11 січня Пекінський університет, Управління Гуанхуа, провів 26-й новорічний форум Гуанхуа у Пекінському університеті з темою «Інновації: надання потужності сталому розвитку світової економіки». На заході віце-президент Центру міжнародного економічного обміну Китаю Ван Їмінь виступив з промовою на тему «Напрямки розвитку нових продуктивних сил у сфері науки та техніки».
Ван Йімінг відзначив, що технологічний прорив є ключовим елементом розвитку нових якісних продуктивних сил, а розвиток нових якісних продуктивних сил в основному залежить від технологічного прориву. Проте в Китаї технологічний прорив все ще має три короткі дошки. По-перше, недостатньо здатності до первинного новаторства, недостатньо великі первинні інновації, відносно слабка базова дослідження. Наприклад, у 2023 році частка фінансування базових досліджень в Китаї становить 6,77%, що далеко нижче, ніж 15%—25% в країнах ОЕСР. По-друге, ключові технології перебувають під контролем людей, інноваційний резерв джерела технологічного оновлення, яке підтримує підвищення промисловості та лідерство в галузі, ще не вирішене. Ситуація, коли ключові деталі, елементи, основні матеріали, промисловий програмний забезпечення тощо перебувають під контролем інших людей, ще не змінилася. По-третє, недостатньо наукових лідерів, кількість провідних науковців є відносно малими порівняно з економічним обсягом, а середовище для розвитку талантів є на рівні очікувань.
Щодо цього, Ван Їмін пропонує спочатку перейти від “послідовного” інноваційного напряму до “лідерського” інноваційного напряму, формуючи здатність до асиметричного стримування в умовах все більш складних та серйозних міжнародних умов, завоювати ініціативу в міжнародній науково-технічній конкуренції. Одночасно слід перейти від інновацій у кінцевих продуктах до інновацій у проміжних продуктах. Крім того, слід перейти від інтегрованої інновації до первинної інновації.
Він вказав, що слід збільшити витрати на науку для базових досліджень, стимулювати підприємства, громадські організації, особистості тощо збільшувати вкладення в базові дослідження шляхом пожертв, створення фондів тощо. Має бути досягнуто великий прорив у базових дослідженнях, щоб провести впровадження оригінальних результатів, стратегічних технологічних продуктів з допомогою прориву в базових дослідженнях, і багато інших галузей, щоб приєднатися до провідних міжнародних рядків.
Ван Імін вказав на необхідність створення благоприятного циклу освіти, науки та науковців. Формування команди кваліфікованих фахівців на високому рівні починається з освіти, тому потрібно швидше розгорнути дисципліни та професії, підвищувати кваліфікацію кадрів у ключових галузях, розвивати молодіжний та топ-кадровий потенціал, вдосконалювати політику підтримки провідних фахівців у ключових галузях. Необхідно впроваджувати більш відкриту політику щодо талантів, вдосконалювати механізми роботи з висококваліфікованими та професійними талантами з іноземних країн, створювати глобальний центр талантів, який збирає в собі вітчизняних та зарубіжних фахівців найвищого рівня.
Забезпечення вільного доступу до технологій для комерціалізації
Перетворення досягнень у сфері технологій - це важливий шлях розвитку нових якісних виробничих сил. Ван Їмін відзначає, що слід не тільки надавати належну увагу інноваціям від 0 до 1 та дослідженням застосування від 1 до 10, але й акцентувати увагу на перетворенні технологічних досягнень від 10 до 100 та масштабній індустріалізації від 100 до N, щоб забезпечити повний ланцюжок інновацій від концепції дизайну та технічного розроблення до промислових випробувань та виробництва.
Щодо каналів комерціалізації досягнень у сфері науки і техніки, Ван Їмін вказав, що потрібно розширювати канали комерціалізації досягнень у сфері науки і техніки, будувати ринкову систему наукових послуг та технічних угод, сприяти створенню спеціалізованих установ комерціалізації досягнень у сфері науки і техніки у вищих навчальних закладах та наукових установах, підтримувати створення спеціалізованої команди технічних посередників, формувати сприятливе екологічне середовище для комерціалізації досягнень у сфері науки і техніки, будувати систему комерціалізації досягнень у сфері науки і техніки по всьому ланцюжку.
Він висунув кілька пропозицій з цього приводу.
