Південна Корея стикається з нагальною потребою в ухваленні законів про стейблкоїни, оскільки США просувають правила

Форум про правила регулювання стейблкоїнів у США та законодавчу відповідь Кореї

17 квітня парламентарі Мін Бьонг-док, Пак Мін-гью та Шин Чан-шик провели форум під назвою “Нормативно-правова база регулювання стейблкоїнів у США та питання законодавства щодо цифрових активів у Кореї” в Будівлі для членів Національних зборів у Йоідо-доні, Йонгдеунпо-гу, Сеул. Серед учасників були адвокат Хан Со-хі (, юридична фірма Kwangjang Law Firm), генеральний директор MRI Кім Чон-син (, віцепрезидент Chainlink Labs Нікі Аріядсінґе ), керівник напряму Base у Східній Азії Пак Хьок-чэ (, професор Лі Чон-соп )Сеульський національний університет(, а також інші парламентарі та експерти галузі. На форумі розглянули законодавчі виклики Південної Кореї щодо реагування на просування правил стейблкоїнів у США.

Регулювання стейблкоїнів у США та тиск часових рамок

Хан Со-хі заявила, що “закон GENIUS Act заплановано до впровадження в листопаді 2026 року — в січні 2027 року, тобто існує ймовірність, що випущені в США стейблкоїни доведеться приймати як внутрішні платіжні засоби, що робить це нагальною ситуацією з погляду термінів”.

Мін Бьонг-док )Демократична партія( підкреслив високі ставки для законодавства: “Чи створить Корея стейблкоїн, номінований у вонах, який світ зможе безпечно та зручно використовувати, і чи стане Корея новою країною G2, що домінуватиме у світі, осідлавши доларову хвилю, — залежатиме від законодавчого процесу”.

Шин Чан-шик )Партія інновацій( додав: “Стейблкоїни містять багато спірних питань, зокрема ідентифікацію емітента та реєстрацію іноземного емітента. Реальність така, що ми стикаємося з труднощами, оскільки не змогли створити закони, які б вирішували ці питання відповідно до обставин Кореї”.

Аналіз нормативної бази США

На форумі проаналізували повідомлення про підготовку правил щодо стейблкоїнів Управління контролера грошового обігу США )OCC( )NPRM(, оприлюднене в лютому. Кім Чон-син пояснив, що нормативна база США розглядає стейблкоїни як нову категорію активів, відмінну від цінних паперів, і дозволяє токенізовані активи як резервні активи. Він зауважив, що “нормативно-правова база США, схоже, має навмисну мету — встановити глобальний стандарт”.

Кім також детально розповів, що в межах цієї рамки стейблкоїни класифікуються як новий тип активів, який не підпадає під наявні категорії фінансових продуктів, і що вони підлягають Закону GENIUS Act, а не чинним законам про цінні папери або страхування депозитів.

Ключові вимоги до емітентів стейблкоїнів

Кім визначив основні вимоги для емітентів платіжних стейблкоїнів )PPSI( так: стейблкоїни як єдина господарська діяльність; заборона виплати процентів; призупинення нової емісії, якщо резервів недостатньо; та токенізовані резервні активи. Щодо токенізованих активів він заявив: “У США обговорюють, чи є доречним дозволити до 20% усіх резервних активів як токенізовані активи, і те, що дискусія просунулася до такого рівня, є примітним”. Він визначив впровадження технічної реалізації перевірки ончейн у режимі реального часу як ключовий виклик.

Законодавчі прогалини в Кореї та запропоновані рішення

Хан Со-хі окреслила критично важливі законодавчі питання для Кореї. Щодо визначення стейблкоїна вона зазначила, що “функцію як платіжного засобу потрібно підкреслити ще сильніше”. Вона зауважила, що чинні законопроєкти, які пропонуються, використовують непослідовну термінологію та застосовують різні стандарти до пов’язаних активів, тож потрібні чітка класифікація та визначення концептів.

Щодо ідентифікації емітента Хан зазначила, що пропозиція, яка обговорюється, передбачає, аби банки володіли 51% або більше власного капіталу емітента. Вона вказала, що банківське законодавство обмежує банки володінням не більше ніж 15% капіталу в інших компаніях, що потребує регуляторного перегляду. Вона також визначила відсутність обговорення розподільчої структури та запропонувала дозволити розподіли, що передбачають пов’язані сторони.

Щодо резервних активів Хан заявила: “Зважаючи на питання ліквідності, адже в Кореї немає короткострокових державних облігацій, є потреба розширити коло прийнятних резервних активів”.

Заборона процентів у США проти компенсаційної рамки в Кореї

Кім Чон-син пояснив, що Закон GENIUS Act у США прямо забороняє виплату процентів за стейблкоїни, а в підзаконних актах передбачено умову оберненого тягаря доказування. Він зазначив: “Пункт про виплату процентів може змусити перебудувати кілька бізнес-моделей у наявній екосистемі цифрових активів”.

Хан Со-хі заперечила, що “фінтех-компаніям слід дозволити надавати переваги на основі поведінки користувачів — незалежно від емітента — і не класифікувати це як відсотки, оскільки це необхідно для активізації розподілу”.

Регуляторний підхід на основі інфраструктури

Лі Чон-соп )Сеульський національний університет( підкреслив: “Хочу наголосити, що до стейблкоїнів слід підходити з точки зору інфраструктури як до ‘цифрової платіжної магістралі’”. Він стверджував, що розуміння інфраструктурного підходу правової рамки США є важливим, а не розглядати стейблкоїни лише як платіжний засіб або фінансовий продукт.

Лі запропонував, щоб Корея посилалася на стандарти США у своєму регуляторному підході, і зазначив, що впровадження стейблкоїна, номінованого у вонах, може створити попит на короткострокові державні облігації.

Погляди глобальної індустрії

Нікі Аріядсінґе )Chainlink Labs APAC та віцепрезидент Близького Сходу( визначив ключові виклики для блокчейн-інфраструктури: прозорість, можливість запитів у реальному часі та стабільність безпеки. Пак Хьок-чэ )Base East Asia( підкреслив необхідність публічного ланцюга та механізми агентних платіжних відповідей як ключові пункти для обговорення.