Запорізька АЕС — найбільша ядерна станція в Європі, яка стала центром уваги під час мирних переговорів між Росією та Україною. Президент Росії Путін розкрив, що Трамп має намір використовувати цю АЕС для майнінгу біткоїнів. Місцеві ЗМІ стверджують, що ця установка «не лише забезпечує електроенергією мешканців, а й може постачати її для майнінгових ферм», а американські та російські посадовці вже досягли попередньої згоди щодо використання ядерної енергії для майнінгу. Однак президент України Зеленський заявив, що захоплення цієї станції є червоною лінією у переговорах, і без участі України цей план реалізувати неможливо.
ЗАПОРІЗЬКА АЕС: ВІД СТРАТЕГІЧНОГО ОБ’ЄКТА ДО МАЙНІНГОВОГО КЛЮЧА
Запорізька АЕС розташована на півдні України біля річки Дніпро, має шість реакторів із загальною потужністю 6000 МВт і є найбільшою ядерною установкою в Європі. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вона була повністю під контролем російських військ. За чотири роки війни станція неодноразово ставала об’єктом атак. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово попереджало про ризики ядерної катастрофи через військові конфлікти. З міркувань безпеки станція була зупинена, але більша частина інфраструктури залишилася цілісною.
Зараз сторони обговорюють можливість укладення мирної угоди за посередництва США, але несподівано з’явилася пропозиція щодо комунальних послуг. Путін розкрив, що Трамп у приватних розмовах висловив інтерес до спільного управління захопленою Запорізькою АЕС, зокрема, до використання її електроенергії для майнінгу біткоїнів. Ця ідея перетворює зруйновану війною стратегічну установку на потенційну базу для майнінгу.
Логіка цієї пропозиції має під собою підстави. По-перше, зупинка станції означає, що її потужність у 6000 МВт залишається невикористаною. Якщо частково запустити реактори, можна отримати значну кількість електроенергії для майнінгу. По-друге, ядерна енергія — одна з найстабільніших джерел електроенергії, що працює цілодобово безперервно, ідеально підходить для високих навантажень майнінгового обладнання. По-третє, майнінг біткоїнів може забезпечити економічну підтримку для обслуговування та безпеки станції, перетворюючи зруйновану війну інфраструктуру на актив.
Однак геополітична складність ускладнює реалізацію цього плану. Запорізька АЕС розташована у зоні контролю російських військ, але юридично належить Україні. Будь-яка комерційна діяльність, пов’язана з цією станцією, вимагає згоди трьох сторін, а позиції України, Росії та США щодо цього розходяться. Путін прагне закріпити контроль через економічну співпрацю, Трамп може бачити в цьому інструмент для просування переговорів, а Зеленський вважає це червоною лінією щодо суверенітету.
ЗЕЛЕНСЬКИЙ: ЧЕРВОНА ЛІНІЯ ТА ТРИСТОРОННІ ГРАВЦІ
Українські ЗМІ швидко спростували чутки про те, що майнінг біткоїнів на Запорізькій АЕС відбуватиметься під спільним контролем Росії та США. Зеленський заявив, що захоплення станції — це червона лінія у переговорах, і наполягає на спільному контролі України та США (без Росії). Він додав, що ще не досягнуто повної угоди щодо майбутнього станції. Це означає, що без прямої участі України реалізація майнінгового плану малоймовірна.
Політика Зеленського має логіку. Запорізька АЕС — важливий об’єкт енергетичної інфраструктури України, що до війни забезпечувала близько 20% електроенергії країни. Визнання російського контролю над станцією у переговорах означало б значну поступку або навіть зраду. Крім того, суверенітет над ядерною установкою має символічне значення, адже він відображає ширше питання контролю над східними територіями.
З точки зору тристоронньої гри, майнінг біткоїнів може бути спробою Трампа розблокувати переговори. Введення економічного проекту, що вигідний усім трьом сторонам, створює спільний інтерес. Росія може отримати економічну компенсацію від доходів майнінгу, Україна — зберегти частковий суверенітет через участь у управлінні, а США — продемонструвати лідерство у глобальній майнінговій індустрії.
Проте ця ідея стикається з численними перешкодами. По-перше, у разі ще не завершеної війни будь-яка співпраця з окупованими територіями може розглядатися як визнання фактичного контролю. По-друге, хто саме буде керувати обладнанням? Якщо Росія — Україна не погодиться; якщо американські компанії — Росія може побоюватися шпигунства. По-третє, як розподіляти доходи? Це питання прав власності та оподаткування.
ТРИ ГОЛОВНІ ПЕРЕШКОДИ ПРОПОЗИЦІЇ МАЙНІНГУ НА АЕС
Суверенітетні розбіжності: Росія фактично контролює, але юридично належить Україні. Будь-яка діяльність вимагає згоди трьох сторін, але їхні позиції наразі протилежні і не можуть бути узгоджені.