По-перше, потрібно дослідити реформу системи стимулювання прав на досягнення у сфері посадових технологій. Чіткість прав - це передумова ефективного використання ресурсів. Стимулювання прав - це найкращий стимул. На Третьому пленумі ХХ КПК було наголошено на необхідності поглиблення реформи делегування прав на досягнення у сфері посадових технологій та встановлення системи окремого обліку активів у сфері посадових технологій.
По-друге, потрібно посилити статус підприємства у сфері науково-технічного інноваційного розвитку. Слід створити механізм вирощування та зміцнення науково-технічних лідерів, підвищити глибину злиття виробництва, навчання та наукових досліджень, створити систему резервів для досліджень та розвитку підприємств, підтримувати активний керівництво підприємствами або участь у національних науково-технічних завданнях. Заохочувати малі та середні підприємства, які спеціалізуються на науці та технологіях, збільшувати інвестиції в дослідження, підвищувати відсоток відрахувань витрат на дослідження та розробку. Заохочувати та керувати вищими навчальними закладами та науково-дослідними установами передавати наукові досягнення малим та мікропідприємствам згідно з принципом “спочатку використання, потім оплата”.
Крім того, потрібно підвищити можливості для самостійного контролю ланцюга постачання виробництва. У горизонтальному вимірі Китай має перевагу в концентрації виробництва, але по вертикалі Китай стикається з ризиками. Як економіка, що знаходиться в нижній частині ланцюга постачання виробництва, Китай стикається з ризиком «затискання горла» від постачальників ключових мінеральних ресурсів і постачальників основних технологій. Проте, чим конкурентоспроможніше продукція, тим більше вона залежить від проміжних товарів на міжнародному ринку; зниження рівня залежності може призвести до втрати конкурентоспроможності. Ставлячи перед собою «дихотомію ланцюга виробництва», необхідно знайти баланс між відкритістю та безпекою.
Побудуйте фінансову систему, яка відповідає інноваціям у технологіях
“Технологічна інновація - це джерело, індустріальна інновація - це носій, фінансова інновація - це каталізатор, що стосується трансформації наукових досягнень у реальну продуктивність.” Ван Їмін вказує на те, що для забезпечення взаємозв’язку між технологіями, промисловістю та фінансами необхідно створити систему науково-технічної фінансової підтримки, яка відповідає вимогам технологічної інновації.
На сьогоднішній день фінансова система Китаю переважно ґрунтується на непрямих інвестиціях, які дозволяють ефективно розподіляти кошти в промисловість та інфраструктуру, і через відносно простий спосіб можна отримати високий прибуток, але це не повністю відповідає вимогам технологічного інноваційного процесу.
Ван Йімін вважає, що фінансова система Китаю, основана на безпосередньому фінансуванні, не повністю відповідає потребам фінансування в галузі наукових інновацій. Науково-технологічні інновації мають великий ризик, а фінансові установи прагнуть до стабільного доходу. Науково-технологічні підприємства потребують «довгих грошей», а фінансові установи надають перевагу «коротким грошам». Малі та середні науково-технологічні підприємства потребують «малих грошей», а фінансові установи звикли надавати «великі гроші». Науково-технологічні підприємства «розробляють важелі, легкі активи», а фінансові установи надають перевагу заставному фінансуванню.
Як фінансова система має адаптуватися? На це питання Ван Їмінь подав три поради.
В першу чергу потрібно активно розвивати ринок капіталу на різних рівнях, сприяти більшому залученню суспільних коштів до інвестицій у створення підприємств, акційних інвестицій та фондів ангелів-інвесторів, задовольняти потреби у фінансуванні технологічних підприємств на різних етапах їх життєвого циклу та забезпечувати точне обслуговування в галузі наукових та технічних інновацій.
Вдруге, потрібно дослідити нову модель кредитування для підтримки технічних інновацій, позбутися інституційних обмежень, що обмежують підтримку технічних інновацій комерційними банками, розширити можливості прямої участі банків у інвестуванні у технічні інновації та підвищити потенціал банківської системи для підтримки технічних інновацій.
В третьому, потрібно підвищити рівень фінансової підтримки технологічних інновацій, застосовуючи технології, такі як блокчейн, великі дані та штучний інтелект, щоб сприяти цифровізації фінансових установ та продуктів, підвищенню ефективності управління ризиками, зменшенню прихованих витрат на фінансові послуги для технологічних підприємств Китаю і наданню потужної підтримки для науково-технічного розвитку та розвитку нових якісних виробничих сил Китаю.
（Джерело статті: Економічний звіт 21-го століття）
Джерело: Східна Фінансова мережа
Автор: Економічні новини 21 століття
