиться безперешкодно, глобальний ринок нафти може перейти до профіциту вже у третьому кварталі. Однак реальні темпи відновлення судноплавства через протоку, розмінування, повторна координація ланцюга постачання залишаються невизначеними.