Оцінка безпекових ризиків: ядерна інфраструктура вже зазнавала атак у війні. МАГАТЕ попереджало про можливість ядерної катастрофи через військові дії. Без повної гарантії безпеки запуск майнінгу є надто ризикованим.
Міжнародне право та санкції: участь американських компаній у бізнесі на окупованих територіях може порушувати міжнародне право. Санкції ЄС щодо Росії ускладнюють будь-яку співпрацю з російськими структурами.
Глобальні тенденції та суперечності у державному майнінгу
Ці два світові політичні лідери формують політику підтримки майнінгу біткоїнів через законодавчі ініціативи. Хоча ініціатором є президент Сальвадору Наяб Букеле, МВФ наклав обмеження на цю амбітну криптоплан країни, вимагаючи зменшити витрати на біткоїни для отримання кредитів.
Представники США та Росії вже досягли попередньої згоди щодо використання ядерної енергії, а не вулканічної (як у Сальвадорі), для майнінгу. Хоча обидва джерела відповідають екологічним стандартам, місцеві ЗМІ повідомляють, що Запорізька АЕС «не лише забезпечує електроенергією місцевих мешканців і об’єкти, а й може постачати її для майнінгових ферм». Це свідчить про те, що майнінг розглядається як один із аргументів для повторного запуску станції.
З точки зору індустрії, ядерна енергія — одне з найкращих джерел для майнінгу. Вона забезпечує стабільне, низьковуглецеве та незалежне від погоди джерело енергії, що ідеально підходить для високих навантажень майнінгового обладнання. Потужність у 6000 МВт дозволила б розгорнути десятки тисяч майнерів, що зробить Запорізьку АЕС значним гравцем у глобальній мережі біткоїнів.
Однак державне управління майнінгом викликає суперечки щодо децентралізації. Основна цінність біткоїна — у його децентралізації та стійкості до цензури. Контроль над великими обсягами обчислювальної потужності державою може поставити під загрозу цю концепцію. Якщо частка майнінгу Росії та України перевищить 10%, це може вплинути на безпеку мережі, зокрема, на можливість участі у 51% атаках.
Реальна проблема — поки що ця ідея з’явилася переважно у російських ЗМІ (наприклад, «Комерсант»), офіційних заяв США немає. Це може бути спробою Росії протестувати реакцію міжнародної спільноти або неформальним натяком Трампа у приватних розмовах. Враховуючи рішучу позицію України, реалізація цієї пропозиції у короткостроковій перспективі малоймовірна.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Майнінг біткоїнів — це козир у переговорах між Росією та Україною! Трамп пропонує зробити Запорізьку АЕС майнінг-фермою
Запорізька АЕС — найбільша ядерна станція в Європі, яка стала центром уваги під час мирних переговорів між Росією та Україною. Президент Росії Путін розкрив, що Трамп має намір використовувати цю АЕС для майнінгу біткоїнів. Місцеві ЗМІ стверджують, що ця установка «не лише забезпечує електроенергією мешканців, а й може постачати її для майнінгових ферм», а американські та російські посадовці вже досягли попередньої згоди щодо використання ядерної енергії для майнінгу. Однак президент України Зеленський заявив, що захоплення цієї станції є червоною лінією у переговорах, і без участі України цей план реалізувати неможливо.
ЗАПОРІЗЬКА АЕС: ВІД СТРАТЕГІЧНОГО ОБ’ЄКТА ДО МАЙНІНГОВОГО КЛЮЧА
Запорізька АЕС розташована на півдні України біля річки Дніпро, має шість реакторів із загальною потужністю 6000 МВт і є найбільшою ядерною установкою в Європі. Після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вона була повністю під контролем російських військ. За чотири роки війни станція неодноразово ставала об’єктом атак. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) неодноразово попереджало про ризики ядерної катастрофи через військові конфлікти. З міркувань безпеки станція була зупинена, але більша частина інфраструктури залишилася цілісною.
Зараз сторони обговорюють можливість укладення мирної угоди за посередництва США, але несподівано з’явилася пропозиція щодо комунальних послуг. Путін розкрив, що Трамп у приватних розмовах висловив інтерес до спільного управління захопленою Запорізькою АЕС, зокрема, до використання її електроенергії для майнінгу біткоїнів. Ця ідея перетворює зруйновану війною стратегічну установку на потенційну базу для майнінгу.
Логіка цієї пропозиції має під собою підстави. По-перше, зупинка станції означає, що її потужність у 6000 МВт залишається невикористаною. Якщо частково запустити реактори, можна отримати значну кількість електроенергії для майнінгу. По-друге, ядерна енергія — одна з найстабільніших джерел електроенергії, що працює цілодобово безперервно, ідеально підходить для високих навантажень майнінгового обладнання. По-третє, майнінг біткоїнів може забезпечити економічну підтримку для обслуговування та безпеки станції, перетворюючи зруйновану війну інфраструктуру на актив.
