Філіппінська фондова біржа (PSE) оголосила реформи для своєї рамкової бази біржових інвестиційних фондів (ETF), знизивши вимоги до капіталу та дозволивши активні ETF, оскільки регулятори приділяють увагу результатам торгів на тлі критики ринкової діяльності під час майже дев’ятирічного перебування Рамона Монзона на посаді президента. У понеділок PSE різко зросла на 300 пунктів після новин про потенційний прорив у мирних переговорах між США та Іраном, що підштовхнуло глобальну схильність до ризику. Реформи виходять на тлі того, що PSEi завершив 2025 рік на рівні 6 052,92, майже на 30% нижче рівнів, коли Монзон очолив керівництво у 2017 році: за індексною основою бенчмарк знизився до 70,7 у період 2017–2025 років, тоді як регіональні конкуренти, зокрема В’єтнам та Індонезія, показали сильніші прирости. У статті ставиться питання, чи можуть продуктові інновації вирішити глибші проблеми ліквідності, участі іноземних інвесторів і ринкової довіри, які зберігалися попри численні ініціативи реформ протягом останнього десятиліття. Bloomberg раніше описував філіппінський ринок як найгірше-показовий серед великих фондових ринків за попереднє десятиліття, згідно з джерелом.
Філіппінська фондова біржа представила пакет реформ, спрямований на рамкову базу її біржових інвестиційних фондів (ETF), знижуючи вимоги до капіталу, дозволяючи активні ETF, розширюючи участь і спрощуючи процедури для інвестиційних компаній, щоб виводити продукти на ринок. Біржа в період перебування Монзона ініціювала кілька реформ, зокрема придбання платформи Product Disclosure Sheet (PDS) для інструментів із фіксованим доходом, просування Real Estate Investment Trusts (REITs), вимоги до звітності зі сталості, модернізацію торговельної інфраструктури, підтримку позик і кредитування цінних паперів (securities lending and borrowing), адвокацію коротких продажів (short-selling), а також заохочення цифрової участі й роздрібного інвестування.
З 2017 по 2025 рік PSEi знизився до 70,7 на індексній основі, тоді як ринок В’єтнаму майже подвоївся, а Індонезія за цей же період сильно зросла. PSEi завершив 2025 рік на рівні 6 052,92 порівняно з JCI Індонезії на 8 646,94, VN-Index В’єтнаму на 1 784,49, SET Таїланду на 1 259,67 і KLCI Малайзії на 1 680,11. Рамон Монзон став президентом PSE у 2017 році, коли індекс бенчмарку вже пробив позначку 8 500. Лише дві компанії завершили первинні публічні розміщення (IPO) у 2025 році. У статті зазначається, що PSE залишається майже на 30% нижче того місця, де вона була на момент, коли Монзон узяв на себе керівництво, попри роки економічного зростання на Філіппінах.
Іноземні інвестори стали стабільними чистими продавцями на філіппінському ринку. Щоденна торгівля залишається мінімальною та зосередженою лише на невеликій кількості акцій «блакитних фішок», при цьому багато з компаній, що котируються, торгують лише епізодично. Кілька компаній обрали делістинг, а «конвеєр» лістингу описують як млявий порівняно з іншими ринками Південно-Східної Азії. PSE й надалі стикається з хронічною неліківідністю, зменшенням актуальності та скороченням іноземної участі. У статті ці структурні виклики названо поточними побоюваннями попри впровадження кількох ініціатив реформ протягом майже десятиліття.
Які реформи ETF оголосила Філіппінська фондова біржа?
PSE оголосила реформи, щоб знизити вимоги до капіталу для ETF, дозволити активні ETF, розширити участь і спростити процедури для інвестиційних компаній, щоб запустити продукти.
Як PSEi показував себе порівняно з регіональними ринками з 2017 року?
З 2017 по 2025 рік PSEi знизився до 70,7 на індексній основі та завершив 2025 рік на рівні 6 052,92 — майже на 30% нижче рівнів 2017 року, коли Рамон Монзон став президентом. Упродовж того самого періоду ринок В’єтнаму майже подвоївся, а Індонезія показала сильні прирости: JCI Індонезії завершив 2025 рік на рівні 8 646,94, а VN-Index В’єтнаму — на 1 784,49.
Які ринкові виклики стаття визначає для PSE?
У статті названо хронічну неліківідність, зменшення актуальності, скорочення участі іноземних учасників, млявий «конвеєр» лістингу з лише двома IPO у 2025 році, стабільні чисті продажі з боку іноземних інвесторів, мінімальну щоденну торгівлю, зосереджену на кількох акціях «блакитних фішок», а також численні делістинги компаній як триваючі структурні проблеми.