Прийняття недосконалого минулого — це не форма самозаспокоєння чи компроміс, а найвищий рівень саморятування в даний момент.

Багато хто вважає, що зростання — це постійний процес очищення, і потрібно сильно залишити позаду той колишній дитячий, розгублений, навіть трохи простакуватий себе, щоб довести свою нинішню перевагу.

Я раніше також щиро вірив у це і думав, що переглядаючи минуле, я бачу лише чорну історію, і хотів би одним натисканням видалити її.

Але останнім часом, коли я побачив, що всі активно підтримують #ЛюблюТебеСтарийЯ, я зрозумів, що така ідея насправді є великим внутрішнім конфліктом.

Психологічна логіка за цим дуже проста:

Той колишній, який був схиблений і помилявся, хоча й не був надто розумним, але його безпосередність і чистота — саме те, що ми зараз втомлені і втрачаємо.

Дослідження Блінн Браун каже, що справжня сила — це не озброєність до зубів, а подяка тому вразливому, недосконалому собі за те, що він тоді витримав.

Спробуйте переглянути ті старі фотографії, не поспішаючи сміятися з зачісок або виразів обличчя, а подивіться на той світло в очах — це ваш нинішній паливо, а не тягар.

Коли ми перестаємо намагатися відрізати минуле, ми перестаємо боятися майбутнього.