Однак геополітична складність ускладнює реалізацію цього плану. Запорізька АЕС розташована у зоні контролю російських військ, але юридично належить Україні. Будь-яка комерційна діяльність, пов’язана з цією станцією, вимагає згоди трьох сторін, а позиції України, Росії та США щодо цього розходяться. Путін прагне закріпити контроль через економічну співпрацю, Трамп може бачити в цьому інструмент для просування переговорів, а Зеленський вважає це червоною лінією щодо суверенітету.
ЗЕЛЕНСЬКИЙ: ЧЕРВОНА ЛІНІЯ ТА ТРИСТОРОННІ ГРАВЦІ
Українські ЗМІ швидко спростували чутки про те, що майнінг біткоїнів на Запорізькій АЕС відбуватиметься під спільним контролем Росії та США. Зеленський заявив, що захоплення станції — це червона лінія у переговорах, і наполягає на спільному контролі України та США (без Росії). Він додав, що ще не досягнуто повної угоди щодо майбутнього станції. Це означає, що без прямої участі України реалізація майнінгового плану малоймовірна.
Політика Зеленського має логіку. Запорізька АЕС — важливий об’єкт енергетичної інфраструктури України, що до війни забезпечувала близько 20% електроенергії країни. Визнання російського контролю над станцією у переговорах означало б значну поступку або навіть зраду. Крім того, суверенітет над ядерною установкою має символічне значення, адже він відображає ширше питання контролю над східними територіями.
З точки зору тристоронньої гри, майнінг біткоїнів може бути спробою Трампа розблокувати переговори. Введення економічного проекту, що вигідний усім трьом сторонам, створює спільний інтерес. Росія може отримати економічну компенсацію від доходів майнінгу, Україна — зберегти частковий суверенітет через участь у управлінні, а США — продемонструвати лідерство у глобальній майнінговій індустрії.
Проте ця ідея стикається з численними перешкодами. По-перше, у разі ще не завершеної війни будь-яка співпраця з окупованими територіями може розглядатися як визнання фактичного контролю. По-друге, хто саме буде керувати обладнанням? Якщо Росія — Україна не погодиться; якщо американські компанії — Росія може побоюватися шпигунства. По-третє, як розподіляти доходи? Це питання прав власності та оподаткування.
ТРИ ГОЛОВНІ ПЕРЕШКОДИ ПРОПОЗИЦІЇ МАЙНІНГУ НА АЕС
Суверенітетні розбіжності: Росія фактично контролює, але юридично належить Україні. Будь-яка діяльність вимагає згоди трьох сторін, але їхні позиції наразі протилежні і не можуть бути узгоджені.
Оцінка безпекових ризиків: ядерна інфраструктура вже зазнавала атак у війні. МАГАТЕ попереджало про можливість ядерної катастрофи через військові дії. Без повної гарантії безпеки запуск майнінгу є надто ризикованим.
Міжнародне право та санкції: участь американських компаній у бізнесі на окупованих територіях може порушувати міжнародне право. Санкції ЄС щодо Росії ускладнюють будь-яку співпрацю з російськими структурами.
Глобальні тенденції та суперечності у державному майнінгу
Ці два світові політичні лідери формують політику підтримки майнінгу біткоїнів через законодавчі ініціативи. Хоча ініціатором є президент Сальвадору Наяб Букеле, МВФ наклав обмеження на цю амбітну криптоплан країни, вимагаючи зменшити витрати на біткоїни для отримання кредитів.
Представники США та Росії вже досягли попередньої згоди щодо використання ядерної енергії, а не вулканічної (як у Сальвадорі), для майнінгу. Хоча обидва джерела відповідають екологічним стандартам, місцеві ЗМІ повідомляють, що Запорізька АЕС «не лише забезпечує електроенергією місцевих мешканців і об’єкти, а й може постачати її для майнінгових ферм». Це свідчить про те, що майнінг розглядається як один із аргументів для повторного запуску станції.
З точки зору індустрії, ядерна енергія — одне з найкращих джерел для майнінгу. Вона забезпечує стабільне, низьковуглецеве та незалежне від погоди джерело енергії, що ідеально підходить для високих навантажень майнінгового обладнання. Потужність у 6000 МВт дозволила б розгорнути десятки тисяч майнерів, що зробить Запорізьку АЕС значним гравцем у глобальній мережі біткоїнів.
Однак державне управління майнінгом викликає суперечки щодо децентралізації. Основна цінність біткоїна — у його децентралізації та стійкості до цензури. Контроль над великими обсягами обчислювальної потужності державою може поставити під загрозу цю концепцію. Якщо частка майнінгу Росії та України перевищить 10%, це може вплинути на безпеку мережі, зокрема, на можливість участі у 51% атаках.
Реальна проблема — поки що ця ідея з’явилася переважно у російських ЗМІ (наприклад, «Комерсант»), офіційних заяв США немає. Це може бути спробою Росії протестувати реакцію міжнародної спільноти або неформальним натяком Трампа у приватних розмовах. Враховуючи рішучу позицію України, реалізація цієї пропозиції у короткостроковій перспективі малоймовірна.