Автор: Climber, CryptoPulse Labs
Головний офіс Нью-Йоркської фондової біржі розташований за адресою 18 Бродвей, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США, на південь від повороту на Уолл-стріт.
Це також є центром світових фінансових операцій, де народилися безліч геніальних трейдерів. Це також надихнуло багато кінематографічних творів, таких як «Wall Street», «The Big Short», «Вовк з Уолл-стріт», «Барбари біля воріт»…
NYSE була заснована у 1792 році і з того часу стала найбільшою фондовою біржею у світі. Крім вихідних та регулярних днів закриття, торгівля на Нью-Йоркській фондовій біржі відбувається з 9:30 ранку до 16:00 після обіду. Це викликає у багатьох трейдерів і інвесторів здивування: чому ця біржа не може працювати кілька годин довше, щоб заробити більше грошей.
Але саме суворе регулювання та система біржових правил зробили можливим для близько 2400 компаній з усього світу виходити на цю біржу, і вона стабільно залишається найбільшою у світі кілька років поспіль.
На кінець минулого року загальна ринкова капіталізація американського фондового ринку становила приблизно 67,8 трильйонів доларів, але ринкова капіталізація компаній, що котируються на NYSE, становила близько 44,7 трильйонів доларів, що перевищує 65%!
Крім того, з 30 компаній, що входять до індексу Dow Jones Industrial Average, 24 з них котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Це свідчить про її довгу історію та важливість.
Сьогодні материнська компанія NYSE намагається запустити нову цифрову торгову платформу: дозволяє токенізовані цінні папери, 24/7 онлайнові розрахунки та торгівлю, стабільні монети для виведення та внесення коштів — все це залежить лише від затвердження регуляторних органів.
Чому саме NYSE прагне зробити це — чи це просто маркетинговий хід, чи новий план? Можливо, варто розглянути її понад 230-річну історію, щоб знайти натхнення для нової хвилі змін.
1. Походження: від вуличної торгівлі до системи****Початки
Час повертаємо до 1792 року, всього за 16 років після проголошення Декларації незалежності США.
Тоді 24 брокери зібралися під одним платаном на Уолл-стріт у Нью-Йорку і підписали «Угоду Буттімуда» (Buttonwood Agreement).
Основна ідея цієї угоди не полягала у створенні біржі, а у встановленні правил об’єднаної торгівлі. Наприклад, пріоритетність торгів між брокерами, уніфікація комісій, уникнення жорсткої конкуренції, виключення недобросовісних учасників.
Її суть схожа на монополізовану та саморегулюючу кредитну асоціацію, що дуже нагадує сьогоднішні whitelist у DeFi-проектах та логіку консенсусу вузлів.
Отже, це був один із ранніх приватних способів укладання угод, і підписання угоди під деревом платан було не стільки ритуалом, скільки необхідністю — у них не було грошей на оренду постійного торгового приміщення.
Тоді торгівля зазвичай відбувалася у кафе, на вулиці або під деревами, оскільки через погоду у Нью-Йорку торги припинялися. Тому, як і фермери, вони залежали від погоди: у дощові дні обсяг торгів значно зменшувався.
Такий приватний клубний характер торгівлі став початком системи найсильнішої біржі у світі.
2. Індустріалізація: бурхливе зростання капіталу
З настанням індустріальної епохи NYSE поступово стала центром американського капіталу.
Цей період охоплює приблизно 1860–1914 роки, тобто перед початком Першої світової війни.
Промислова революція безпосередньо сприяла хвилі виходу компаній на біржу: залізниці, сталелитейна, нафтовидобувна, електроенергетична галузі — з’явилася маса потреб у фінансуванні. В цей час з’явилися такі знакові компанії, як Standard Oil, U.S. Steel, General Electric…
Однак у цей період біржа також зазнала системних реформ, наприклад, введення фіксованого часу торгів, чітких правил виходу на біржу, створення системи «кричущих цін» (Open Outcry).
Але це також зробило торговий зал схожим на «арену бійки»: до появи електронної торгівлі NYSE майже цілком залежала від голосу.
Брокери кричали ціни, жести були важливішими за слова, штовханина і крики — щоденна рутина. Деякі навіть пошкодили голос через постійний крик, імовірно, щоб зберегти голос. Існували чутки, що деякі брокери їли сирі яйця, щоб захистити голос.
Отже, у цей період NYSE залишалася досить «примітивною» у методах торгівлі, але виконувала роль «серця» американського промислового капіталу, постачаючи кров для індустріальної цивілізації та сучасного розвитку.
Разом із тим, ця індустріальна революція принесла NYSE статус світового фінансового центру, де розгорталися фінансові міфи і здійснювалися мрії простих інвесторів. Здавалося, що все йде у найкращий бік, і рай був зовсім поруч.
3. Велика депресія: «переформатування» NYSE
Після Першої світової війни США стали світовим фабричним і капітальним центром. Швидкий економічний розвиток привів до масового захоплення інвестиціями у акції, які стали популярними серед середнього класу. Газети, кафе, перукарні активно рекомендували акції, а самі акції вважалися безпечним засобом збереження капіталу.
У цей період панувала леверидж-спекуляція: інвестори могли купувати великі обсяги акцій, вносячи лише 10% гарантійного внеску. Банки, брокери та трастові компанії знижували вимоги, щоб залучити більше клієнтів.
Америка пережила так звані «Рокотливі двадцяті», і Оуен Фіш навіть заявив, що «ціни на акції вже стоять на вічних висотах», що є класичним прикладом ілюзії фінансового буму.
У 1929 році настала Велика депресія — найсильніша світова економічна криза перед Другою світовою війною.
Цей рік став найжахливішим у історії США щодо біржових крахів, що породили такі страшні терміни, як «Чорний четвер», «Чорна п’ятниця», «Чорний понеділок» і «Чорний вівторок».
NYSE стала головною сценою масового обвалу фінансового буму і паніки, у цей день хтось навіть стрибнув з вікна. Після цього біржа встановила захисні огорожі.
Крах відкрив глибокі проблеми внутрішньої торгівлі, маніпуляцій і внутрішньої інформації, що сильно підірвало довіру до NYSE.
Регуляторні органи США були змушені провести структурну перебудову фінансової системи, наприклад, у 1933 році був прийнятий Закон про цінні папери, що зобов’язував розкривати інформацію, а у 1934 році створено SEC для контролю NYSE, а також для розмежування комерційних банків і інвестиційних компаній…
З того часу NYSE справді перетворилася з «казино» у «систематизований ринок капіталу», ставши національною фінансовою інфраструктурою.
4. Інформаційна революція: цифрові технології у глобальну епоху
У 1980-х роках швидкий розвиток електронних технологій і глобалізація набирали обертів.
На той час NYSE все ще зберігала систему ручних маркет-мейкерів, але обсяг торгів і масштаб вже не міг триматися за цю «стару» систему.
Повільна швидкість торгів, високі витрати та неспроможність підтримувати високочастотну і алгоритмічну торгівлю створили можливості для зростання NASDAQ. NYSE вперше відчула загрозу «зміщення».
Зі зростанням міжнародного капіталу і пошуком американської біржі все більшої кількості іноземних компаній, NYSE терміново потрібно було трансформуватися, шукати нові шляхи.
Незабаром NYSE почала повністю впроваджувати електронну торгівлю і перетворилася з членської у акціонерну компанію, ставши частиною великої корпорації.
Після цього, для подальшого розвитку, NYSE об’єдналася з Euronext і почала вихід на міжнародний рівень.
У 2013 році NYSE була придбана Intercontinental Exchange (ICE), стала її ключовим активом.
Хоча структура змінювалася кілька разів, технології, деривативи та можливості розрахунків NYSE значно покращилися. Вона вже не просто біржовий зал, а комплексна платформа, що поєднує фінансову інфраструктуру, дані, розрахунки та регуляторний контроль.
5. Цифрова трансформація: блокчейн у фінансах та токенізація
У 2008 році глобальна криза субстандартних іпотек спричинила втрату довіри до державних валют і фінансових систем, і тоді з’явився Біткоїн.
Наступні десять років блокчейн швидко розвивався, криптоіндустрія процвітала, незважаючи на постійні репресії. Водночас, основні фінансові інститути все більше приймали цю нову галузь.
Сьогодні криптоактиви, стабільні монети, RWA (реальні активи у блокчейні) активно змінюють традиційні фінанси і торгівлю. Традиційні фінансові установи поступово усвідомлюють, що не потрібно повністю відкидати або знищувати блокчейн, а навпаки — потрібно його підкорити і взяти під контроль.
Якщо врахувати понад 230-річну історію NYSE, вона багато разів інтегрувалася з технологічними революціями: від промислової, до цифрової, AI-революції… У будь-який час нових технологій у суспільстві NYSE не залишалася осторонь або не виходила з гри. І цього разу, у епоху криптовалют, вона також обрала стратегічний курс.
Тому NYSE вирішила стратегічно змінити напрямок, активно досліджуючи токенізацію акцій, онлайнові розрахунки та 24/7 торгівлю, а також поглиблюючи співпрацю з регуляторами і дотримуючись законодавства.
Заключення
Можливість NYSE стати найбільшою у світі біржею — це не лише результат розвитку фінансового ринку, а й синтез державної сили США, промислового розширення, регуляторних можливостей і технологічних інновацій.
Кожне оновлення NYSE супроводжувалося кризою виживання, але кожне з них робило її більш конкурентоспроможною і зміцнювало її позиції як світового лідера.
Цього разу NYSE має намір зробити блокчейн новою базовою технологією розрахунків на Уолл-стріт. Мета одна — перебудувати традиційний фондовий ринок і знову зберегти глобальний капітальний порядок у своїх руках.
